Ухвала

від 17.10.2023 по справі 910/15782/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/15782/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Приватного підприємство "АР-ТРАНС" (82200, Львівська обл., місто Трускавець, вулиця Стебницька, будинок 96, квартира 42, код ЄДРПОУ 31802222) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ" (02125, місто Київ, б.Перова, будинок 32, офіс 5, код ЄДРПОУ 41379601) заборгованості у сумі 60 000,00 грн.,

Представники сторін не викликались.

ВСТАНОВИВ:

09.10.2023 Приватним підприємством "АР-ТРАНС" в системі «Електронний суд» сформовано заявою про видачу судового наказу до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ" про стягнення заборгованості за договором заявкою №2023/03-07-01 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 07.03.2023 та передана 10.10.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Подана заява обґрунтована тим, що 07 березня 2023 року між ПП «АР-ТРАНС» та ТОВ «БЕСТ ФРУТ» підписано договір-заявку №2023/03-07-01 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що відповідно до положень статей 908, 929 Цивільного кодексу України та статей 307, 316 Господарського кодексу України є договором перевезення вантажу.

Згідно договору та заявки перевізник здійснив перевезення вантажу, що підтверджується CMR з відповідними відмітками вантажоотримувача з наступним врученням товаросупровідних документів Боржнику. Загальна сума, яка підлягає до сплати за цими договорами-заявками складає 60 000,00 грн.

Заявник вказує, що оскільки Договором не встановлено строк і порядок оплати послуг, відтак, згідно звичаїв ділового обороту послуга має бути оплачена негайно. Крім того, Стягувачем направлено Боржнику рахунки, акти, товаросупровідні документи, претензія.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "АР-ТРАНС", суд дійшов висновку, що подана заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За положеннями ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Разом з тим, долучені стягувачем до заяви про видачу судового наказу документи, зокрема CMR KOP-23-03001 складена іноземною мовою.

Вказані докази не можуть бути прийняті судом як належні, оскільки складені на іноземній мові, а стягувачем не додано їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою, оскільки відсутність перекладу на українську мову документу, складеного на іноземній мові, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена та на користь кого.

Окрім того заявник у заяві про видачу судового наказу зазначає, що стягувачем направлено Боржнику рахунки, акти, товаросупровідні документи, претензія.

Разом з тим до заяви долучено лише докази направлення претензії.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству "АР-ТРАНС" у заяві про видачу судового наказу до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ФРУТ" про стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00 грн.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.10.2023 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ