Рішення

від 16.10.2023 по справі 904/3971/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3971/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36", м. Дніпро

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 79 939,62 грн.

Представники:

Від позивача: Осипенко Н.М., довіреність № 23/010.02-02 від 09.01.2023 по 31.12.2023 р., адвокат

Від відповідача: Біла Я.В., голова правління

Вільний слухач: Ювко Л.Л.

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36", в якому просить стягнути вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 79 939,62 грн.

Ухвалою від 24.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

27.07.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

18.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначає про часткове виконання зобов`язання по оплаті вартості неврахованої електроенергії відповідно до рахунку позивача від 25.04.2023 № 8194765963726 у розмірі 50% на суму 40 000,00, що підтверджується платіжною інструкцією № 57 та Заключною випискою банку від 15.08.2023.

Таким чином, відповідач визнає суму неврахованої електроенергії, про що також свідчить добровільна оплата частини цієї суми в розмірі 40 000,00 грн. і просить надати розстрочку на погашення залишку боргу у сумі 39 939,62 грн. з оплатою частинами щомісячно протягом 6 календарних місяців, а саме:

- до 30.10.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.11.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.12.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.01.2024 - 6 656,60 грн;

- до 28.02.2024 - 6 656,60 грн;

- до 30.03.2024 - 6 656,62 грн.

Також відповідач просить розглянути питання розподілу судових витрат, які складаються з судового збору, з урахуванням положень ч.1 ст. 130 ГПК України шляхом повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору.

05.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач погоджується на розстрочку суми 39 939,62 грн. рівними частинами протягом 3 місяців щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2023, оплату відповідачем 50% витрат на сплату судового збору в сумі 1 342,00 грн.

Іншу частину 50% витрат на сплату судового збору у сумі 1 342,00 грн. позивач просить повернути з державного бюджету.

Ухвалою від 15.09.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті в межах розумного строку на 16.10.2023.

16.10.2023 позивач в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відповіді на відзив.

Відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

16.10.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення ПРРЕЕ, що призвело до нарахування недоврахованої електричної енергії в розмірі 79 939,62 грн , що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначає про часткове виконання зобов`язання по оплаті вартості неврахованої електроенергії відповідно до рахунку позивача від 25.04.2023 № 8194765963726 у розмірі 50% на суму 40 000,00, що підтверджується платіжною інструкцією № 57 та Заключною випискою банку від 15.08.2023.

Таким чином, відповідач визнає суму неврахованої електроенергії, про що також свідчить добровільна оплата частини цієї суми в розмірі 40 000,00 грн. та просить надати розстрочку на погашення залишку боргу у сумі 39 939,62 грн. з оплатою частинами щомісячно протягом 6 календарних місяців, а саме:

- до 30.10.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.11.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.12.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.01.2024 - 6 656,60 грн;

- до 28.02.2024 - 6 656,60 грн;

- до 30.03.2024 - 6 656,62 грн.

Також відповідач просить розглянути питання розподілу судових витрат, які складаються з судового збору, з урахуванням положень ч.1 ст. 130 ГПК України шляхом повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач погоджується на розстрочку суми 39 939,62 грн. рівними частинами протягом 3 місяців щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2023, оплату відповідачем 50% витрат на сплату судового збору в сумі 1 342,00 грн.

Іншу частину 50% витрат на сплату судового збору у сумі 1 342,00 грн. позивач просить повернути з державного бюджету.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо порушення відповідачем ПРРЕЕ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36" укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом надання підписаної заяви-приєднання 15.06.2022.

03.04.2023 в ході перевірки, представниками позивача у відповідача було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), а саме: підп.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки, до електричної мережі, що не є власністю оператора системи поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії № 11546863, № 9484287. Самовільне підключення виконано відкрито проводами АПВ 2х4 мм2 та АПВ 2х2,5 мм2 - 11шт., від електричного шитка в підвалі та від поверхових електричних щитків від внутрішньо будинкових мереж від контактних відгалужень (з`єднань) квартир зі стояками житлового будинку. Електрична мережа споживається безобліково.

Виявлене порушення було зафіксовано Актом про порушення № 00000486 від 03.04.2023, який складеним уповноваженими представниками Позивача на місці виявлення порушення житлового будинку м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 36.

Акт про порушення був складений уповноваженим представником оператора системи в присутності голови ОСББ «Кедріна 36» Білої Я.В., яка отримала примірник акту.

В даному акті також було зазначено дату та час проведення засідання комісії оператора системи.

На засіданні комісії 24.05.2023 представник споживача не з`явився.

Рішення комісії з розгляду Актів про порушення оформлено протоколом №142/2023 від 23.05.2023. Комісія вирішила здійснити розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії згідно з положеннями глави 8.4 ПРРЕЕ, виходячи з наступних даних: Переріз проводу 4,0 мм2, матеріал - алюміній, допустимий тривалий струм (за ПУЕ таб.1.3.5)- 28 А, розрахункова потужність 5,54 кВт. Тривалість використання електроприладів - 12 годин. Розрахунковий обсяг споживання 66,48 кВт*г. Період, за який здійснюється розрахунок вартості необлікованої електроенергії, складає 183 дні, що передували дню порушення 03.04.2023.

Рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийнято складом комісії у відповідності до норм ПРРЕЕ, якими врегульовано порядок розгляду Актів про порушення та нарахування вартості необлікованої електричної енергії, вартість необлікованої електричної енергії унаслідок допущеного відповідачем порушення ПРРЕЕ на суму 79 939,62 грн.

Оскільки Відповідач не був присутній на засіданні комісії розрахунок вартості необлікованої електроенергії, на адресу Відповідача Укрпоштою було направлено протокол, рахунок вартості необлікованої електроенергії, та розрахунок, документи отримані Відповідачем 03.06.2023.

Станом на 13.07.2023 сума збитків відповідачем не сплачена, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до приписів п.4 ч.2 ст.77 Закону України Про ринок електричної енергії та положень п. 11.9.1. діючого Кодексу систем розподілу (редакція від 29.11.2022), положень п.3.1.9. та п.п.1, 5, 20 п.5.5.5. ПРРЕЕ самовільне (тобто, бездоговірне) підключення до об`єктів електроенергетики, безоблікове споживання електроенергії є правопорушенням на ринку електроенергії.

Верховний Суд у постанові від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц, у постанові від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №7128916/17-ц дійшли до висновку, що позадоговірне споживання житлово-комунальних послуг, не звільняє споживача від обов`язку розрахуватись за отримані послуги, при цьому, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмету доказування та має істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до абз. 1 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно до абз.8, особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Відповідно до абз.9, споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, - що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

Відповідно до абз.14, у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.

За порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства, умов укладеного між позивачем та відповідачем договору вбачається, що рішення комісії постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої електроенергії у загальній сумі 79 939,62 грн. є саме оперативно-господарською санкцією.

У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частина 2 статті 237 Господарського кодексу України).

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (часина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

Згідно з підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування.

Відповідно до пункту 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Відтак, порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пунктів 8.2.4 та 8.2.5 Правил щодо змісту Акту про порушення.

Відповідно до пункту 8.4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Актом про порушення № 00000486 від 03.04.2023 встановлено порушення споживачем підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, що полягало у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Сума нарахувань становить 79 939,62 грн. згідно розрахунку кількості недорахованої електроенергії по Акту № 00000486 від 03.04.2023.

Відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Для оплати обсягу недооблікованої електричної енергії споживачу надано рахунок 8194765963726 від 24.05.2023 на суму 79939,62грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач зазначив про часткове виконання зобов`язання по оплаті вартості неврахованої електроенергії відповідно до рахунку позивача від 24.05.2023 № 8194765963726 у розмірі 50% на суму 40 000,00, що підтверджується платіжною інструкцією № 57 від 15.08.2023 та Заключною випискою банку від 15.08.2023.

Таким чином, сума заборгованості становить 39 939,62 грн.

Суд зазначає, що пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вчинення будь-яких дій, які не є способом припинення зобов`язання, що становить предмет спору, не свідчить про відсутність спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування вже після відкриття судом провадження у справі та перебування справи у суді. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина не тягне за собою такий наслідок, як закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зважаючи на те, що між сторонами врегульовані спірні питання щодо оплати заборгованості в розмірі 40 000,00 грн., суд вважає за можливе закрити провадження в цій частині.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 39 939,62 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Також відповідач просить надати розстрочку на погашення залишку боргу у сумі 39 939,62 грн. з оплатою частинами щомісячно протягом 6 календарних місяців, а саме:

- до 30.10.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.11.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.12.2023 - 6 656,60 грн;

- до 30.01.2024 - 6 656,60 грн;

- до 28.02.2024 - 6 656,60 грн;

- до 30.03.2024 - 6 656,62 грн.

Крім того, відповідач просить розглянути питання розподілу судових витрат, які складаються з судового збору, з урахуванням положень ч.1 ст. 130 ГПК України шляхом повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору.

Позивач погодився на розстрочку суми 39 939,62 грн. рівними частинами протягом 3 місяців щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2023, оплату відповідачем 50% витрат на сплату судового збору в сумі 1 342,00 грн.

Іншу частину 50% витрат на сплату судового збору у сумі 1 342,00 грн. позивач просить повернути з державного бюджету.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні у справі матеріали, суд частково задовольняє дану заяву з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є у тому числі, з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, тому суд повинен дослідити та оцінити як доводи Позивача, так й заперечення Відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.

Тому виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже, розстрочка виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

За змістом частини третьої статті 331 цього Кодексу підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідач надав платіжну інструкцію № 57 від 15.08.2023 про часткову сплату заборгованості в розмірі 40 000,00 грн.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку Боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Зважаючи на часткову сплату відповідачем суми заборгованості в розмірі 40 000,00 грн., суд вважає, що в справі наявні докази, які б підтверджували добросовісну поведінку Боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення та, зважаючи на викладене, а також на те, що позивач проти розстрочення виконання рішення не заперечив, вважає за можливе частково задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення щодо сплати Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36" на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" боргу на 4 місяці.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Позивач надав достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасного виконання ним своїх зобов`язань з постачання електричної енергії, за яку відповідач у визначений договором строк не розрахувався.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивач згідно платіжної інструкції № 0003388586 від 11.07.2023 на суму 2 684,00 грн. (а.с.5).

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 1 382,00 грн, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем визнано позов.

В іншій частині витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1 382,00 грн. судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36" про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 79 939,62 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36" (49000, м. Дніпро, вул. Кедріна, буд. 36, ідентифікаційний код 44708347) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28, ідентифікаційний код 31793056) вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 39 939,62 грн. та судовий збір у розмірі 1 342,00 грн., про що видати наказ.

Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36" про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання судового рішення від 16.10.2023 щодо сплати Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кедріна 36" на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" боргу в розмірі 41 281,62 грн. на 4 місяці частками відповідно до наступного графіку:

10 320,40 грн. до 16.11.2023;

10 320,40 грн. до 16.12.2023;

10 320,40 грн. до 16.01.2024;

10 320,42 грн. до 16.02.2024.

В частині стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 40 000,00 грн. провадження у справі закрити.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28, ідентифікаційний код 31793056) судовий збір у розмірі 1 342,00 грн., сплачений за платіжною інструкцією № 0003388586 від 11.07.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Наказ та ухвалу про повернення судового збору видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко