Рішення

від 17.10.2023 по справі 910/12160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/12160/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12160/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Автомаш»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

01 серпня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Автомаш» (позивач) надійшла позовна заява №б/н від 13.07.2023 року до Комунального підприємства «Київпастранс» (відповідач) про стягнення 37 318,11 грн., з них: інфляційних втрат - 32 944,01 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 01 копійка) та 3% річних - 4374,10 грн. (чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні 10 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 року у справі № 910/1182/22 стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автомаш" суму основного боргу у розмірі 112 512 грн 00 коп., пеню у розмірі 16 237 грн 25 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 501 грн 05 коп., 3% річних у розмірі 3863 грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп. Враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 року у справі № 910/1182/22 виконано 06.03.2023 року, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 32 944,01 грн. та 3% річних у розмірі 4374,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 року у справі № 910/12160/23 позовну заяву №б/н від 13.07.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Автомаш» до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Спец-Автомаш» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

09.08.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Автомаш» надійшла заява б/н б/д «Про усунення недоліків».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12160/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494908693 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 року у справі № 910/12160/23 вручено уповноваженому представнику відповідача - 17.08.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 01.09.2023 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 року у справі № 910/1182/22 стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Автомаш" суму основного боргу у розмірі 112 512 грн 00 коп., пеню у розмірі 16 237 грн 25 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 501 грн 05 коп., 3% річних у розмірі 3863 грн 03 коп. та судовий збір у розмірі 2481 грн 00 коп.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 року у справі № 910/1182/22 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 112 512,00 грн. за договором поставки №52.19-510 від 09.10.2019 року.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що у справі № 910/1182/22 та у даній справі № 910/12160/23 беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 року у справі № 910/1182/22 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

За доводами позивача, рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 року у справі № 910/1182/22 виконано відповідачем 06.03.2023 року.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 року у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Правовий аналіз положень статті 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Відповідно до п. 7.1. вказаної постанови за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Здійснивши перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми інфляційних втрат та 3% річних, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача, становлять: 32 944,01 грн. - інфляційних втрат та 4374,10 грн. - 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (ідентифікаційний код 31725604, адреса: 04070, м. Київ, Набережне шосе, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Автомаш» (ідентифікаційний код 42169799, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) грошові кошти: інфляційних втрат - 32 944,01 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 01 копійка), 3% річних - 4374,10 грн. (чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні 10 копійок) та судовий збір - 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17.10.2023 року.

Суддя О.В. Котков