Ухвала

від 17.10.2023 по справі 910/15907/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/15907/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТО Рест» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, офіс 3-15)

до Приватного підприємства «Єврохім Одеса» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №24/06/20-ЄХ від 01.07.2020 у розмірі 130710,18 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТО Рест» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Єврохім Одеса» (далі - боржник) заборгованості за договором купівлі-продажу №24/06/20-ЄХ від 01.07.2020 у розмірі 130710,18 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що боржник в порушення взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу №24/06/20-ЄХ від 01.07.2020, не здійснив повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим заявник просить видати судовий наказ про стягнення боргу у розмірі 130710,18 грн.

За приписами ч. 1 ст. 147 Господасрького процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 148 Господасрького процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 Господасрького процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 Господасрького процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

За змістом ст.151 Господасрького процесуального кодексу України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Положеннями ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 гривні.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268,40 грн.

При цьому відповідний документ на підтвердження сплати судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТО Рест» не додано до заяви про видачу судового наказу жодних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, що свідчить про порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, заявник у переліку додатків до заяви про видачу судового наказу, вказує про долучення документу, що підтверджує сплату судового збору, втім зазначене спростовується актом №90/23 від 12.10.2023, який складений відповідальними працівниками відділу канцелярії Господарського суду міста Києва Грончаровою О.М., Мартинюк А.О. та Вознюк В.В., зі змісту якого вбачається, що у конверті, який надійшов від ТОВ «Торговий дім «ТО Рест» із заявою про видачу судового наказу, не виявленого у додатках документа, а саме: « 13. Документ, що підтверджує сплату судового збору».

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТО Рест» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Єврохім Одеса» заборгованості за договором купівлі-продажу №24/06/20-ЄХ від 01.07.2020 у розмірі 130710,18 грн.

Ухвала набирає законної сили 17.10.2023 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

СуддяТ.В. Васильченко