Ухвала

від 11.10.2023 по справі 757/28494/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28494/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023000000000227 від 09.02.2023 року,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023000000000227 від 09.02.2023 року.

У вимогах даної скарги адвокат просить: зобов`язати уповноважених осіб ГСУ НП України, що входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 12023000000000227 від 09.02.2023, повернути громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно під час обшуку 14.06.2023, а саме: мобільний телефон Iphone 12 IMEI 1) НОМЕР_1 IMEI 2) НОМЕР_2 абонентский номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон Iphone 12 Pro Max IMEI 1) НОМЕР_4 IMEI 2) НОМЕР_5 абонентский номер НОМЕР_6 ; банківська карта Універсальна НОМЕР_7 дійсна до 06/27; банківська карта АВС НОМЕР_8 дійсна до 12/70.

В обґрунтування вимог скарги вказує наступне.

Так, слідчий або прокурор до 16.06.2023 мали звернутися до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 14.06.2023 майна. 16.06.2023 року прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 14.06.2023 за адресою АДРЕСА_1 майно, яке виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: документи, які стосуються сурогатного материнства ТОВ "ЦЯНЬ ПАЙ" на 35 арк.; документи, які стосуються надання права на перетин кордону України, стосуються громадян України та іноземців в тому числі громадян Китайської Народної Республіки на 111 арк. (копії та оригінали) на гр. ОСОБА_6 на 21 арк., знаходяться у пластиковій папці, гр. ОСОБА_7 на 22 арк. у файлі, гр. ОСОБА_8 на 23 арк. у файлі, гр. ОСОБА_9 на 13 арк. у файлі, гр. ОСОБА_10 на 22 арк. у файлі гр. ОСОБА_11 на 22 арк. у файлі, а також інші документи, які стосуються переправлення інших осіб Китайської Народної Республіки через державний кордон України (електронні візи, протоколи, довідки страхування тощо) на 90 арк. (копії та оригінали) заява № 449 на 1 арк.; заява № 743 на 1 арк.; заява № 573 на 1 арк., запрошення на навчання гр. ОСОБА_12 на 4 арк. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 16.06.2023 у справі № 757/24836/23-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вищезазаначене тимчасово вилучене майно, в ході проведення обшуку 14.06.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2023 у справі № 757/21430/23-к. Звертаємо особливу увагу суду, що прокурор не просив у своєму клопотанні від 16.06.2023 накласти арешт на мобільні телефони та банківські картки, які також були вилучені у будинку ОСОБА_5 під час проведення обшуку. Відповідно, на телефони та банківські картки вилучені під час обшуку арешт ухвалою слідчого судді не накладено. Отже, у зв`язку з тим, що прокурор та слідчий не виконав імперативні вимоги статей 169 та 171 КПК України щодо накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, вилучені мобільні телефони та банківські картки під час обшуку 14.06.2023, підлягають поверненню власнику ОСОБА_14 . З 17.06.2023 мобільні телефони та банківські картки перебувають у органу досудового розслідування без належної правової підстави та мають бути повернуті власнику.

У судове засідання адвокат не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, проте подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити з підстав викладених у ній.

Слідчий у судове засідання не з`явилися, про розгляд скарги повідомлений належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).

Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000227 від 09.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2023 року у справі № 757/21430/23-к надано дозвіл на проведення обшуку в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення: свідоцтва про шлюб укладених між громадянами України та іноземцями, свідоцтва про розірвання шлюбів між громадянами України та іноземцями, свідоцтва про народження, документи, що посвідчують особу, посвідки на постійне та тимчасове проживання на території України, документи, що дають право на перетин кордону України, інших документів, що стосуються громадян України та іноземців в тому числі і громадян Китайської Народної Республіки, заяви громадян України та іноземців на отримання (відкриття) віз (електронних віз) тощо, заяви громадян України та іноземців на отримання посвідок на постійне та тимчасове проживання на території України, заяви громадян України та іноземців на укладання шлюбів, заяви громадян України та іноземців щодо розірвання шлюбів, інших заяв громадян України та іноземців; договори про оренду транспортних засобі, квартир, будинків, жилих та не жилих приміщень, підсобних приміщень; журнали реєстрації вхідної, вихідної кореспонденції, незаповнені документи із відтисками печаток та підписами, документи із інформацією про рух грошових коштів по розрахункових рахунках, печатки та штампи, запрошення (гарантійні листи, заяви), установчі документи, інші документи що до ТОВ «ТЕ ЦАЙ» код ЄДРПОУ 44529557, ТОВ «ЮК «ПРАВОЛЕКС» код ЄДРПОУ 44200286, ТОВ «ЮК «ДЕЛЮКС ЛІГАЛ ГРУП» код ЄДРПОУ 43593312, ГО «ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ» код ЄДРПОУ 44215837 та інших суб`єктів господарювання або готувалися (видавалися) від їх імені, нотаріально засвідчені заяви (гарантійні листи, запрошення) видані громадянами України, документи із зразками відбитків печаток, штампі, підписів та почерку, банківські картки, чорнові записи, блокноти, робочі зошити, комп`ютера, моноблоки, ноутбуки, сервера, планшети, електронні носії інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків тощо) в тому числі систем зв`язку (мобільних телефонів, смартфонів), сім-карт мобільних операторів зв`язку, грошові кошти, дорогоцінні метали, прикраси та вироби з дорогоцінних металів, будь-які документи які посвідчують право власності на матеріальні та не матеріальні активи, що були здобуті внаслідок злочинної діяльності.

14.06.2023 року на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено, зокрема, речі про повернення яких просить заявник.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.

При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Виходячи із цих положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Разом з тим, речі і документи, які вилучаються під час обшуку, в залежності від зазначення їх в ухвалі на обшук, можуть мати різний статус. Це обумовлює різницю в його подальшому процесуальному оформленні у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінність в питанні повернення власнику.

Так, майно, щодо якого ставиться питання про повернення, зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а отже, таке майно не має правового статусу тимчасово вилученого майна і, на перший погляд, щодо нього не має ставитися питання про арешт, проте, слід зазанчити також, що в ухвалі слідчого судді від 26.05.2023 року у справі № 757/21430/23-к не визначено індивідуальних ознак речей, які орган досудового розслідування вправі вилучити за результатами обшуку.

Разом з тим, у відповідності до ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Очевидно, що ухвала, якою надається дозвіл на обшук, таким судовим рішенням, спрямованим на обмеження права власності, не є. Адже відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Положення ст. 235 КПК України встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, для виявлення (прим.: а не вилучення) яких проводиться обшук.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Отже, норми КПК України передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПК України).

Так, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Так, власник майна, вилученого під час обшуку, якщо дозвіл на відшукання відповідних речей і документів прямо наданий слідчим суддею в ухвалі позбавлений можливості відновити своє законне право на мирне володіння майном, адже КПК України містить лише три процесуальні механізми, за допомогою яких володілець може ставити перед слідчим суддею питання про обґрунтованість обмеження права власності: 1) заперечення арешту майна при розгляді відповідного клопотання і обґрунтування своєї позиції в судовому засіданні; 2) звернення з клопотанням про скасування арешту майна з доведенням того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; 3) оскарження бездіяльності щодо повернення тимчасово вилученого майна.

Отже, якщо прийняти нормативно запропоновану концепцію, що речі, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном, і для подальшого утримання їх органом досудового розслідування не потрібне застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, власник цих речей залишається без належної правової процедури для захисту свого права власності в межах кримінального провадження.

Вважаю, що це суперечить завданням кримінального провадження, крім того, досудове розслідування є динамічним процесом, в рамках якого актуальність та необхідність перебування вилученого на законних підставах майна може змінюватись. Враховуючи викладене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, необхідно поширювати режим тимчасово вилученого майна з відповідними наслідками - накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.

Так, ухвалою слідчого судді надано дозвіл на обшук з метою, в тому числі, вилучення майна. В світлі конкретних обставин цієї справи, вирішуючи питання про повернення майна слідчому судді належить визначити чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна не лише з огляду на наявність правової підстави - ухвали слідчого судді (адже вона формально наявна), а виходячи з відношення вилученого майна до кримінального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

В свою чергу вилучене майно утримується тривалий час..

Слідчим не наведено доказів, які б свідчили, що таке майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження, не проведено жодної дії, спрямованої на дослідження вилученого майна з метою доведення причетності такого майна до кримінального провадження. Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування такого майна немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.

У відповідності до КПК України обмеження прав власника щодо належного йому майна можуть мати місце у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження мають бути розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час надання дозволу на проведення обшуку потреби досудового розслідування, можливо, виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Водночас зважаючи на не підтвердження подальшої необхідності утримання вилученого під час обшуку майна, скарга представника власника майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 167, 169, 170 234-236, 303, 306, 307, 395 Кримінального процессуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000227 від 09.02.2023 року, повернути громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно під час обшуку 14.06.2023, а саме: мобільний телефон Iphone 12 IMEI 1) НОМЕР_1 IMEI 2) НОМЕР_2 абонентский номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон Iphone 12 Pro Max IMEI 1) НОМЕР_4 IMEI 2) НОМЕР_5 абонентский номер НОМЕР_6 ; банківську карту Універсальна НОМЕР_7 дійсна до 06/27; банківську карту АВС НОМЕР_8 дійсна до 12/70.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1