Ухвала

від 11.10.2023 по справі 911/2036/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2036/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши справу за позовом

Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 60, код ЄДРПОУ: 14281072)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 14, код ЄДРПОУ: 32499006)

про стягнення 11941928,89 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області 04.07.2023 надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (надалі позивач/ДП «Укрінмаш») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (надалі відповідач/ТОВ «НВК «Техімпекс») заборгованості за договором комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д у загальному розмірі 11941928,89 гривень, з яких: 7327788,90 гривень основний борг, 3570687,93 гривень інфляційні втрати, 659194,92 гривень 3% річних, 384257,14 гривень заборгованість по нарахованій додатковій платі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору комісії та укладених в межах цього договору додаткових угод, зокрема від 21.10.2016 № 1, перерахував на рахунок відповідача (комітента за договором) грошові кошти на умовах делькредере у розмірі 793800,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 20306489,92 гривень. Позивач вказує, що відповідач частково виконав свої зобов`язання за договором, однак решта зобов`язань, покладених на відповідача умовами договору та додаткових угод, останнім виконана не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із вимогою, в якій вимагав повернути грошові кошти у сумі 12088505,95 гривень та сплатити додаткову плату передбачену додатковою угодою від 21.10.2016 № 1.

При цьому, як стверджує позивач, між сторонами укладено додаткову угоду від 30.11.2017 № 4 до договору комісії, згідно якої відповідач визнав наявність перед позивачем облікованої за ним заборгованості у розмірі 12088505,95 гривень, яку відповідач згідно п. 2 додаткової угоди зобов`язувався погасити у строк до 31.03.2018, а також сплатити позивачу додаткову плату у порядку та розмірі передбаченому вказаною додатковою угодою.

В подальшому, між сторонами вчинено ряд правочинів спрямованих на врегулювання наявної у відповідача заборгованості перед позивачем та остаточно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 7327788,90 гривень вартість оплаченого, але не переданого на комісію товару.

Окрім іншого, у звіті комісіонера від 28.02.2023 № 75 також зафіксовано факт наявності у відповідача заборгованості по нарахованій додатковій платі згідно додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 у розмірі 384257,14 гривень.

Проте, за доводами позивача, відповідач ухиляється від повернення грошових коштів, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2036/23 за правилами загального позовного провадження; проведення підготовчого засідання призначено на 16.08.2023.

На адресу суду 15.08.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов, яке обґрунтоване тим, що копію ухвали, якою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, отримано відповідачем лише 15.08.2023, тобто менше ніж за один календарний день до дати проведення підготовчого засідання у справі. Крім того, представник відповідача посилається на те, що станом на день отримання ухвали про відкриття провадження у справі генеральний директор відповідача перебуває у відрядженні, що позбавляє представника відповідача узгодити правову позицію по справі, як того вимагає укладений між адвокатом та відповідачем договір про надання правничої допомоги.

З огляду на наведені обставини представник відповідача просить суд продовжити процесуальний строк на подання відзиву на позов.

До суду 16.08.2023 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».

Мотивуючи необхідність залучення вказаної особи до участі у справі позивач посилається на те, що: згідно Статуту позивача, затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 27.03.2017 № 117, позивач є державним комерційним підприємством, регулювання, контроль та координація діяльності якого здійснюється державним концерном «Укроборонпром»; майно позивача є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання; Державний концерн «Укроборонпром» затверджує статут позивача та зміни до нього, здійснює контроль за додержанням позивачем статуту, ефективність використання та контроль за збереженням позивачем об`єктів державної власності, що закріплені позивачем на праві господарського відання. Державний концерн «Укроборонпром» є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до якого входять державні підприємства оборонно-промислового, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Згідно ст. 7 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» у процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн: 1) здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну; 3) затверджує статути (положення) учасників Концерну та нормативні документи щодо внесення змін до них, здійснює контроль за дотриманням їх вимог; 5) розробляє стратегію розвитку Концерну та його учасників; 7) проводить моніторинг фінансової діяльності учасників Концерну; 8) надає згоду на відчуження та списання об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну; 14) здійснює контроль за діяльністю учасників Концерну; 15) веде облік об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; 19) забезпечує в установленому законодавством порядку відрахування учасниками Концерну до Державного бюджету України частини прибутку (доходу); 31) виконує інші функції з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством.

Позивач вказує, що Державний концерн «Укроборонпром» перетворено на Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», тому з огляду на наведені вище обставини, позивач вважає, що результат розгляду спору може вплинути на майнові права Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».

Розглянувши клопотання відповідача про продовження процесуального строку, суд ухвалою від 16.08.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, враховуючи приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, задовольнив заявлене відповідачем клопотання та продовжив відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву на позовну заяву до 01.09.2023.

Також, суд розглянув клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», за результатами розгляду якого ухвалою від 16.08.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Частинами 1-3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1). Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2). У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 3).

Отже, метою участі третіх осіб у справі є захист ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Предметом розгляду у справі є стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась, як вказує позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д, укладеного між ДП «Укрінмаш» та ТОВ «НВК «Техімпекс».

Водночас, під час розгляду клопотання позивача судом самостійно не встановлено, а позивачем належним чином не обґрунтовано наявності юридичного інтересу у особи, яку позивач просить залучити до участі у справі у якості третьої особи, та якими новими правами та/або обов`язками буде наділено залучену особу у зв`язку із прийняттям судового рішення у даній справі, а також не доведено, що відповідну третю особу буде позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, що свідчить про відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує підстави залучення третьої особи до участі у справі.

А тому, суд визнав необґрунтованим клопотання позивача про залучення до участі у справі Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відмовив у його задоволенні.

На адресу суду 31.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечує проти пред`явлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зміст заперечень відповідача зводиться до наступного: ТОВ «НВК «Техімпекс» готове було у повному обсязі виконувати умови договору комісії, в тому числі в частині поставки 36 одиниць 12,7 мм кулеметів ДШКМ; за договором комісії позивач зобов`язаний прийняти на комісію від відповідача 36 одиниць 12,7 мм кулеметів ДШКМ, проте, в порушення взятих на себе зобов`язань, позивач вказаного обов`язку не виконав; відповідач повідомляв позивача про те, що згідно договору комісії на отримані від позивача кошти в якості делькредере, відповідач закупив вироби згідно специфікації в повному обсязі, а тому всі 36 одиниць кулеметів знаходяться на складі та готові до відвантаження; відповідач пропонував позивачу придбати зазначені вироби для реалізації іншим покупцям за ціною нижчою, ніж балансова вартість, натомість позивач погоджувався придбати вироби за значно заниженою ціною, що призвело б до наявності збитків у відповідача; позивач, як комісіонер, самостійно повинен був знайти покупця зацікавленого в покупці виробів, визначених в договорі комісії, на умовах визначених в договорі комісії, укласти з ним зовнішньоекономічний контракт та повністю організувати всі процеси необхідні для передачі виробів на експорт.

Щодо нарахованої позивачем додаткової плати у розмірі 384257,14 гривень відповідач посилається на те, що: оскільки положення глави 69 Цивільного кодексу України не містить жодних спеціальних норм, які б регулювали питання надання такого виду поруки в рамках правовідносин комісії (делькредере), то її правове регулювання здійснюється положеннями параграфа 3 глави 49 Цивільного кодексу України. При цьому, позивач у спірних правовідносинах є поручителем, яким не виконано договір комісії в частині поставки на експорт 36 одиниць 12,7 мм кулеметів ДШКМ, а тому у позивача відсутні будь-які правові підстави для отримання додаткової плати; звіт комісіонера від 28.02.2023 № 75 не надходив на адресу відповідача, а з наданих позивачем доказів, які на його думку підтверджують отримання відповідачем вказаного звіту, не можливо встановити дійсного вмісту поштового відправлення, яким надсилався такий звіт.

До суду 12.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній спростовує доводи відповідача наведені у відзиві, а 25.09.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 27.09.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.10.2023.

На адресу суду 11.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та про повернення до стадії підготовчого провадження. Аргументуючи подане клопотання відповідач вказує, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15707/23 за позовом ТОВ «Техімпекс» до ДП «Укрінмаш» про визнання додаткової угоди № 1 від 21.10.2016 до договору комісії № 3/74-1Д від 26.09.2016 недійсною, вимоги у якій обґрунтовані тим, що вказана додаткова угода фактично не є правочином поруки комісіонера (делькредере), а за своєю правовою природою є кредитним договором, який укладений ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» без належної ліцензії Національного банку України.

Як стверджує відповідач, під час розгляду справи № 910/15707/23 Господарським судом міста Києва будуть встановлюватись підстави щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 21.10.2016 до договору комісії № 3/74-1Д від 26.09.2016, а також щодо порушення цивільних прав ТОВ «НВК «Техімпекс», які неможливо встановити при розгляді цієї справи.

Відповідач вважає, що у разі задоволення позову ТОВ «НВК «Техімпекс» по справі № 910/15707/23 та ухвалення відповідного рішення Господарським судом міста Києва, дана обставина безпосередньо вплине на результат розгляду цієї справи, з огляду на те, що у випадку визнання недійсною додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 до договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д, то відпадуть підстави в основній частині позову у справі № 911/2036/23.

Таким чином, вирішення справи № 911/2036/23 неможливе до остаточного вирішення справи № 910/15707/23, що розглядається Господарським судом міста Києва, адже зміст рішення по справі № 910/15707/23 буде безпосередньо впливати на вирішення спору у справі № 911/2036/23.

До того ж, з метою розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач просить суд здійснити повернення до стадії підготовчого провадження.

В судове засідання 11.10.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подане клопотання про зупинення провадження та просив суд його задовольнити, а представники позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження та просили суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору у цій справі є вимога ДП «Укрінмаш» про стягнення з ТОВ «НВК «Техімпекс» грошових коштів, зокрема 7327788,90 гривень основного боргу, які були зараховані на умовах додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 до договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д у якості делькредере.

Тобто, позовні вимоги у цій справі ґрунтуються на підставі договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д та укладеної на підставі цього додаткової угоди від 21.10.2016 № 1.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Отже, під час розгляду цієї справи, позовні вимоги в якій обґрунтовані виконанням позивачем, зокрема умов додаткової угоди від 21.10.2016 № 1, суд виходить з правомірності вказаного правочину.

При цьому, судом встановлено, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15707/23 про визнання недійсною додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 до договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д, на підставі якої ДП «Укрінмаш» зарахувало ТОВ «НВК «Техімпекс» грошові кошти на умовах делькредере у розмірі 793800 доларів США.

Тобто, предметом спору у справі № 910/15707/23 є правочин, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги у цій справі. При розгляді справи № 910/15707/23 будуть встановлені обставини правомірності вказаного правочину, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цій справі з огляду на те, що правомірність правочину презюмується, а питання його дійсності або недійсності не є предметом спору у цій справі.

Крім того, обставини правомірності або неправомірності правочину, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, мають значення для розгляду цієї справи, оскільки дозволяють встановити обставини того чи виникли на підставі такого правочину взаємні права та обов`язки сторін та, відповідно, чи існують підстави для повернення грошових коштів в порядку, встановленому саме додатковою угодою від 21.10.2016 № 1.

Самостійно у розглядуваній справі суд не може надати оцінку правомірності додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 до договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д в контексті обставин, викладених у позовній заяві по справі № 910/15707/23, оскільки її дійсність або недійсність не є предметом спору у цій справі, та обставини зазначені у позові, в межах справи № 911/2036/23, виходять за межі предмету доказування.

При цьому, судом взято до уваги, що позов про визнання недійсною додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 обґрунтовано, з-поміж іншого тим, що вказана додаткова угода не містить умов щодо делькредере (поруки), тому в частині передачі грошових коштів комісіонером (ДП «Укрінмаш») комітенту (ТОВ «НВК «Техімпекс») необхідно застосовувати положення, які регулюються положеннями параграфа 2 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто за своєю правовою природою додаткова угода є кредитним договором, а ДП «Укрінмаш» своєю чергою виступав в якості фінансової установи, у якого відсутня ліцензія на провадження фінансової діяльності. Також, у справі № 910/15707/23 позовні вимоги мотивовані тим, що додаткова угода від 21.10.2016 № 1 містить вкрай невигідні умови для ТОВ «НВК «Техімпекс», зокрема жорсткі зобов`язання і санкції у разі невиконання зобов`язань, натомість більш сприятливі умови для ДП «Укрінмаш».

Таким чином, наслідком прийняття судом рішення у справі № 910/15707/23, що перебуває в провадженні Господарського суду м. Києва можуть бути встановлені такі факти та обставини, що можуть докорінно змінити сутність розглядуваного спору у справі № 911/2036/23, що перебуває у провадженні Господарського суду Київської області.

При цьому, як вже зазначалося, самостійно перевірити обставини, що викладено відповідачем у позові по справі № 910/15707/23, суд позбавлений можливості, адже предметом доказування у справі № 911/2036/23, серед іншого, є встановлення обов`язку відповідача повернути позивачу отриману суму делькредере.

Отже, подальший розгляд справи № 911/2036/23 є об`єктивно неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/15707/23 та здійснення подальшого судового розгляду цієї справи не відповідатиме завданням господарського судочинства, визначеним ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема за критеріями розумності, справедливості та ефективності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 911/2036/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/15707/23.

Крім того, варто зазначити, що статтею 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 позовну заяву ТОВ «НВК «Техімпекс» до ДП «Укрінмаш» про визнання додаткової угоди від 21.10.2016 № 1 до договору комісії від 26.09.2016 № 3/74-1Д прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15707/23, підготовче засідання призначено на 08.11.2023.

Тобто, провадження у справі № 910/15707/23 відкрито після закриття підготовчого провадження у цій справі, що зумовлює висновки суду про поважність причин пропуску строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, для звернення відповідача із клопотанням про зупинення провадження у цій справі, тому суд вважає за можливе зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 911/2036/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/15707/23, що розглядається Господарським судом міста Києва.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала складена та підписана 17.10.2023, набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена в апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Колесник