Постанова

від 16.10.2023 по справі 918/510/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Справа № 918/510/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11 липня 2023 року (повний текст складено 14.07.2023) у справі №918/510/23 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ СМАРТТЕК"

про стягнення 92 324,81 грн штрафу та пені

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 липня 2023 року у справі №918/510/23 в задоволенні позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ СМАРТТЕК" про стягнення 92 324,81 грн штрафу та пені - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №918/510/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11 липня 2023 року у справі №918/510/23. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також беручи до уваги категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказують на незначну складність даної справи, колегія суддів вирішує розглядати справу №918/510/23 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 лютого 2022 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "СМАРТТЕК" (відповідач/постачальник) був укладений договір поставки №53-122-01-22-11833 (далі - договір), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу зобов`язувався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 44310000-6 Канати сталеві, яка передбачена специфікацією №1 до даного договору.

Згідно з умовами п.2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 695 880,00 гривень.

Відповідно до п.3.1 договору, продукція поставляється постачальником в строк по 01.04.2022 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом".

Пунктом 4.2. договору визначено, що якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного договору).

Згідно з п.8.1. договору приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

Успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно Стандарту Державного підприємства "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021 (п.8.3. договору).

Відповідно до п.6.2. договору, про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У випадку порушення постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань по договору.

Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки (п.9.2. договору).

Пунктом 8.4. договору визначено, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Відповідно до п.12.1. договору, останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплений печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 30.12.2022 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

18.03.2022 ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" звернулося до ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Рівненська атомна електрична станція" з листом №10, у якому просило продовжити термін постачання продукції за договором на 60 календарних днів у зв`язку з форс-мажорними обставинами внаслідок військової агресії російської федерації проти України.

В подальшому, ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" на виконання умов договору та взятих на себе зобов`язань було поставлено продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №2 від 13.05.2022 на суму 536 112,00 грн та №4 від 16.06.2022 на суму 159 768,00 грн.

Оскільки ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" поставку продукції здійснено з порушенням встановлених договором строків, 06 січня 2023 року ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" з претензією №463/001-юр, в якій просило в добровільному поряду сплатити нараховані штрафні санкції в розмірі 92 324,81 грн.

Вказана претензія залишена ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" без відповіді та належного реагування.

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", посилаючись на те, що поставка продукції за вказаним договором відбулась з простроченням визначених договором строків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" 43 613,21 грн пені та 48 711,60 грн штрафу, нарахованих згідно п.9.1. договору.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст.193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно з ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), а за порушення строків зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять пнів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У випадку порушення постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань по договору.

Умовами пункту 3.1. договору поставки передбачено, що продукція поставляється постачальником замовнику у строк по 01.04.2022 року.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами обох інстанцій, відповідачем поставлено товар позивачу, однак із простроченням.

Зважаючи на умови п.9.1 договору, ВП "РАЕС" нараховано пеню за прострочення поставки, яка складає 43 613,21 грн та штраф 48 711,60 грн, а всього 92 324,81 грн.

Разом з тим колегією суддів враховується, що умовами п.11.1.-11.3 договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань по договору, коли неможливість виконання безпосередньо викликана дією обставин, що не залежать від волі сторони, які сторона не могла передбачити і застерегти розумними мірами (непереборна сила). До таких обставин належать: стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки, дії органів державної влади тощо. Сторони зобов`язані повідомити про настання та припинення дії обставин непереборної сили в письмовій формі протягом 3-х днів з моменту виникнення або припинення дії обставин непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" у відповідності до умов договору звернулося до ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "РАЕС" з листом №10 від 18.03.2022, в якому повідомило про обставини форс-мажору, та у зв`язку із чим просило подовжити термін постачання продукції за договором на 60 календарних днів. Отримання вказаного листа позивачем не заперечується.

У якості доказу неможливості вчасно виконати умови договору відповідачем також подано до справи копії Наказу №36 від 15.03.2022 про зупинення діяльності складу у м.Запоріжжя, із якого у тому числі відбувалася поставка товару за договором; наказу №37 від 31.05.2022 про відновлення діяльності складу у м.Запоріжжя; договору №65а від 03.01.2022 суборенди нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" та ПП "ОПТВИНТОРГ", та Акт прийому-передачі до договору суборенди від 03.01.2022.

Оскільки, порушення ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" зобов`язань сталося під час дії форс-мажорних обставин, що тривають досі, то такі обставини, згідно п. 11.2 договору, є відкладальною обставиною щодо виконання зобов`язань учасником за договором. Умовами договору передбачено право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин.

Відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ч.1 ст.14-1 зазначеного Закону ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У ст.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом, а тому посилання в апеляційній скарзі на те, що сертифікат наданий у формі висновку не відповідає встановленій формі, спростовано вищевикладеним.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В матеріалах справи міститься Сертифікат №2300-23-2659 від 06 червня 2023 року Запорізької торгово-промислової палати, у якому остання засвідчила Товариству з обмеженою відповідальністю "НВФ СМАРТТЕК" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (воєнні дії на території м.Запоріжжя Запорізької області), внаслідок чого було унеможливлено виконання зобов`язань у повному обсязі за договором поставки №53-122-01-22-11833 від 28.02.2023 щодо обов`язку поставити та передати продукцію: канати сталеві 44310000-6 на загальну суму 695 880,00 грн по договору, що знаходились на складських приміщеннях ТОВ "НВФ СМАРТТЕК" у м.Запоріжжя, на адресу замовника ДП "НАЕК "Енергоатом" у термін до 01.04.2022. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання 15.03.2022, дата закінчення 31.05.2022.

З огляду на наведене та враховуючи норми Закону України "Про торгово-промислові палати України", який визначає право посвідчення форс-мажорних обставин як Торгово-промисловою палатою України, так і уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, умов договору поставки, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сертифікат Запорізької торгово-промислової палати є належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин щодо обов`язку відповідача поставити позивачу товар за укладеним договором.

При цьому, суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання.

Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Як вже зазначалося вище, листом №10 від 18.03.2022 відповідач проінформував позивача про неможливість здійснення поставки товару в термін встановлений договором.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання.

Колегія суддів зазначає, що наявність форс-мажорних обставин підтверджено сертифікатом Запорізької Торгово-промислової палати. Вказані обставини підтверджуються також й іншими доказами: копією листа №10 від 18.03.2022, у якому відповідач висловив прохання подовжити термін постачання продукції за договором на 60 календарних днів у зв`язку з форс-мажорними обставинами внаслідок військової агресії російської федерації проти України; наказу №36 від 15.03.2022 про зупинення діяльності складу у м.Запоріжжя, із якого у тому числі відбувалася поставка товару за договором; наказу №37 від 31.05.2022 про відновлення діяльності складу у м.Запоріжжя; договору №65а від 03.01.2022 суборенди нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ "НВФ "СМАРТТЕК" та ПП "ОПТВИНТОРГ", та Акт прийому-передачі до договору суборенди від 03.01.2022, за яким передано в суборенду нежитлове приміщення у м.Запоріжжя, вул.Гребельна,5, загальною площею 72,0 м.кв. у тому числі склад 72,0 м.кв.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором було викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) і порушення строків поставки товару позивачу знаходиться в причиновому зв`язку між встановленими форс-мажорними обставинами.

Суд також враховує правові висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду від 11.07.2013 №7-рп/2013, де, між іншим, вказано на те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст.3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Позивачем не подано суду доказів, які підтверджують, що несвоєчасна поставка відповідачем товару завдала йому збитків.

Таким чином, беручи до уваги, що обставини, які склалися, не залежать від волі відповідача і об`єктивно унеможливили належне виконання відповідачем свого зобов`язання за договором, при цьому обставини непереборної сили засвідчені належним чином, у діях відповідача відсутня вина та протиправна поведінка зобов`язаної особи, а також відсутній причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками, що виключає стягнення з відповідача неустойки, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 11 липня 2023 року у справі №918/510/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.