Ухвала

від 17.10.2023 по справі 905/332/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

17.10.2023 Справа № 905/332/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача Комунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської територіальної громади», м.Вугледар

про стягнення 1 849 528,07 гривень

В С Т А Н О В И В

У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/332/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Комунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської територіальної громади» про стягнення 1 849 528,07 гривень з якої: основний борг у сумі 1 318 457,01 гривень, пеня у сумі 255 201,22 гривень, 3 % річних у сумі 38 266,57 гривень, інфляційні втрати у сумі 237 613,27 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції «Індивідуальна» в частині оплати за отриману електричну енергію. На підставі чого додатково до основної суми заборгованості позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Згідно з розрахунком ціни позову, доданого до позовної заяви, позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої за лютий - березень 2022 року нараховано:

- 3% річних за період з 10.03.2022 по 28.02.2023 в розмірі 38 266,57 гривень;

- інфляційні втрати за період з 01.04.2022 по 31.01.2023 у сумі 237 613,27 гривень;

- пеня за період з 10.03.2022 по 12.10.2022 у розмірі 255 201,22 гривень.

Згідно із відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебувала справа №911/1359/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 150907381,69 гривень, правовідносини у якій є подібними правовідносинам у справі №905/332/23.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 09.08.2023р. справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Зі змісту вищевказаної ухвали вбачається, зокрема, про те, що вирішуючи питання стягнення пені та штрафу на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», які нараховані останнім у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, у справі, правовідносини в якій є подібними з правовідносинами у цій справі №911/1359/22, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023р. у справі №922/1948/22 зазначив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятор) прийняв постанову №332 від 25.02.2022р. (у редакції від 26.04.2022р.) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підп.16 п.1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Верховний Суд вважав, що, звернувшись із касаційною скаргою та пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування постанови №332 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у подібних правовідносинах, скаржник не врахував, що її прийнято відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, не навів доводів того, що таке регулювання здійснено не з метою забезпечення енергетичної безпеки. Відтак виснував про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу, нарахованих за період з 26.02.2022р. по 25.04.2022р., на підставі дії підп.16 п.1 постанови №332 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

В обґрунтування висновку про наявність підстав для відступу від цієї позиції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду посилався на таке:

Укладеними сторонами договорами, як у справі №922/1948/22, так й у справі №911/1359/22, передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за договором, зокрема у вигляді пені.

У зв`язку із порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, позивач у справі №922/1948/22 нарахував 73477,58 грн пені та 177603,53 грн 7% штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, а у справі №911/1359/22 - 17933524,59 грн пені за період з 02.03.2022 по 23.08.2022.

Відмова судів у задоволенні цих вимог, з чим у справі №922/1948/22 погодився Верховний Суд, фактично ґрунтується на дії у період спірних правовідносин підп.16 п.1 постанови №332 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, 25.02.2022 вищезазначеною комісією прийнято постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», згідно преамбули якої відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», враховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою №333 від 27.02.2022 НКРЕКП постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

В подальшому до постанови №332 НКРЕКП вносились зміни та доповнення, зокрема постановою №413 від 26.04.2022 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Відповідно до абз.1, 2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.

Підзаконним нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий суб`єктом нормотворчості на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України, спрямований на їх реалізацію, та який не повинен їм суперечити.

Конституційний Суд України у Рішенні №5-р(II)/2020 від 18.06.2020р. зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

З огляду на викладене, принцип «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.

У наведеному контексті постанова №332 НКРЕКП (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом (Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства України, та Господарський кодекс України), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, Верховний Суд фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова №332 НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою №413 від 26.04.2022 НКРЕКП.

Проте, у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних з 26.02.2022 по 25.04.2022 підп.16 п.1 у постанові №332 НКРЕКП взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду).

Такий рекомендаційний характер п.5 постанови №332 НКРЕКП (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Положення підп.16 п.1, яким було доповнено постанову №332 НКРЕКП та на підставі якого було відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії».

Наведене в підп.16 п.1 постанови №332 НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (закону), ані норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Колегія суддів вважає, що наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду.

Відповідно, вказаний підп.16 п.1 постанови №332 НКРЕКП не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв`язку з прийняттям постанови №332 НКРЕКП.

Відмова в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі підп.16 п.1 постанови №332 НКРЕКП (в редакції постанови №413 від 26.04.2022 НКРЕКП), за умови що один із учасників ринку електричної енергії не дотримався наданих НКРЕКП у цій постанові настанов та все ж таки здійснив відповідне нарахування та звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, остаточно позбавляє позивача права на їх стягнення, адже відмова в задоволенні цих вимог (заявлених в межах позовної давності) не дозволить йому в подальшому (після втрати чинності такими обмеженнями) звернутись до суду з тими ж вимогами (про той же предмет і з тих же підстав).

Згідно з ухвалою від 25.08.2023р. справу №911/1359/22 було прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із п.7 ч.1 ст.228 вказаного кодексу суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на приписи п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги передання на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 у подібних правовідносинах, зважаючи на те, що результатом розгляду вказаної справи може бути відступлення від висновків, які наведені у постанові Верховного Суду від 26.07.2023р. у справі №922/1948/22, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №905/332/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

На підставі викладеного, керуючись ст.228, ст.229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №905/332/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Комунального підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської територіальної громади» про стягнення 1 849 528,07 гривень до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

Ухвала набирає чинності 17.10.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя О.О. Кучерява