Ухвала

від 06.10.2023 по справі 758/11826/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11826/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання заступника начальника відділу начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017100040010335 від 22.07.2017,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.278 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням заступник начальника відділу начальник слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві підполковник поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100040010335 від 22.07.2017,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.278 КК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим відділенням відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100040010335 від 22.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 278 КК України за фактом угону річкового судна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.07.2017 директор бази стоянки суден «Фрегат» ОСОБА_5 повідомив про факт викрадення судна «Атаман», яке належить ОСОБА_6 з території їхньої бази, невстановленими досудовим слідством особами.

На ряду з іншим встановлено, що 28.10.2011 року ОСОБА_6 придбав прогулянкове судно «Атаман» реєстраційний номер «ua 6618 kv», модель «Аляска-31», ідентифікаційний номер корпусу FI-ITYA1006B706, 2007 року побудови, Фінляндія, матеріал корпусу алюмінієво-магнієвий сплав, який був оснащений двома двигунами «Honda» No BAGJ1401154, No BAGJ1403551, для власного користування, займання риболовлею, відпочинком, прогулянками по Дніпру.

04.01.2016 казане судно було поміщено на територію бази стоянки суден «Фрегат» (м. Київ, гідропарк ГП-8) на підставі договору про надання послуг швартовки та розміщення судна, яке було підписано колегою ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , який номінально на усній домовленості обслуговував вказане судно.

В подальшому, у невстановлений досудовим слідством час у ОСОБА_8 виник умисел на заволодіння вказаним судном, шляхом перереєстрації його на підставі підроблених документів на довірено йому особу. З цією метою до вказаного злочину останній залучив свого підлеглого ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та інших не встановлених досудовим слідством осіб.

Так, діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_8 надав невстановленим досудовим розслідуванням особам анкетні дані громадянина ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_11 , який ймовірно участь у вказаних протиправних діях не приймав, а був використаний виключно дублікат його паспорту, які діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 07.05.2018 року, підробили нотаріально посвідчену від імені нотаріуса міста Нікосія (республіка Кіпр) ОСОБА_12 генеральну довіреність датовану 26.04.2018 року, видану від імені громадянина ОСОБА_6 на користь громадянина ОСОБА_11 з правом розпорядження (зняття з реєстраційного обліку та продажу) судна «Атаман» та правом делегування цих повноважень третім особам.

В подальшому, 07.05.2018 року, ОСОБА_8 діючи відповідно до розробленого плану, за попередньою змовою з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , використовуючи підроблену довіреність республіки Кіпр, та паспорт гр. ОСОБА_11 , оформив на себе довіреність на право зняття з реєстраційного обліку та продажу належного ОСОБА_6 судна «Атаман» реєстраційний номер «ua 6618 kv» модель «Аляска-31».

14.06.2018 на підставі підробленої довіреності на право розпоряджатися належним ОСОБА_6 , судном «Атаман», ОСОБА_8 перереєстрував його на ОСОБА_9 , а саме судно перемістив на територію Яхт-клубу «Червона Калина» за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, 12Б.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 повідомив, що з 2005 року за кордоном, в тому числі в республіці Кіпр ніколи не перебував, жодних доручень на розпорядження належним йому судном не надавав. Підпис в дорученні навпроти його прізвища належить не йому. Про те, що належне йому судно перереєстроване на користь третіх осіб йому стало відомо в червні 2023 році від працівників поліції.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив факт перереєстрації судна «Атаман» на ОСОБА_9 , однак не зміг повідомити за яких обставин це відбулось, посилаючись на ст. 63 Конституції України

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 підтвердив факт оформлення судна «Атаман» на своє ім`я, та повідомив, що діяв за вказівкою ОСОБА_8 , жодних коштів нікому не надавав, а лиш ставив підпис на документах, де зазначав ОСОБА_8 .

В ході виконання доручення, наданого в порядку ст. 40 КПК України, з метою встановлення всіх обставин злочину здійснювались заходи для встановлення відомостей щодо місця знаходження громадянина ОСОБА_11 , та його подальшого допиту. Під час чого було встановлено що громадянин ОСОБА_11 , являвся директором у ТОВ "Карбодіан Люкс" ЄДРПОУ: 42257875 засновано 21.06.2018 року, місце розташування місто Київ, вулиця Залізничне шосе, будинок 41. Також було встановлено що бенефіціаром зазначеної компанії були громадянин ОСОБА_13 та громадянка ОСОБА_14 . В ході допиту зазначених осіб було встановлено, що громадянина ОСОБА_11 ніколи ніхто не бачив та його місце знаходження їм не відоме. Про те що вони являлись засновниками ТОВ " Карбодіан Люкс " заперечували. Так встановлено, що громадянка ОСОБА_14 , дійсно являється бенефіціаром ТОВ «Віп Автохімія України», і 25.03.2021 ТОВ «Віп Автохімія України» звернулись із скаргою до Міністерства юстиції України стосовно рейдерства яке зареєстровано 29.03.2021 за № 11033-33-21 на реєстраційну дію від 21.06.2018 № 10701020000076120 «Державна реєстрація створення юридичної особи ТОВ " Карбодіан Люкс "», проведену державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_15 . В ході розгляду зазначеної скарги Міністерством юстиції України було прийнято рішення про скасування реєстаційної дії створення ТОВ "Карбодіан Люкс" наказом № 2425/5 від 09.07.2021. Також було встановлено що громадянин ОСОБА_11 , являється уродженцем м. Свердловськ Луганської області вказана територія з 2014 року являється підконтрольній незаконним збройним формуванням ЛНР. У зв`язку із тим, що громадянина ОСОБА_11 , фактично ніколи, ніхто із вищевказаних осіб не бачив та проведеними слідчо-розшуковими заходами жодної інформації про його місце знаходження не встановлено, є підстави вважати, що вказана особа перебуває за межами території України та його документи використовувались для здійснення фіктивних договорів та довіреностей третіми особами для власної вигоди.

Відповідно до відповіді центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено що ОСОБА_6 в період з 08.11.2017 по 20.09.2023 державний кордон не перетинав.

Відповідно до відповіді Яхт-клубу «Червона Калина» судно під реєстраційним номером «ua 6618 kv» модель «Аляска-31» знаходиться на території яхт-клубу на підставі договору №43, заключеного з ОСОБА_8 в 2021 році.

У зв`язку з викладеним, у органу досудового слідства є всі підстави вважати що відбулась незаконна перереєстрація судна, та його переміщення, а тому, 03.10.2023 року прогулянкове судно «Атаман» реєстраційний номер «ua 6618 kv», модель «Аляска-31», ідентифікаційний номер корпусу FI-ITYA1006B706, 2007 року побудови, Фінляндія, матеріал корпусу алюмінієво-магнієвий сплав, який оснащений двома двигунами «Honda-225, 330 кВт» No BAGJ1401154, No BAGJ1403551 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017100040010335 від 22.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 278 КК України.

У судове засідання слідчий не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.

Власника майна ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За положенням ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки власником майна не надано належних та допустимих доказів поважності неявки у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100040010335 від 22.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 278 КК України. за фактом угону річкового судна.

Постановою слідчого від 03.10.2023 прогулянкове судно «Атаман» реєстраційний номер «ua 6618 kv», модель «Аляска-31», ідентифікаційний номер корпусу FI-ITYA1006B706, 2007 року побудови, Фінляндія, матеріал корпусу алюмінієво-магнієвий сплав, який оснащений двома двигунами «Honda-225, 330 кВт» No BAGJ1401154, No BAGJ1403551 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017100040010335 від 22.07.2017.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має значення для кримінального провадження, а також може бути використане як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Незастосування арешту із забороною користування та розпорядження цим майном, може, за висновком слідчого судді, призвести до його приховання або знищення, у зв`язку з чим на нього необхідно накласти арешт.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання, необхідність арешту на вказане майно полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.

Разом з тим, матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Тому, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи наведене, слідчий судді дійшов висновку, що надані слідчим матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання заступника начальника відділу начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017100040010335 від 22.07.2017,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.278 КК України задовольнити.

Накласти арешт на прогулянкове судно «Атаман» реєстраційний номер «ua 6618 kv», модель «Аляска-31», ідентифікаційний номер корпусу FI-ITYA1006B706, 2007 року побудови, Фінляндія, матеріал корпусу алюмінієво-магнієвий сплав, який оснащений двома двигунами «Honda-225, 330 кВт» No BAGJ1401154, No BAGJ1403551, із забороною розпоряджання та користування вказаним майном.

Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо доКиївського апеляційногосуду протягомп`яти днівз дняїї проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1