Постанова

від 17.10.2023 по справі 902/509/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Справа № 902/509/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гудак А.В.,

суддя Мельник О.В.,

суддя Петухов М.Г.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі № 902/509/23 (суддя Шамшуріна М.В., м. Вінниця, повний текст складено 11.07.2023)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Вінницяобленерго"

про стягнення 98 807,54 гривень.

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" про стягнення 98807,54 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 року у справі №902/509/23 позов задоволено. Відповідно до рішення підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 98807,54 грн., 2684,00 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі №902/509/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що визначення обсягу споживання відповідачем електричної енергії у березні 2022 року в обсязі 18 536,00 кВт*год і нарахування боргу у сумі 98 807,54 грн з посиланням на рахунки на оплату спожитої електричної енергії, які складені позивачем на підставі даних комерційного обліку є помилковим, оскільки врахуванню підлягає обсяг спожитої відповідачем електричної енергії з урахуванням різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, яким є відповідач та обсягом електричної енергії відданої в електричні мережі всіх субспоживачів. З огляду на вищенаведене, відповідач зазначав, що виставлений позивачем за березень 2022 року рахунок-фактура на суму 99 155,30 грн містять невірні дані щодо обсягу споживання саме відповідачем електроенергії, відтак позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Відповідач вважає, що з огляду на однолінійну схему, яка є послідовною схемою приєднання приладів обліку всіх субспоживачів до електричних мереж, належних основному споживачеві (відповідачу), оператор системи (АТ «Вінницяобленерго»), на виконання вимог ПРРЕЕ та ККОЕЕ та умов Договору №ДВС-ВІ-408200 зобов`язаний здійснювати віднімання обсягів електричної енергії всіх субспоживачів з даних приладів обліку відповідача.

На підтвердження показників обсягу електроенергії, за твердженням позивача, спожитої відповідачем, до позовної заяви додані документи у формі скріншотів з екрану комп`ютера та світлина лічильника, якій неможливо ідентифікувати (додаток №8 до позовної заяви). Вказані паперові копії електронних доказів не с належними доказами, що суд першої інстанції залишив без уваги і надання належної оцінки зазначеним доказам.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі №902/509/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі № 902/509/23 постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

04 вересня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" надійшов відзив в якому просить суд вішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі №902/509/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

В ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/870 від 12.10.2023 року у зв`язку з перебуванням перебування у відпустці судді-члена колегії по справі № 902/509/23 - Олексюк Г.Є. у період з 12 жовтня 2023 р. по 20 жовтня 2023 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/509/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 року визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою суду від 13.10.2023 року прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі №902/509/23, у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

Положеннями статті 269 вказаного Кодексу визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 року у справі №902/509/23 без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

02 січня 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір №ВІ-408200 від 02.01.2020 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) (а.с.9-16 т.1).

Згідно пункту 1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно доЗакону України "Про ринок електричної енергії"та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженихпостановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312(далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2. Договору).

За умовами пункту 2.1. договору постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 2.2 договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

Умови надання універсальних послуг Споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.

Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

Ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором. Збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору. Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбаченихЗаконом України "Про ринок електричної енергії"і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію. Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначених., порядку її формування (п. 5.3. - 5.6. Договору).

Згідно пункту 5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором у тому числі у разі її зміни.

За умовами пункту 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5.9. договору оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, перерахунок постачальнику зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі при його зміни.

Згідно пункту 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції прийнятої споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до пункту 5.13. договору споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов`язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

Згідно пункту 5.15. договору порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до вказаної комерційної пропозиції, обраної споживачем.

Підпунктом 2 пункту 6.2. договору визначено, що споживач зобов`язується укласти в установленому порядку договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи для набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об`єкта споживача.

За умовами підпункту 2 пункту 7.2. договору постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

На виконання умов договору 02 січня 2020 року ТОВ "ПІК "Поділлябудінвест" підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток №1) (а.с.14 т.1).

Додатком до заяви-приєднання до умов договору № ВІ-408200 від 02.01.2020 погоджено види об`єктів постачання, їх адреси, ЕІС-код точок комерційного обліку за об`єктом споживача, початок постачання (а.с.15 т.1), до якого включено наступні об`єкти у м.Вінниця: адміністративне приміщення по вул. Стрілецькій, 16А; житловий будинок по вул. Монастирській, 1А; житлові комплекси по вул. Нагірна, 19М, 19Р, 19Х, 19Ф, 19Ш; нежитлове приміщення по вул. Я. Гальчевського, 39А.

Також, між сторонами до укладеного договору підписано комерційну пропозицію №1.1.2.2 (додаток №2 до договору), за умовами якої сторонами погоджено ціну, спосіб надання послуг, територію здійснення діяльності оператора, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію, штрафні санкції, термін дії договору, інші умови тощо (а.с.16 т.1).

Відповідно до пункту "Ціна" додатку № 2 до договору, постачання електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) за 1 кВт*год постачальника, яка розраховується та доводиться до відома споживача у порядку встановленому нормативними актами, затвердженими НКРЕКП. Ціна електричної енергії дорівнює ціні універсальної послуги відповідного класу напруги на відповідний період, яка визначається у відповідності до вимог "Порядку формування цін на універсальні послуги", затвердженого постановою НКРЕКП №1177 від 05 жовтня 2018 року.

За умовами пункту "Спосіб оплати" додатку № 2 до договору оплата електричної енергії, у тому числі за послугу з розподілу, здійснюється споживачем до початку звітного розрахункового періоду у формі 100% попередньої оплати заявлених споживачем обсягів споживання на найближчий наступний звітний розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку з донарахуванням по середньодобовому споживанню до 01 числа місяця.

Згідно пункту "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" додатку № 2 до договору рахунок надається споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати отримання постачальником даних від оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії. Оплата рахунка постачальника за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Відповідно до пункту "Термін дії договору" додатку № 2 договір набирає чинності з дня наступного за днем отримання ТОВ "Енера Вінниця" заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям даної комерційної пропозиції, та діє до 31 грудня 2020 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір та всі додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін.

Відповідачем у березні 2022 спожито електричної енергії у обсязі 18 536,00 кВт*год, що підтверджується наданим витягом з файлу обміну даними між ОСР та ТОВ "Енера Вінниця" по споживачу ТОВ "ПІК "Поділлябудінвест" за березень 2022 року, довідкою АТ "Вінницяобленерго" щодо обсягів спожитої електроенергії ТОВ "Промислово-інвестиційної компанії "Поділлябудінвест" за березень 2022 року, додатком до розрахунку за послугу із розподілу електричної енергії по споживачу ТОВ "Промислово-інвестиційної компанії "Поділлябудінвест" за березень 2022 (а.с.28 -30, 143, 226 т.1).

Вказаний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у березні 2022 році відображено позивачем у акті прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії №1314128/35421/1 від 31.03.2022 року за березень 2022 та сформовано рахунок на оплату відповідачем активної електричної енергії №1314128/35421/1 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 99 155,30 гривень (а.с. 17 т.1).

Рахунок на оплату активної електричної енергії № 1314128/35421/1 від 31.03.2022 за березень 2022 року сформовано на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, функції якого, у межах території ліцензованої діяльності, виконує оператор системи розподілу - АТ "Вінницяобленерго" (код 00130694), відповідно до ч.10 Постанови НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року та п.12.4.4. Кодексу комерційного обліку. Кількість спожитої активної електричної енергії згідно рахунку на оплату активної електричної енергії № 1314128/35421/1 від 31.03.2022 та акту прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії № 1314128/35421/1 від 31.03.2022 за березень 2022 становить 18 536,00кВт*год.

Листом №50-1-1187 від 28.11.2022 ТОВ "Енера Вінниця" звернулось до ТОВ "Промислово-інвестиційної компанії "Поділлябудінвест" із повідомленням про наявність у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за березень-травень 2022 року у розмірі 109 633,41 гривень, для сплати заборгованості разом із листом надіслало рахунки-фактури та акти прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії за березень-травень 2022 року, у тому числі і акт прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії №1314128/35421/1 від 31.03.2022 року та рахунок на оплату активної електричної енергії №1314128/35421/1 від 31.03.2022 за березень 2022 у розмірі 99 155,30 гривень (а.с. 17-21 т.1).

Отримання рахунку на оплату активної електричної енергії №1314128/35421/1 від 31.03.2022 та акту прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії №1314128/35421/1 від 31.03.2022 за березень 2022 відповідачем не заперечується.

Як вбачається із наданих позивачем банківських виписок відповідач здійснив часткову оплату за спожиту електричну енергію сплативши 16.05.2022 - 9 412,80 грн. із зазначенням у графі призначення платежу - за електроенергію згідно рахунку № 1314128/80864/1 від 30.04.2022 від 30.04.2022 року; 14.06.2022 - 1 065,31 грн. із зазначенням у графі призначення платежу - за електроенергію згідно рахунку №1314128/119330/1 від 31.05.2022 та 09.08.2022 - 347,76 грн. із зазначенням у графі призначення платежу - за електроенергію згідно рахунку №1314128/191513/1 від 31.07.2022 (а.с. 37-45 т.1).

За твердженням позивача, вартість спожитої відповідачем електричної енергії у березні 2022 року в розмірі 98 807,54 грн. відповідачем не оплачено.

Враховуючи зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" про стягнення 98 807,54 гривень заборгованості.

Відповідно до абзацу 2 ч.1ст.193 Господарського кодексу Українидо виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно дост. 627 Цивільного кодексу Українита ст. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначені, а взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, врегульовані, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018, № 310 (далі - Кодекс систем розподілу), а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює договірні засади проведення учасниками ринку електричної енергії своєї діяльності на ринку електричної енергії.

Пунктом 93 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Пунктом 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Згідно абзацу 1 пункту 3.1.5 глави 3.1 розділу ІІІ Правил, електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних вебсайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 3.1.7. глави 3.1. розділу ІІІ Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3 розділу IV Правил).

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (абз. 1 пункту 4.19. розділу IV Правил).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" (далі - споживач, відповідач) 02.01.2020 укладено договір № ВІ-408200 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідно до п 2.1. договору постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пунктів 4.13., 4.14 розділу IV Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та надіслано відповідачу акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії 1314128/35421/1 від 31.03.2022 згідно якого позивач поставив відповідачу електричну енергію у березні 2022 року у кількості 18 536,00 кВт/год на суму 99 155,30 грн. та рахунок на оплату активної електричної енергії № 1314128/35421/1 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 99155,30 грн.

Вказаний акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та рахунок за березень 2022 року, містять посилання на умови договору № ВІ-408200 від 02.01.2020, відображають зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та її вартість, підпис уповноваженої особи та відтиск печатки позивача.

Поряд з цим, отримання вказаних акту та рахунку відповідачем не заперечується.

Згідно положень підпункту 7 пункту 6.1. договору споживач має право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку.

Листом №50-1-1187 від 28.11.2022 позивач звернув увагу відповідача, що у разі виявлення в актах прийняття-передавання товарної продукції-електричної енергії невідповідних обсягів споживання необхідно надати обґрунтоване заперечення з відповідними доказами, які підтверджують такі обставини.

Проте, відповідач із запереченнями щодо обсягу електричної енергії за березень 2022 до позивача не звертався.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідача належним чином повідомлено про наявну заборгованість за спожиту електричну енергію за договором та про її розмір, відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного договору, а відтак позивач обґрунтовано звернувся до суду із позовними вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № ВІ-408200 від 02.01.2020 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 98 807,54 гривень основного боргу за березень 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов`язок відповідача щодо сплати за поставлену електричну енергію за березень 2022 року настав з огляду на отримання відповідних рахунку та акту прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії.

Відповідач в свою чергу заперечує проти позову посилаючись на неналежне виконання АТ "Вінницяобленерго" обов`язків щодо забезпечення належного комерційного обліку даних споживання електроенергії споживачем з відрахуванням обсягів споживання електричної енергії всіма субспоживачами при спільному послідовному використанні електромереж, що стало підставою для нарахування спірного обсягу спожитої електричної енергії у березні 2022 року.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає вказані заперечення безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно частини 1 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу.

Суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Вінницької області є АТ "Вінницяобленерго", відповідно до умов ліцензії (постанова НКРЕКП №414 від 13 листопада 2018 року).

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що саме оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до Закону, Правил та Кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур з забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Пунктами 2.1.1., 2.1.2. Розділу II Кодексу комерційного обліку визначено, що комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку, відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Таким чином, обов`язок визначення обсягів спожитої електричної енергії, покладено Законом на оператора системи розподілу, тобто АТ "Вінницяобленерго", яке є ліцензіатом з розподілу електричної енергії на території Вінницької області.

Посилання відповідача в обґрунтування обставин неврахування обсягів споживання субспоживачів на листи №64-12-21 від 10.12.2021, № 05-01-22 від 05.01.2022, № 020 від 06.02.2023, № 021 від 06.02.2023 (а.с.78-81 т.1) адресовані СО Вінницькі міські електричні мережі АТ "Вінницяобленерго", колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки у вказаних листах не йдеться щодо обсягу споживання відповідачем електроенергії у березні 2022 року.

Крім того, щодо неврахування всіх субспоживачів та надання інформації по всіх субспоживачах відповідач звертався до АТ "Вінницяобленерго" із листами від 20.02.2023 №023 та запитами від 20.02.2023 №024 і від 02.05.2023 №02-05/2023 (а.с. 85, 89-83 т.1).

Поряд з цим, твердження відповідача про неврахування оператором даних споживання та втрат по всіх субспоживачах спростовується письмовими поясненнями АТ "Вінницяобленерго" та наявними у справі доказами (а.с. 40-54, 80-103, 110 т.2).

АТ "Вінницяобленерго" зазначено про те, що за точками приєднання по вул. Нагірній у м.Вінниці по лічильникам відповідача обсяг споживання в березні 2022 року склав: лічильник №10054235 - 48600 кВт*год.; лічильник №10131311 73500 кВт*год.; частка втрат 856 кВт*год.; лічильник №2997715 - 1135 кВт*год. Всього обсяг 124091 кВт*год.. За точками приєднання по вул. Нагірній у м.Вінниця по лічильникам субспоживачів обсяг споживання в березні 2022 року склав 106383 кВт*год. Обсяг спожитої електричної енергії відповідача за вказаною адресою становить 124091 106383 = 16573 кВт*год.. За точкою приєднання по вул.Шолом-Алейхема: лічильник №12092223 3540 кВт*год.; обсяг електричної енергії, спожитої побутовими споживачами 3500 кВт*год. Різниця становить: 40 кВт*год.. За точкою підключення по вул. Я.Гальчевського: лічильник №2922329 склав - 37800; обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачами 37657; Різниця становить: 143 кВт*год. За точкою приєднання по вул.Стрілецькій, 16А обсяг склав 1780 кВт*год.

Загальний обсяг електричної енергії, нарахованої ТОВ Промислово-інвестиційна компанія Поділлябудінвест за березень 2022 року становить 18 536 кВт*год (16573 кВт*год. + 40 кВт*год. + 143 кВт*год. + 143 кВт*год. + 1780 кВт*год.) та саме такий обсяг електричної енергії, нарахованої за березень 2022 року ТОВ Промислово-інвестиційна компанія Поділлябудінвест оператором системи розподілу передано постачальнику - ТОВ Енера Вінниця.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком обсягів електричної енергії, які нараховані ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Поділля» в березні 2022 року в розрізі по субспоживачам; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Ж» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-З» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Управдом Нагірна» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Т» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-У» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-О» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-С» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-П» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Х» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Ф» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Дружній дім» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Е» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Д» за 03.2022 року; додатком до рахунку ФО ОСОБА_1 за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Л» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Ц» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Ч» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-М» за 03.2022 року; додатком до рахунку ТОВ «Юрсервіс-Трейд» за 03.2022 року; додатком до рахунку ОСББ «Нагірна 19-Н» за період з 09.2021 по 03.2022 року; додатком до рахунку ФО ОСОБА_2 за 03.2022 року (а.с. 82-103 т.2).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість твердження відповідача, що при визначенні обсягу спожитої електричної енергії за березень 2022 року не враховано різниці між обсягами спожитої електроенергії споживача - ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Поділлябудінвест» та субспоживачів, оскільки вказане спростовуються доданими до додаткових пояснень третьою особою розрахунком обсягів електричної енергії, які нараховані відповідачу в березні 2022 року у розрізі по субспоживачам, додатками до рахунків за березень 2022 року (а.с. 82-103 т.2).

28 грудня 2018 року між ТОВ Енера Вінниця та АТ "Вінницяобленерго" укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 2396 (а.с. 113-115 т.2).

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договірелектропостачальника про надання послугзрозподілу (передачі) електричної енергіїє публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги Оператора системи. Укладається такий договір сторонами з урахуванням статей633,634,641,642 Цивільного кодексу Українишляхом приєднання Постачальника до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно доЗакону України "Про ринок електричної енергії"та ПРРЕЕ.

За умовами п. 2.1. договору, оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи Постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді.

Відповідно до заяви-приєднання від 05.08.2019 ТОВ Промислово-інвестиційна компанія Поділлябудінвест приєдналося до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ "Вінницяобленерго" із визначенням ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача та субспоживачів ТОВ Промислово-інвестиційна компанія Поділлябудінвест, що оприлюднений на офіційному веб-сайті оператора системи розподілу (а.с.170-173 т.1).

Згідно п. 3.2. публічного договору приєднання споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача.

Пунктом 2.3.3 глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі-ПРРЕЕ) встановлено, що розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, ПРРЕЕ та проектно- технічної документації та рішень за ними.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком (п. 2.3.12 ПРРЕЕ). Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

Відповідно до п.5.9.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі ККОЕЕ) обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачами, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання вузла обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

У разі послідовного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача:

1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу:

для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів);

обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача;

2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу:

для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів);

для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем (п.5.9.2 ККОЕЕ).

Пунктом 5.9.4. ККОЕЕ визначено, що якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб`єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до обраної основним споживачем комерційної пропозиції електропостачальника в розрахунковому періоді.

Згідно п.8.6.1 ККОЕЕ,зчитування показівзлічильників, встановленихуспоживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цьогоКодексута умов договору.

Індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД); 2) за телефоном чи іншими електронними засобами; 3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку; 4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором (п.8.6.2 ККОЕЕ).

Згідно із п.8.6.3.-8.6.6. ККОЕЕ зчитані та передані дані з лічильників протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця.

Зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника в будь-який інший день календарного місяця за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації шляхом дистанційного зчитування лічильника є вихідними даними для визначення даних комерційного обліку на перше число місяця шляхом додавання (віднімання) величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою зчитування показів та першим числом календарного місяця.

У разі неотримання до початку четвертого календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, показів лічильника та за умови, що лічильник електричної енергії неоснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії по споживачу за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Якщо за підсумками наступного місяця споживач надасть покази лічильника, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів та показів, на які споживачу здійснено розрахунки.

Згідно із п.2.3.3 ПРРЕЕ розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, ПРРЕЕ та проектно-технічної документації та рішень за ними.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання. Електрична енергія, яка використовується на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, обліковується та оплачується окремо за відповідними тарифами. (п. 2.3.12 ПРРЕЕ).

Враховуючи наведені приписи законодавства, умови укладеного 05.08.2019 між ТОВ Промислово-інвестиційна компанія Поділлябудінвест та АТ "Вінницяобленерго" договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, пояснення третьої особи, розрахунки обсягів електричної енергії, які нараховані відповідачу у березні 2022 року в розрізі по субспоживачам, додатки до рахунків за березень 2022 року колегія суддів дійшла висновку, що оператором здійснено нарахування обсягу спожитої відповідачем електричної енергії у березні 2022 року з урахуванням обсягів споживання та втрат електроенергії всіх субспоживачів.

Поряд з цим, твердження відповідача, що при визначенні обсягу спожитої електричної енергії за березень 2022 року не враховано різниці між обсягами спожитої електроенергії споживача - ТОВ Промислово-інвестиційна компанія Поділлябудінвест та субспоживачів спростовуються доданими до додаткових пояснень третьою особою розрахунком обсягів електричної енергії, які нараховані відповідачу в березні 2022 року у розрізі по субспоживачам, додатками до рахунків за березень 2022 року.

Відповідно до пояснень АТ "Вінницяобленерго" та наданих суду доказів, при аналізі нарахувань обсягів споживання електричної енергії АТ "Вінницяобленерго" встановлено, що відповідачем за період березня 2022 спожито 18 536,00 кВт*год електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно відображено у акті прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії та рахунку на оплату активної електричної енергії за березень 2022 обсяг поставленої відповідачу електричної енергії в обсязі 18 536,00 кВт*год за спірний період на підставі даних про обсяг спожитої електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу (АТ "Вінницяобленерго") за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № ВІ-408200 від 02.01.2020.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що судом першої інстанції щодо залишення поза увагою додатки до рахунків за листопад 2021 року та червень 2023 року (а.с. 132-135 т.2), оскільки приписами ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Таким чином, додатки до рахунків за листопад 2021 року та червень 2023 року, які не стосуються спірного періоду, а отже не стосуються предмету доказування та є неналежними доказами у даній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 98 807,54 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію за березень 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих позивачем доказів доданих до позовної заяви на підтвердження обсягів спожитої електричної енергії, спростовуються наступним.

Так, за матеріалів справи вбачається, що обсяги поставленої електричної енергії споживачу підтверджуються Інформацією АТ «Вінницяобленерго» за №06.78-3653 від 24.02.2023, яка була надана у відповідь на запит позивача від №1.13-1335 від 13.02.2023 (Додатки №7 та №8 до позовної заяви) (а.с.26-45 т.1).

Згідно із частиною другоюстатті 73 ГПК Україниодними і засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи, єелектронні докази.

Поняття електронних доказів у господарському судочинстві та порядок їх подання до суду урегульовано § 5 "Електронні докази"Глави 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 96 ГПК Україниелектронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У Керівництві "Електронні доказив цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів.

Такі дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони).

Тобто сутнісний зміст поняття електронного доказу включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи.

Враховуючи наведене, наявна інформація щодо обсягів поставленої електричної енергії може підтверджуватися електронними доказами у справі, поданими з урахуванням вимог та правил визначенимиГПК Українидля подання таких доказів.

Частиною другоюстатті 96 ГПК Українивизначено, щоелектронні доказиподаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно із частинами третьою, четвертоюстатті 96 ГПК Україниучасники справи мають право подаватиелектронні доказив паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Тлумачення статей73,77,96 ГПК Українисвідчить, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах:

1) оригінал;

2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом;

3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом (див. подібний за змістом висновок щодо можливих форм подання електронних доказів, викладений упостанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20).

Оригінал електронного доказу застаттею 96 ГПК Українице первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі N 910/17662/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі N 914/1003/21).

Чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронних доказів, зокрема поданих у паперових копіях, ураховуючи також те, що деякі з цих доказів (відео-, звукозаписи) не можуть бути відображені у паперовому виді.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див. висновок, викладений упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/17662/19).

Одним із видів електронних доказів є електронний документ, визначення якого розкриваєЗакон України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно достатті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили (стаття 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно зістаттею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюютьсяЗаконом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За пунктами 12, 23 частини першоїстатті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги"електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Отже, використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті14,18,23 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Однак відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначенихГПК, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченогостаттею 79 ГПК України.

Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом (див.постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Частиною шостоюстатті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"визначено, що копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронного документа, поданого у паперовій його копії (див. висновок щодо відсутності визначеного законодавством порядку засвідчення електронних доказів, поданих у паперових копіях, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/17662/19).

Така невизначеність порядку засвідчення електронного документа, поданого у паперовій його копії зумовлює на практиці необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей1,23 Закону України "Про стандартизацію"(схожий за змістом підхід застосований упостанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21).

Порядок засвідчення копій документів урегульований Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", прийнятим та наданим чинності наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 N 144, та який чинний від 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згіднозоригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

З матеріалів справи вбачається, що Інформація АТ «Вінницяобленерго» за №06.78-3653 від 24.02.2023, яка була надана у відповідь на запит позивача від №1.13-1335 від 13.02.2023 з додатками засвідчена словами «"Згіднозоригіналом" (без лапок), зазначено найменування посади юрист СО «ВМЄМ», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища Іваніцький Ю., дати засвідчення копії 23.08.2022 року.

Відповідно, добросовісно реалізуючи право на подання електронного доказу в його паперовій копії, учасник справи, виходячи з принципу правової визначеності, може розраховувати на відповідні процесуальні дії суду, у випадку виникнення у нього (суду) сумнівів щодо відповідності поданої паперової копії оригіналу, включаючи і право учасника справи, у разі відсутності у нього можливості подати доказ, який витребовує суд, або відсутності можливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про витребування таких доказів (частини восьма, десятастатті 81 ГПК України) (подібний висновок, викладений упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №922/2315/19тавід 23.09.2021 у справі №910/17662/19).

Проте, не є порушенням норм процесуального права нездійснення дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу (див. висновки зроблені за подібного правого регулювання щодо наслідків нездійснення дослідження оригіналів електронних доказів у разі наявності їх паперових копій та відсутності сумнівів у їх відповідності оригіналу, викладені упостановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 18.06.2021 у справі №234/8079/20, від 08.08.2022 у справі №234/7298/20, від 28.12.2022 у справі №553/244/22).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Інформація АТ «Вінницяобленерго» за №06.78-3653 від 24.02.2023 щодо даних обсягів спожитої електричної енергії (додаток №8 позовної заяви) є належними та допустимими доказами у справі.

Додані до апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" нові доказів, зокрема: копію запиту до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» від 12.0".2 23 вих. №12-07/2023; копію рахунку №1314128-2306-12 від 30.06.2023; копію акту коригування до акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.12.2021 №1314128/35418/1 згідно з договором №ВІ 408200 від 02.01.2020; копію рахунку №ВІ-408200/357192/1 від 30.11.2021; копію Акту №ВІ-408200/357192/1 від 30.11.2021; копію додатку до рахунку за грудень 2021 р.; копію рахунку №ВІ-408200/391061/1 від 31.12.2021; копію Акту №ВІ-408200/391061/1 від 31.12.2021; копія довідки від 07.04.2022 №СО/51; копія опису вкладення у цінний лист від 12.07.2023; копію запиту до TOB «Енера Вінниця» від 12.07.2023 за вих. №12-07/2023/1; копія опису вкладення у цінний лист від 12.07.2023, колегія суддів не приймається до уваги, враховуючи наступне.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем суду та належним чином обґрунтована.

Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржник не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання цих додаткових доказів до суду першої інстанції.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення відповідача до суду з відповідним відзивом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Окрім цього, ряд доказів надані відповідачем разом з апеляційною скаргою, існували станом на час розгляду справи у суді першої інстанції та ухвалення рішення. Натомість, відповідач не повідомляв суд першої інстанції про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин для існування можливості встановлення судом додаткового строку для подання доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно дост. 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 року у справі №902/509/23 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядкуст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Поділлябудінвест" залишити без задоволення, а на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2023 у справі № 902/509/23 без змін.

2. Справу №902/509/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.