Постанова

від 15.09.2023 по справі 183/3445/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5794/23 Справа № 183/3445/21 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

26травня 2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агро-Віта 2000» (надалі за текстом відповідач 1) та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» (надалі за текстом відповідач 2), в якому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,13 га, кадастровий номер 1223281000:02:010:0211, без номеру від 12 березня 2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідності до державного акту на право приватної власності №391402 від 05.12.2008 року, він є власником земельної ділянки площею 4,13 га, кадастровий номер 1223281000:02:010:0211, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 12 березня 2012 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру, у відповідності до якого позивач надав відповідачеві 1 в строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,13 га.

25 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2029 року, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року.

29 березня 2018 року між позивачем та відповідачами укладено Додаткову угоду, відповідно до якої відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8116,11 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що в спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачами у період з 2017 по 2020 рік включно не у повному обсязі виконуються зобов`язання з виплати орендної плати у грошовій формі та взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині невиплати орендної плати в грошовій, натуральній та відробітковій формах за 2017-2020 рр., позивач просить задовольнити позов та розірвати договір оренди (а.с.1-8).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2022 року у позові ОСОБА_1 відмовлено повністю (а.с.131-133).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив, скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с.136-154).

В порядку ст. 360 ЦПК України від ТОВ Аграрне підприємство Придніпровське надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем за спірним договором, зазначив, що Позивач отримав все на що розраховував при укладенні договору з урахуванням укладених додаткових угод до нього, а його вимоги безпідставні та необґрунтовані, в матеріалах справи відсутні належні докази невиконання умов договору Товариством (а.с. 169-172).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом 1 інстанції встановлено, що позивачу на підставі державного акту на право приватної власності №391402 від 05.12.2008 року, належить земельна ділянка площею 4,13 га, кадастровий номер 1223281000:02:010:0211, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с.13).

12 березня 2012 року позивач передав вищевказану земельну ділянку у строкове платне користування відповідачу 1 на підставі Договору оренди земельної ділянки (а.с.14).

25 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2029 року (а.с.15).

У п.1.2 тексту додаткової угоди зазначено, що сторони вирішили збільшити розмір орендної плати, змінивши пункт 5 договору та виклавши його в новій редакції, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі попередньої заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року.

29 березня 2018 року між позивачем, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі. Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди - зі згоди позивача, (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За пунктом 4.2 Додаткової угоди від 20 квітня 2018 року - Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8116,11 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем (а.с.17).

Докази виплати орендної плати у грошовій формі за 2017 рік в матеріалах справи відсутні.

З приводу виплати позивачу коштів у сумі 1500 грн. (а.с.70,71) та коштів у сумі 871 грн. (а.с.,69), зазначені кошти сплачено відповідачем 2 до набуття ним прав та обов`язків кредитора, а саме 28 березня 2018 року. Відомостей про те, що первісний орендар, яким є відповідач 1, уповноважував відповідача 2 на здійснення таких виплат станом на 28 березня 2018 року, суду не надано. Відтак, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що зазначені кошти не можуть вважатися такими, що сплачені в рахунок виплати орендної плати у грошовій формі.

Разом з тим, представником відповідача надано докази виплати орендної плати у грошовій формі за 2018-2020 роки, у таких розмірах: за 2018 рік у сумі 6533 грн. (а.с.71), 2177 грн. (а.с.72), за 2019 рік 8711 грн. (а.с.73), за 2020 рік 8711 грн. (а.с.74) .

З урахуванням викладеного, судом не встановлено несвоєчасної або не у повному обсязі виплати позивачу орендної плати у грошовій формі у 2018-2020 роках.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди від 29 березня 2018 року, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21,22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання додатку до договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом не доведено порушення відповідачами його права на отримання орендної плати у визначеній договором формі, зокрема, порушення відповідачами умов договору щодо здійснення оплати як у грошовій формі, так і у натуральній та відробітковій.

Надані представником позивача заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2018, 2019, 2020 роки (а.с.53-54) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх подання та отримання відповідачем.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідач ТОВ Аграрне підприємство Придніпровське у своєму відзиві на апеляційну скаргу не заперечувало факту, що за 2017 - 2018 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, посилаючись на відсутність письмових заяв позивача, як власника земельної ділянки, а доводи апелянта щодо повідомлення відповідачів письмово про такі наміри не знайшли свого підтвердження як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи справи в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 24червня 2022року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: