Рішення

від 26.09.2023 по справі 910/319/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2023Справа № 910/319/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a>;

до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Центральний парк культури і відпочинку м. Києва;

про зобов`язання звільнити від сплати орендної плати.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Омельченко І.В., адвокат, ордер серії АА № 1268429 від 23.01.2023;

Від відповідача: Онищенко Т.О., уповноважена особа, довіреність № 062/01/10-67 від 05.01.2023;

Від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить зобов`язати Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавця по договору оренди № 3475 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.10.2021, звільнити позивача, як орендаря, від сплати орендної плати з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану (введеного 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022) та один місяць з дати його припинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> залишено без руху та встановлено позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/319/23 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 14.03.2023.

Від Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до господарського суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральний парк культури і відпочинку м. Києва. Підготовче засідання відкладено до 11.04.2023.

Від Центрального парку культури і відпочинку м. Києва до господарського суду надійшли письмові пояснення по суті спору.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/319/23 до судового розгляду по суті на 30.05.2023.

До господарського суду від Центрального парку культури і відпочинку м. Києва надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 26.09.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.09.2023 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник Центрального парку культури і відпочинку м. Києва у судове засідання 26.09.2023 не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі.

26.09.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС" (далі також - позивач, орендар), Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач, орендодавець) та Центральним парком культури і відпочинку м. Києва (далі також - третя особа, балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 3475 (далі - договір).

Відповідно до п. 4. змінюваних умов договору (далі - Умови), об`єктом оренди є нежитловий будинок загальною площею 239,75 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф та обліковується на балансі Центрального парку культури і відпочинку м. Києва

Згідно п. 6 Умов, страхова вартість складає 15 006 700,00 грн без податку на додану вартість.

За змістом п. 1.1. якого, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Як визначено у п. 3.1. договору, орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1 пункту 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку. визначеному чинним законодавством України. До складу орендної плати не входять витрати зі сплати комунальних послуг, витрати на утримання орендованого майна (послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з постачальниками комунальних послуг та/або із Балансоутримувачем та/або виставлених балансоутримувачем рахунків в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Пунктами 3.3., 3.4. договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Орендар сплачує орендну плату на підставі підпункту 8.1. пункту 8 Умов та пункту 3.2. цього договору оренди.

У пп. 8.1. п. 8 Умов визначено, що місячна орендна плата, визначена за результатами аукціону, складає 150 067,00 грн без податку на додану вартість.

За змістом п. 6.1. договору, орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 Умов.

Пунктом 7 Умов встановлено, що цільовим призначенням майна є розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів, закладів ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 13 Умов, балансоутримувачем визначено наступні додаткові умови, а саме: виконання орендарем наступних робіт за власні кошти:

- проведення робіт щодо підключення до систем водопостачання та водовідведення (орієнтовна вартість підключення становить 5,5 млн грн, в т. ч. ПДВ);

- ??проведення робіт щодо підключення до електричної мережі (орієнтовна вартість підключення 10 млн грн, в т.ч. ПДВ); ?

- благоустрій території - устрій тротуару, під`їзного шляху, клумби, газону, зовнішнього освітлення, посадку дерев, кущів (орієнтовна вартість послуг складає 0,8 млн. грн., в т.ч. ПДВ).

Всі вищевказані роботи також мають включати наступне: ??поточний ремонт внутрішньобудинкової мережі водопостачання та водовідведення, у т.ч. системи гарячого водопостачання; ??поточний ремонт внутрішньобудинкової мережі теплопостачання; ??поточний ремонт фасаду будівлі (очистка поверхні фасаду (зняття старого шару штукатурки, бруду), підготовка поверхні фасаду до штукатурки та шпаклювання, утеплення фасаду полістиролом, штукатурка і шпаклівка фасаду, ґрунтування і фарбування фасаду); ??поточний ремонт внутрішньобудинкової системи електропостачання, у тому числі з заміною елементів освітлення на енергоефективні; ??посилення та гідроізоляція фундаменту будівлі; ??поточний ремонт покрівлі будівлі з додатковим утепленням та заміною гідроізоляційного матеріалу.

Як встановлено п. 12.1. договору, цей договір укладено на строк, визначений у пункті 11 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

В свою чергу п. 11 Умов встановлено, що строк договору становить - 5 років з дати набрання чинності цим договором.

Позивач, звертаючись з вказаним позовом до суду, вказує, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, об`єкт оренди, нежитловий будинок загальною площею 239,75 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф, знаходиться на території, межі якої забезпечуються додатковою охороною, у зв`язку з чим доступ до орендованого майна став неможливим через встановлення блокпостів навколо вказаної території, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> з об`єктивних причин не може повноцінно використовувати об`єкт оренди, зокрема, провести роботи щодо підключення до систем водопостачання та водовідведення, до електричної мережі, тощо, та, як наслідок, використовувати об`єкт оренди за призначенням і отримувати прибуток у зв`язку з чим і просить звільнити його від сплати орендної плати.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що у позивача відсутні підстави для звільнення його від сплати орендних платежів, оскільки ним не було надано Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доказів, які б свідчили про неможливість використання об`єкта оренди за цільовим призначенням у зв`язку з знаходженням його в режимно-обмежувальній зоні.

Також відповідач вказував, що 14.07.2022 Київською міською радою прийняте рішення № 4909/4950 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", відповідно до якого у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення за договорами оренди комунального майна територіального громади міста Києва з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, які використовують об`єкт оренди для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів, закладів ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи, орендна плата нараховується в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, установленої договором оренди.

Третя особа, надаючи свої пояснення по суті спору, вказує, що з введенням воєнного стану в Україні, на території парку Міський сад, де знаходяться балансові об`єкти Центрального парку культури і відпочинку м. Києва, у тому числі об`єкт оренди за договором, здійснюється додаткова охорона підрозділами Управління державної охорони України, встановлено блокпости, у зв`язку з чим доступ до об`єкту оренди здійснюється із заходами контролю з можливістю отримання відповідної перепустки на територію парку. Також у своїх письмових поясненнях третя особа просить відмовити у задоволенні позову.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Так, згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1, 3 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні граничні строки договору найму окремих видів майна.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч. 1 с. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.10.2021 між балансоутримувачем та орендарем складено акт приймання - передачі нерухомого майна, відповідно до якого Центральний парк культури і відпочинку м. Києва передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> прийняло в орендне користування згідно з договором оренди від 01.10.2021 нежитловий будинок загальною площею 239,75 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф. Стан об`єкту зазначений у вказаному акті: відсутнє підключення до системи водопостачання та водовідведення; відсутня електрична мережа; відсутній благоустрій території.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, листом № 1-0909/2022 від 09.09.2022, звернувся до відповідача в якому просив не нараховувати орендну плату за договором оренди на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення. Будь-яких додатків до вказаного листа позивачем не додано.

Вказаний лист обґрунтований тим, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, об`єкт оренди, нежитловий будинок загальною площею 239,75 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф, знаходиться на території, межі якої забезпечуються додатковою охороною, у зв`язку з чим доступ до орендованого майна став неможливим через встановлення блокпостів навколо вказаної території, а відтак позивач з об`єктивних причин не може повноцінно використовувати об`єкт.

Відповідач, відповідаючи на вказаний лист, у листі № 062/05-19-4406 від 28.10.2022, вказав, що звільнення від орендної плати на період встановлення блокпостів навколо території Центрального блокпосту по вул. Грушевського та двох бокових блокпостів в пішохідній доступності до Маріїнського парку, що унеможливлює доступ до об`єкту оренди, не передбачено рішенням Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2022, Департамент комунальної власності м. Києва не може розглянути питання звільнення позивача від сплати орендних платежів за оренду нежитловим будинком загальною площею 239,75 кв.м на вул. Грушевського, 3, літ. Ф.

Центральний парк культури і відпочинку м. Києва звернувся до відповідача з претензією № 060/55-274/11 від 23.11.2022, в якій просив Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> терміново здійснити оплату орендної плати за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 у розмірі 297 132,66 грн та вартість відшкодування витрат зі сплати земельного податку за період з 01.03.2022 по 31.10.2022 у розмірі 80,64 грн.

Листом № 21-12/2022-1 від 21.12.2022 позивач звернувся до Управління державної охорони України з адвокатським запитом про надання інформації.

Тобто, позивач звернувся до Управління державної охорони України з відповідним запитом лише після отримання претензії третьої особи про сплату заборгованості.

Листом № 1/4-2604 від 30.12.2022, Управління державної охорони України повідомило позивача, що з моменту введення в Україні воєнного стану та до його закінчення, на прилеглих до об`єктів, щодо яких здійснюється державна охорона, територіях тимчасово облаштовано місця (блокпости) з метою здійснення заходів задля недопущення несанкціонованого переміщення громадян України, іноземців, осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Листом № 30-12/2022-1 від 30.12.2022 позивач звернувся до Командування угруповання сил і засобів оборони міста Києва з адвокатським запитом про надання інформації.

Листом № 116/2/1/507 від 18.01.2023, Командування угруповання сил і засобів оборони міста Києва повідомило позивача про те, що блокпости на вул. Грушевського (та прилеглих до неї провулках) в м. Київ влаштовані 25.02.2022 з метою проведення режимно-обмежувальних заходів, забезпечення посиленої охорони і оборони об`єктів державного значення та наразі, з урахуванням оперативної обстановки, загрози повторного вторгнення російських окупаційних військ з території Республіки Білорусь, а також дією на всій території України воєнного стану, питання послаблення (скасування) режимно-обмежувальних заходів не розглядається.

Листом № 1/4-1-14 від 03.02.2023, Управління державної охорони України повідомило позивача, що внаслідок розміщення вказаних блокпостів, переміщення (прохід громадян, рух транспортних засобів) до нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф є обмеженим (відсутній вільний доступ) з моменту введення в Україні воєнного стану та до прийняття рішення керівництва держави щодо його припинення. Крім того повідомлено, що для надання доступу до нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф необхідно направити на електронну пошту: info@do.gov.ua перелік співробітників, яким необхідно надати допуск на режимну територію, та копії документів, що підтверджують їх особу.

В свою чергу позивач листами № 1-2402/2023 від 24.02.2023, № 1-0103/2023 від 01.03.2023, № 1-1303/2023 від 13.03.2023 просило Управління державної охорони України надати доступ до об`єкту оренди та надавало перелік співробітників та транспорту.

Однак, листом № 1/4-324 від 25.03.2023 Управління державної охорони України повідомило позивача про те, що зв`язку з проведенням УДО України комплексу заходів з метою забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона в умовах військової агресії російської федерації проти України, та як наслідок встановлення режиму на території, що є предметом звернення, на сьогодні не вбачається за можливе надати згоду на допуск персоналу та транспортних засобів, що буде приймати участь у ремонтних роботах приміщення, що розташоване по вул. Грушевського 3, літ. Ф у м. Києві.

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до п. 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім: 1) випадків, передбачених пунктами 123, 124 і абзацом третім пункту 191 цього Порядку; 2) внесення до Методики розрахунку орендної плати змін щодо зменшення ставок оренди за договором, який був укладений без проведення аукціону або конкурсу; 3) випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі: а) істотного пошкодження об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта, за умови, що відновлення об`єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об`єкта оренди; б) припинення забезпечення об`єкта оренди комунальними послугами, якими об`єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об`єкт оренди не може бути використаний орендарем; в) здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об`єкта оренди з ініціативи балансоутримувача або його органу управління, якщо під час виконання будівельних робіт використання об`єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров`ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об`єкта оренди; г) вилучення майна (його частини) відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

У такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах "а" - "г" підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.

Законом України від 1 квітня 2022 року № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" внесено зміни до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25) доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

"6-1. Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: строків надання згоди на включення об`єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об`єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об`єкта оренди; необхідності здійснення оцінки об`єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди; незастосування окремих обмежень на передачу майна в суборенду, передбачених абзацами дев`ятим і десятим частини першої статті 3 та статтею 22 цього Закону, при цьому строк дії укладеного відповідно до цієї статті договору суборенди не може перевищувати строк дії воєнного стану, збільшений на чотири місяці; можливості застосування пільгової орендної плати на строк, що не перевищує шість місяців, для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати; повноважень військової адміністрації з питань, визначених цим пунктом.

6-2. Строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану".

27.05.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634), яка прийнята відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 року № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до пп. 2 п. 1 Постанови № 634, на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене, зокрема, на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Пунктом 12 Постанови № 634 визначено, що органи місцевого самоврядування можуть додатково приймати рішення з питань, визначених пунктом 1 цієї постанови, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Тобто, з наведеного вище вбачається, що виключно органи місцевого самоврядування можуть додатково приймати рішення щодо звільнення орендарів, які орендують комунальне майно, від сплати орендної плати.

14.07.2022 Київською міською радою прийняте рішення № 4909/4950 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", відповідно до п. 1.2.1 якого, у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення за договорами оренди комунального майна територіального громади міста Києва звільняються від орендної плати, крім орендарів, визначених у п. 1.2.2. та 1.2.3. цього рішення.

Як вбачається з п. 1.2.2. вказаного рішення, установити що з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення, та орендарям, які здійснюють підприємницьку діяльність на об`єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають на балансі комунальних підприємств, зазначених у додатку 2 до цього рішення, орендна плата нараховується в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, установленої договором оренди.

Як вбачається з п. 8 додатку 2 до рішення Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2020, орендарі, які використовують об`єкт оренди для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів, закладів ресторанного господарства з постачання страв, приготованих централізовано, для споживання в інших місцях, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Пунктом 7 Умов встановлено, що цільовим призначенням майна є розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів, закладів ресторанного господарства з постачання страв, приготовлених централізовано, для споживання в інших місцях, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Таким чином, з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення позивач мав сплачувати відповідачеві 50 відсотків розміру орендної плати, установленої договором оренди.

Суд ще раз наголошує, що питання про звільнення орендарів від сплати орендної плати вирішується виключно органом місцевого самоврядування, тобто, у даному випадку Київською міською радою.

Як вбачається з п. 1 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2383 від 29.12.2012 "Про затвердження Положення Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), чинного станом на виникнення спірних правовідносин, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді.

Відповідно до п. 5.4. Положення, Департамент відповідно до покладених завдань, щодо оренди майна: здійснює повноваження орендодавця об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва в установленому законодавством та Київською міською радою порядку; готує пропозиції щодо передачі в оренду об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва в установленому порядку; здійснює організаційно-правові заходи, пов`язані з передачею в оренду нерухомого майна (нежилих будинків, приміщень, споруд) у встановленому законодавством порядку; здійснює контроль за виконанням зобов`язань, передбачених у договорах оренди, в яких Департамент виступає орендодавцем, у встановленому порядку.

З наведеного вище вбачається, що у Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні повноваження щодо звільнення позивача, як орендаря за договором оренди, від орендної плати без прийняття Київською міською радою відповідного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, виходячи з аналізу наведених положень, закріплена в ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України норма визначає в якості підстави для звільнення від зобов`язання по сплаті орендної плати об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.06.2020 р. у справі № 915/1046/19, від 18.08.2020 р. у справі № 910/10657/19, від 17.11.2020 р. у справі № 925/1289/19.

За положеннями ч. 4 ст. 14 Цивільного кодексу України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відтак, незалежно від змісту укладеного між сторонами договору та його дійсності, застосуванню підлягає правило, закріплене у ч. 6 ст.762 Цивільного кодексу України, що формулює у розумінні ч. 4 ст. 14 цього Кодексу правомірну підставу звільнення позивача від виконання встановленого договором обов`язку з внесення орендної плані за користування майном за період, коли він був фактично позбавлений можливості використовувати це майно.

Суд враховує, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.

Визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Також суд вказує, що для застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Сторона повинна довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Частина 6 ст. 762 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню у випадку якщо орендар має щонайменшу здатність отримання вигоди від майна, що полягає у можливості: мати доступ до майна/входити до нього; зберігати обладнання, товари, інше майно в орендованих приміщеннях; здійснювати обмежену діяльність навіть із значним скороченням чисельності персоналу чи годин роботи; здійснювати діяльність із зміною способу надання послуг чи скороченням площі, необхідної для такого надання, що супроводжуються збереженням можливості безперешкодного відновлення господарської діяльності негайно після спливу карантинних заходів; відсутності активних дій орендаря щодо звільнення орендованого майна, його передачі орендодавцеві та виключення запису з реєстру речових прав про оренду.

Таке тлумачення ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України в повній мірі узгоджується із критеріями, виробленими судовою практикою, зокрема, із постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 та постановою Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №914/1248/18.

Суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 затверджено Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан (далі - Порядок).

Згідно із п. 3 Порядку, блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Як уже зазначалося судом, листом № 21-12/2022-1 від 21.12.2022 позивач звернувся до Управління державної охорони України з адвокатським запитом про надання інформації.

Листом № 1/4-2604 від 30.12.2022, Управління державної охорони України повідомило позивача, що з моменту введення в Україні воєнного стану та до його закінчення, на прилеглих до об`єктів, щодо яких здійснюється державна охорона, територіях тимчасово облаштовано місця (блокпости) з метою здійснення заходів задля недопущення несанкціонованого переміщення громадян України, іноземців, осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Листом № 30-12/2022-1 від 30.12.2022 позивач звернувся до Командування угруповання сил і засобів оборони міста Києва з адвокатським запитом про надання інформації.

Листом № 116/2/1/507 від 18.01.2023, Командування угруповання сил і засобів оборони міста Києва повідомило позивача про те, що блокпости на вул. Грушевського (та прилеглих до неї провулках) в м. Київ влаштовані 25.02.2022 з метою проведення режимно-обмежувальних заходів, забезпечення посиленої охорони і оборони об`єктів державного значення та наразі, з урахуванням оперативної обстановки, загрози повторного вторгнення російських окупаційних військ з території Республіки Білорусь, а також дією на всій території України воєнного стану, питання послаблення (скасування) режимно-обмежувальних заходів не розглядається.

Листом № 1/4-1-14 від 03.02.2023, Управління державної охорони України повідомило позивача, що внаслідок розміщення вказаних блокпостів, переміщення (прохід громадян, рух транспортних засобів) до нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф є обмеженим (відсутній вільний доступ) з моменту введення в Україні воєнного стану та до прийняття рішення керівництва держави щодо його припинення. Крім того повідомлено, що для надання доступу до нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 3, літ. Ф необхідно направити на електронну пошту: info@do.gov.ua перелік співробітників, яким необхідно надати допуск на режимну територію, та копії документів, що підтверджують їх особу.

В свою чергу позивач листами № 1-2402/2023 від 24.02.2023, № 1-0103/2023 від 01.03.2023, № 1-1303/2023 від 13.03.2023 просило Управління державної охорони України надати доступ до об`єкту оренди та надавало перелік співробітників та транспорту.

Однак, листом № 1/4-324 від 25.03.2023 Управління державної охорони України повідомило позивача про те, що зв`язку з проведенням УДО України комплексу заходів з метою забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона в умовах військової агресії російської федерації проти України, та як наслідок встановлення режиму на території, що є предметом звернення, на сьогодні не вбачається за можливе надати згоду на допуск персоналу та транспортних засобів, що буде приймати участь у ремонтних роботах приміщення, що розташоване по вул. Грушевського 3, літ. Ф у м. Києві.

З наведеного вбачається, що позивач почав вчиняти дії, які спрямовані на отримання доступу до об`єкту оренди лише 21.12.2022, а 25.03.2023 йому відмовлено в отриманні такого доступу.

За час розгляду справи судом також встановлено, що 18.05.2023 Київською міською радою прийняте рішення № 6332/6373 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30 березня 2022 року № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", за змістом п. 1.2.1. якого на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати, крім орендарів, визначених у позиціях 1.2.2 та 1.2.3 цього рішення. Також звільняються від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва орендарі, які не мають доступу або мають обмежений доступ до орендованих комунальних приміщень у зв`язку з установленням спеціального режиму допуску до території або будівель, в яких розташований об`єкт оренди, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. Звільнення від орендної плати для орендарів, які не мають доступу або мають обмежений доступ до орендованих комунальних приміщень (об`єкта оренди) у зв`язку з установленням спеціального режиму допуску до території або будівель, в яких розташований об`єкт оренди, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, починається з дня установлення такого обмеженого доступу. Відповідальність за достовірність інформації про відсутність доступу/обмеженого доступу до об`єкта оренди несуть балансоутримувачі такого об`єкта, які зобов`язані здійснювати перевірку факту відсутності доступу/обмеженого доступу орендаря до об`єкта оренди. Дія цього підпункту відбувається на підставі заяви орендаря до орендодавця та балансоутримувача, і звільнення від орендної плати для орендарів, які мають обмежений доступ до орендованих комунальних приміщень, здійснюється на підставі акта обстеження орендодавцем тa балансоутримувачем.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту обстеження нежитлових приміщень в будинку № 3 літ. Ф на вул. Грушевського, що представниками Департаменту комунальної власності м. Києва та Центрального парку культури та відпочинку м. Києва Шалютою О.Ф, Гнатієнко М.Ю., Войтенко С.В. відповідно до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 07.07.2023 № 231 "Про перевірку факту доступу орендаря до об`єкту оренди", проведено обстеження фактичного використання нежилих приміщень загальною площею 239,75 кв. м. встановлено, що у зв?язку з установленням спеціального режиму допуску на територію Центрального парку культури та відпочинку м. Києва, орендар за договором оренди від 01.10.2021 № 3475 - ТОВ "ВІНДЕР МАКС", має обмежений доступ до об`єкту оренди, а саме за умови отримання відповідної перепустки.

Також у вказаному акті встановлено, що Управління державної охорони України листом від 25.03.2023 № 1/4-325 відмовило у наданні згоди на допуск персоналу та транспортних засобів ТОВ "ВІДЕР МАКС" на територію, на якій розташований об`єкт оренди.

Також у матеріалах справи наявний лист Центрального парку культури і відпочинку м. Києва № 060/55-201/07 від 03.07.2023, в якому вказується, що Центральним парком культури і відпочинку м. Києва (далі - Центральний парк) розглянута заява від 30.06.2023 № 1-3006/2023 ТОВ "ВІНДЕР МАКС" про зарахування платежів в майбутній період та за результатами розгляду повідомляється, що Центральним парком підтримується пропозиція ТОВ "ВІНДЕР МАКС", викладена у вищезазначеної заяві щодо зарахування відповідних платежів в рахунок майбутніх платежів та враховуючи зазначене, Центральним парком будуть зараховані наступні платежі від 02.12.2022 № @2PL723344 у розмірі 15 000,00 грн, від 02.12.2022 № @2PL753492 у розмірі 5 000,00 грн, від 02.12.2022 № @2PL753494 у розмірі 20 000,00 грн, від 02.12.2022 № @2PL753500 у розмірі 20 000,00 грн, від 23.12.2022 № @2PL613589 у розмірі 20 000,00 грн, від 10.01.2023 № @2PL374028 у розмірі 20 000,00 грн, від 15.02.2023 № 1 у розмірі 20 000,00 грн, від 16.03.2023 № 11 у розмірі 20 000,00 грн, від 24.04.2023 № 26 у розмірі 21 000,00 грн, від 24.05.2023 № 32 у розмірі 21 000,00 грн, на загальну суму у розмірі 182 000,00 грн, як авансовий платіж, в рахунок майбутніх платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить комунальної власності № 3475 від 01.10.2021, а саме після закінчення дії воєнного стану та протягом одного місяця з дати його припинення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДЕР МАКС"</a> про зобов`язання Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавця по договору оренди № 3475 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.10.2021, звільнити орендаря від сплати орендної плати, а саме з 01.08.2022 і на період дії воєнного стану (введеного 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022) та один місяць з дати його припинення не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.10.2023.

Суддя О.В. Мандриченко