Рішення

від 04.10.2023 по справі 915/539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Справа № 915/539/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 73; адреса електронної пошти: centr@myk.gp.gov.ua)

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; адреса електронної пошти: kancel@mkrada.gov.ua, sov@mkrada.gov.ua; ідентифікаційний код 26565573)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, буд. 30-А; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 43028019)

про: скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомості,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Дзюбан О.В., прокурор за посвідченням,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

11.04.2023 Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 51-50/2-3133вих-23 від 10.04.2023 (з додатками), в якій просить суд:

1. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» на кав`ярню з надбудовою другого поверху Літ. В-2, загальною площею 188,2 кв.м. по вул. Фалєєвській, 9А/1 в м. Миколаєві (запис 25.08.2021 за №43673026).

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої прибудови до першого поверху кав`ярні з надбудовою другого поверху загальною площею 48,8 кв.м. за адресою: вул. Фалєєвська, 9А/1, м. Миколаїв.

3. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову.

4. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити Миколаївську обласну прокуратуру.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 328605701 від 10.04.2023; рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» №2/2021 від 16.08.2021; акту прийому-передачі майна від 06.08.2021; матеріалів з технічного паспорту від 16.01.2017; довідки ТОВ ТИЦ «Нью Вектор» № 211-Р від 01.09.2019; витягу з електронного технічного паспорту від 08.09.2021; рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1010 від 11.12.2017; Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 16.11.2016; Містобудівного розрахунку та техніко-економічних показників по об`єкту від 2016; листування учасників справи; застосування приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про будівельні норми», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 39, 116, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, статей 13, 376, 391 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, таким:

Окружною прокуратурою міста Миколаєва виявлено факт незаконної забудови земельної ділянки комунальної власності міста Миколаєва, протиправного оформлення права власності на об`єкт нерухомості та створення власнику перешкоду користуванні земельною ділянкою.

За інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно, за товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» зареєстровано право власності на кав`ярню з надбудовою другого поверху по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна ТОВ «ЗІРКА 2021» та рішення учасника ТОВ «НК РОСТОК» №2/2021 від 16.08.2021 (запис № 143673026 від 25.08.2021).

У подальшому ТОВ «НК РОСТОК» реконструйовано зазначений об`єкт нерухомого майна шляхом здійснення прибудови до першого поверху кав`ярні площею 48,8 кв. м, тим самим змінивши площу останнього з 139,4 кв. м на 188,2 кв. м по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві.

Надалі, 14.09.2021 державним реєстратором внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якими змінено площу об`єкта нерухомості з 139,4 кв.м. на 188,2 кв.м.

На переконання прокурора, реконструкція нежитлових приміщень по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві, оформлення права власності на них є незаконними та порушують інтереси держави.

Так, спорудження ТОВ «НК РОСТОК» спірного об`єкту здійснено без визначених законом документів на будівництво. Крім того, ТОВ «НК РОСТОК» здійснено будівництво вказаної вище прибудови за рахунок самовільно зайнятої частини земельної ділянки комунальної власності, яка складає 48,8 кв.м. під забудовою.

Прокурор також зазначає, що ТОВ «НК РОСТОК» протиправно здійснило реконструкцію кав`ярні шляхом будівництва прибудови до першого поверху кав`ярні по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві у межах червоних ліній магістральної вулиці загальноміського значення, порушивши вимоги законодавства.

З огляду на допущені порушення вимог законодавства, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, прокурор зазначає, що ТОВ «НК РОСТОК» не могло набути у законний спосіб право власності на вказаний об`єкт нерухомості. Окрім того, державну реєстрацію за ТОВ «НК РОСТОК» права власності на кав`ярню з надбудовою другого поверху загальною площею 188,2 кв.м. під Літ-В2 по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві (запис №43673026 від 25.08.2021, зі змінами від 14.09.2021) здійснено без наявності всіх необхідних документів.

Ухвалою суду від 17.04.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/539/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16 травня 2023 року о 10:20; запропоновано позивачу надати суду та направити іншим учасникам справи належним чином засвідчену копію декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2011 МК08311039337; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

19.04.2023 до суду від позивача надійшла заява б/н та без дати (вх. № 4851/23), за змістом якої Миколаївська міська рада підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та просить суд розглядати справу без участі свого представника.

Також, 19.04.2023 до суду від Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшов лист № 51-50/2-3437вих-23 від 18.04.2023, з яким заявником на виконання ухвали суду від 17.04.2023 надано суду належним чином засвідчену копію декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.08.2011 МК08311039337.

Ухвалою суду від 16.05.2023 було відкладено підготовче засідання у даній справі на 13 червня 2023 року о 10:40.

22.05.2023 до суду від Миколаївської міської ради надійшла заява б/н та без дати (вх. № 6482/23) про проведення засідання за відсутності представника позивача у відповідності до приписів чинного законодавства.

25.05.2023 до суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшло клопотання № 15/2-297вих-23 від 22.05.2023 про долучення доказів, зокрема Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 332871716 від 19.05.2023.

Вказане клопотання повторно надійшло на адресу суду 29.05.2023.

Ухвалою суду від 13.06.2023 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11 липня 2023 року о 10:00.

Ухвалою суду 11.07.2023 було закрито підготовче провадження у справі № 915/539/23, з призначенням її до судового розгляду по суті на 08 серпня 2023 року о 09:50.

17.07.2023 до суду від Миколаївської міської ради надійшла заява б/н від 17.07.2023 (вх. № 9422/23) про проведення засідання за відсутності представника позивача. При цьому, заявник зазначив, що вимоги, викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.08.2023, проведеному за участю прокурора, суд розпочав розгляд справи № 915/539/23 по суті, та за результатами проведеного засідання, відклав розгляд справи на 04 жовтня 2023 року об 11:00.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 17.04.2023 відповідачам було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 28.04.2023 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501355492).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній юридичній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2023 у справі № 915/539/23 є 28.04.2023.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача, з урахуванням вихідних днів, тривав до 15.05.2023 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку для розгляду справи відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним відносинам суду не надав.

04.10.2023 в судове засідання з`явився лише прокурор, якого суд заслухав. Інші учасники справи своїх представників в засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за участю прокурора та за відсутності представників позивача та відповідача.

04.10.2023 відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур набуття прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У даній справі наявність «інтересу держави» полягає у стверджуваному прокурором порушенні законодавства під час оформлення правовстановлюючого документу на нерухоме майно, незаконній забудові землі комунальної власності та створенні перешкод у користуванні нею. Вказане не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Отже, правовідносини щодо забезпечення законності цивільного обороту нерухомого майна та використання земель комунальної власності становлять суспільний інтерес, а незаконність у вказаній сфері правовідносин такому суспільному інтересу не відповідає.

Статтями 14 Конституції України, 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконна забудова земельної ділянки територіальної громади м. Миколаєва та створення перешкод у її використанні грубо порушує інтереси держави, оскільки заподіює шкоду правам територіальної громади м. Миколаєва (як частини Українського народу) на відповідну земельну ділянку.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду з цим позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо законності використання та розпорядження землями комунальної власності.

Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

У даному випадку у зв`язку з не здійсненням захисту інтересів держави, прокурор звертається до суду в інтересах Миколаївської міської ради, враховуючи наступне.

Земельна ділянка, на які знаходиться незаконно побудоване нерухоме майно належить до комунальної власності.

За змістом ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель комунальної власності належить до повноважень органу місцевого самоврядування. Також, враховуючи положення ст. 60 даного Закону, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган місцевого самоврядування здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

За таких обставин право пред`явлення позову до відповідача належить Миколаївській міській раді.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Окружною прокуратурою м. Миколаєва повідомлено міську раду про незаконність оформлення ТОВ «НК РОСТОК» права власності на нежитлові приміщення кав`ярні (листи №°51-1152вих-22 від 01.02.2022, №51-50/2-177вих-23 від 09.01.2023). Разом з тим, міською радою не вжито заходів до усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади міста. До того ж, міською радою письмово повідомлено, що відповідний позов на захист інтересів територіальної громади не пред`являвся та не заплановано до пред`явлення (лист № 1092/02.02.01-40/11/14/22 від 10.02.2022).

Такі дії міської ради, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, свідчать про її усвідомлену пасивну поведінку, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави в суді, що й стало підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, судом по суті спірних правовідносин встановлено такі обставини.

За інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно, за Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» зареєстровано право власності на кав`ярню з надбудовою другого поверху по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна ТОВ «ЗІРКА 2021» та рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» № 2/2021 від 16.08.2021 (запис № 143673026 від 25.08.2021).

У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» реконструйовано зазначений об`єкт нерухомого майна шляхом здійснення прибудови до першого поверху кав`ярні площею 48,8 кв.м. За результатами проведеної реконструкції площа нежитлових приміщень кав`ярні змінилась з 139,4 кв.м. на 188,2 кв.м.

Надалі, 14.09.2021 державним реєстратором внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якими змінено площу об`єкта нерухомості з 139,4 кв.м. на 188,2 кв.м.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» не отримувало містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки. Крім того, відповідач не звертався до відповідних органів для реєстрації дозвільних документів на будівництво та готовність об`єкта до експлуатації по вул. Фалєєвська, 9А/1 у місті Миколаєві.

При цьому, прокурор зазначає, що Миколаївською міською радою з Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» не укладався договір оренди земельної ділянки по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві, а сама земельна ділянка по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві, на якій Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» побудувало спірну прибудову до першого поверху кав`ярні, відповідно до Генерального плану міста віднесена до території дорожньо-вуличної мережі магістральних вулиць в червоних лініях (ТР-2), до якої входять території, що знаходяться в межах червоних ліній магістральних та основних житлових вулиць.

Вищенаведені обставини стали підставами для звернення прокурора в інтересах Миколаївської міської ради, м. Миколаїв до господарського суду з відповідним позовом.

Предметом даного позову виступають дві немайнові вимоги прокуратури в інтересах держави в особі міської ради щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомості.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Прокурор на підтвердження власної правової позиції по суті спірних правовідносин надав суду такі докази:

- Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 328605701 від 10.04.2023, № 332871716 від 19.05.2023;

- рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» №2/2021 від 16.08.2021;

- акт прийому-передачі майна від 06.08.2021;

- матеріали з технічного паспорту від 17.10.2016;

- матеріали з технічного паспорту від 16.01.2017;

- довідка ТОВ ТИЦ «Нью Вектор» № 211-Р від 01.09.2019;

- витяг з електронного технічного паспорту від 08.09.2021;

- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1010 від 11.12.2017;

- Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16.11.2016;

- Містобудівний розрахунок та техніко-економічні показники по об`єкту від 2016;

- оформлений Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради акт обстеження земельної ділянки від 19.01.2022, з фотоматеріалами до нього;

- договір дарування від 16.03.2016, з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 55687995 від 22.03.2016;

- декларація про початок виконання будівельних робіт № МК08311039337 від 29.08.2011;

- листи Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 9380/02.02.01-40/12/14/21 від 15.12.2021, № 569/02.02.01-40/11/14/22 від 25.01.2022, № 1092/02.02.01-40/11/14/22 від 10.02.2022;

- листи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 1552/22.01-17-21/1 від 09.12.2021, № 13/22.01-17-23/1 від 13.01.2023;

- лист Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради № 142/12.01-12-22 від 19.01.2022, № 105/02.02.01-40/02.06/14/23 від 17.01.2023;

- лист Управління земельних ресурсів № 5/11.02-06 від 16.01.2023;

- листи Окружної прокуратури міста Миколаєва № 51-106вих-22 від 06.01.2022, № 51-548вих-22 від 18.01.2022, № 51-1152вих-22 від 01.02.2022, № 51-50/2-177вих-23 від 09.01.2023, № 51-50/2-169вих-23 від 09.01.2023, № 51-50/02-2247вих-23 від 20.03.2023.

Інші учасники справи доказів до суду не надавали.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа, яка подала заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до оформленого Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради акту обстеження земельної ділянки від 19.01.2022, з фотоматеріалами до нього, на земельній ділянці по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві розташована двоповерхова будівля з прибудовою до першого поверху.

В обґрунтування заявленого позову, прокурор наголошує, що всупереч вищевказаним вимогам законодавства, при здійсненні вказаної прибудови до першого поверху Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» не отримувало вихідні дані у вигляді містобудівних умов та обмеження на забудову земельної ділянки, що також підтверджується інформацією Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (лист № 9380/02.02.01-40/12/14/21 від 15.12.2021).

Також ч. 2 ст. 36 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняється виконання будівельних робіт без подання документів, що надають таке право, та експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно з інформацією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (лист № 13/22.01-17-23/1 від 13.01.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» для реєстрації дозвільних документів на будівництво та готовність об`єкта до експлуатації по вул. Фалєєвська, 9А/1 у місті Миколаєві не зверталось.

Разом з цим, з листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 1552/22.01-17-21/1 від 09.12.2021 вбачається, що в реєстрі будівельної діяльності зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №МК 083163281032 від 23.11.2016 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №МК 143170551533 від 24.02.2017 на об`єкті: «Реконструкція квартири №7 під розміщення кав`ярні з надбудовою другого поверху за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-А».

Зокрема, дозвільні документи, які дають право на здійснення будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію зареєстровані Управлінням під час здійснення першої реконструкції житлової квартири №7 площею 60,1 кв. м під кав`ярню з надбудовою другого поверху по вул. Фалєєвській, 9А у м. Миколаєві. За результатами проведеної першої реконструкції площа об`єкту нерухомості змінилась з 60,1 кв.м. на 139,4 кв.м.

У подальшому рішенням виконавчого комітету міської ради №1010 від 11.12.2017 вперше реконструйованій кав`ярні з надбудовою другого поверху по вул. Фалєєвській, 9А надано нову адресу: вул. Фалєєвська, 9А/1, м. Миколаїв.

Таким чином, суд вбачає обґрунтованими доводи прокурора про те, що дозвільні документи, що дають право на початок будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію щодо повторно реконструкції двоповерхової кав`ярні, шляхом здійснення прибудови до першого поверху по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради не зареєстровано, а, отже Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» здійснило реконструкцію двоповерхової кав`ярні площею 139,4 кв.м. шляхом здійснення прибудови до першого поверху по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві за відсутності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та дозвільних документів, що дають право на початок будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію у визначеному законом порядку.

За результатами проведеної реконструкції площа нежитлових приміщень кав`ярні змінилась з 139,4 кв.м. на 188,2 кв.м., що підтверджується довідкою про проведення інвентаризаційних робіт довідкою про проведення інвентаризаційних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИЦ «Нью Вектор» № 211-р від 01.09.2021, наданою на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» та технічним паспортом.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» здійснено будівництво вказаної вище прибудови за рахунок самовільно зайнятої частини земельної ділянки комунальної власності, яка складає 48,8 кв.м. під забудовою.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, зі змісту листа Управління земельних ресурсів № 5/11.02-06 від 16.01.2023 судом встановлено, що Миколаївською міською радою договір оренди земельної ділянки по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві з Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» не укладався.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З урахуванням викладеного, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» будівництво об`єкту нерухомості здійснювалось за відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт та введення об`єктів в експлуатацію, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, то прибудова до першого поверху кав`ярні з надбудовою другого поверху загальною площею 48,8 кв.м. за адресою: вул. Фалєєвська, 9А/1, м. Миколаїв, у розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України є об`єктом самочинного будівництва.

Суд також зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

За ч. 4 ст. 26 цього Закону України право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Аналогічний обов`язок забудовника передбачений абзацом 2 ст. 48 Закону України «Про охорону земель».

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Пунктами 5.1. 5.12 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджених наказом Міністерства державного регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №104 від 26.10.2019, в процесі планування населених пунктів виділяються території: сельбищна, виробнича та ландшафтно-рекреаційна, у межах яких визначаються такі функціональні зони: житлової, громадської, виробничої забудови, озелених територій, транспортних та інженерних комунікацій.

У межах сельбищної території, окрім зон житлових будинків, допускається розташування інших об`єктів: громадського призначення, виробничих, за умови відсутності шкідливих викидів, що вимагають створення санітарно-захисних зон; рекреаційного призначення; озелених територій загального і обмеженого користування; об`єктів і мереж транспортної і інженерної інфраструктури.

Всупереч указаним вимогам законодавства прибудову до першого поверху магазину збудовано на земельній ділянці, яка за містобудівними документами розташована в зоні, що взагалі не дозволяє будівництво такого об`єкту.

Так, відповідно до інформації Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (лист № 9380/02.02.01-40/12/14/21 від 15.12.2021) згідно з основним кресленням містобудівної документації Генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18, земельні ділянки по вул. Фалєєвська, 9-а та 9-а/1 належать до території дорожньо-вуличної мережі. Відповідно до Плану зонування території міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13, запитувані ділянки належать до зони вулиць в червоних лініях (ТР-2). Використання та забудова даних ділянок здійснюється у відповідності до видів використання містобудівної документації. Червоні лінії генпланом та зонінгом не визначені. Вказані прибудовані об`єкти нерухомості розміщені в межах дорожньо-вуличної мережі, а саме на території зелених насаджень технічного призначення у складі вулиць та поза межами пішохідної доріжки (тротуару).

При цьому, за Планом зонування території міста Миколаєва переважними видами використання вказаної ділянки є розміщення зупинок громадського транспорту з кіосками продажу проїзних квитків, наземних/підземних пішохідних переходів, інженерного устаткування та устроїв, що забезпечують безпеку руху (турнікетів, освітлення, світлофорів, дорожніх знаків, розмітки проїзної частини). Супутніми видами використання зазначеної земельної ділянки визначено розміщення реклами, малих архітектурних форм, велосипедних доріжок, тротуарів, хідників, зелених насаджень спеціального призначення.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що вулично-дорожня мережа призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг загального користування, внутрішньоквартальних та інших проїздів, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, а також набережні, майдани, площі, вуличні автомобільні стоянки з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги», п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, ДБН В. 2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України №89 від 11.04.2001, межі вулиці за її шириною визначаються «червоними лініями», які умовно відділяють її від територій мікрорайонів, кварталів та територій іншого призначення.

Статтею 18 Закону України «Про автомобільні дороги», п. 1.3 ДБН ІЗ. 2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів», пункту 1.2 глави І частини ІІ Правил використання та забудови території м. Миколаєва, затверджених рішенням Миколаївської міської ради від 17.10.2003 № 15/41, визначено, що в межах «червоних ліній» вулиць і доріг забороняється розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд, окрім об`єктів транспорту та інженерних мереж.

У свою чергу будівельні норми відповідно до ст. 1 Закону України «Про будівельні норми» є обов`язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами прокурора про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» протиправно здійснило реконструкцію кав`ярні шляхом будівництва прибудови до першого поверху кав`ярні по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві у межах червоних ліній магістральної вулиці загальноміського значення, порушивши вищевказані вимоги законодавства.

З огляду на допущені порушення вимог законодавства, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» не могло набути у законний спосіб право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

При цьому, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13).

Отже, реконструйовані нежитлові приміщення кав`ярні зберігають статус самочинно побудованих і після державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» права власності на них.

Так, юридична особа усвідомлювала, що починає реконструкцію нежитлових приміщень кав`ярні, шляхом будівництва прибудови до її першого поверху без дозвільних документів, що дають право на здійснення будівництва та введення об`єкта до експлуатації, до того ж на земельній ділянці комунальної власності, яка не перебувала у власності або в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК».

Крім того, державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» «НК РОСТОК» права власності на кав`ярню з надбудовою другого поверху загальною площею 188,2 кв.м. під Літ-В2 по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві (запис №43673026 від 25.08.2021, зі змінами від 14.09.2021) здійснено без наявності всіх необхідних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та падання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з ч. 2 ст. 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У свою чергу, пунктом 4.3 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, зі змінами від 23.08.2016 (в редакції на час виникнення у відповідача спірних правовідносин), передбачено, що для державної реєстрації права власності у результаті реконструкції такого об`єкта подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до мого реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, тощо.

Всупереч вищевказаним вимогам законодавства державну реєстрацію права власності на реконструйований об`єкт: кав`ярню з надбудовою другого поверху площею 188,2 кв.м. по вул. Фалєєвській, 9А/1 в м. Миколаєві здійснено без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта з 139,4 кв.м. на 188,2 кв.м.

Таким чином, оскільки реконструкція кав`ярні з надбудовою другого поверху здійснена відповідачем самочинно, з численними порушеннями містобудівного та земельного законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» не набуло право власності на спірний об`єкт у визначений законом спосіб, як того вимагає ст. 328 ЦК України. До того ж державна реєстрація за ним права власності на кав`ярню з надбудовою другого поверху здійснена без наявності всіх необхідних документів.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судовою рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З урахуванням наведеного, державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю на кав`ярню з надбудовою другого поверху Літ. В-2, загальною площею 188,2 кв.м. по вул. Фалєєвській, 9А/1 в м. Миколаєві (запис 25.08.2021 за №43673026) підлягає скасування, а, отже позовні вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховано, що статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Водночас, ст. 1 Першого протоколу Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом, добросовісно набула його у власність. У зв`язку цим для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких воно набуте у власність. Тобто виправданість втручання у право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявністю суспільного інтересу, з метою задоволення якого таке втручання здійснюється.

У зв`язку з цим, втручання держави у право власності відповідачів у даній справі здійснюється з легітимною метою та дотриманням справедливого балансу між їхніми інтересами та інтересами суспільства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 391 ЦК України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до оформленого Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради акту обстеження земельної ділянки від 19.01.2022, на земельній ділянці по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві знаходиться двоповерхова будівля з прибудовою до першого поверху.

Вказана прибудова до першого поверху магазину підлягає знесенню з підстав, наведених вище.

Чинність права власності відповідача на незаконно реконструйоване кафе з надбудовою другого поверху та державної реєстрації таких прав, а також фактичне перебування на земельній ділянці Миколаївської міської ради самочинної прибудови суттєво перешкоджають позивачу користуватись і розпоряджатись цією ділянкою.

Так, при дослідженні доказів, що містяться в матеріалах справи, та які надані лише прокурором, судом взято до уваги чисельні порушення відповідачем у спірних правовідносинах прав як власника земельної ділянки (територіальної громади міста Миколаєва), так і необхідність убезпечення суспільства від об`єкта, який не введено в експлуатацію.

Тому на підставі ст.ст. 16, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України прокурор в інтересах власника правомірно звернувся до суду з даним негаторним позовом.

У зв`язку з цим, захист інтересів держави потребує покладення судом обов`язку на Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою комунальної власності шляхом знесення самочинно збудованої прибудови площею 48,8 кв.м. по вул. Фалєєвській, 9А/1 у м. Миколаєві.

Суд зауважує, що скасування правового титулу на прибудову площею 48,8 кв.м., побудовану з численними порушеннями закону, повинно бути нерозривно пов`язано з усуненням перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою під нею шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта.

Таким чином, з огляду на вище викладе, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених у даній справі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, буд. 30-А; ідентифікаційний код 43028019) на кав`ярню з надбудовою другого поверху Літ. В-2, загальною площею 188,2 кв.м. по вул. Фалєєвській, 9А/1 в м. Миколаєві (запис 25.08.2021 за №43673026).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, буд. 30-А; ідентифікаційний код 43028019) усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573) земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої прибудови до першого поверху кав`ярні з надбудовою другого поверху загальною площею 48,8 кв.м. за адресою: вул. Фалєєвська. 9А/1, м. Миколаїв.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, буд. 30-А; ідентифікаційний код 43028019) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28; ідентифікаційний код 02910048; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) 5368,00 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 73)

Позивач: Миколаївська міська рада (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 26565573);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НК РОСТОК» (54036, м. Миколаїв, вул. Поштова, буд. 30-А; ідентифікаційний код 43028019).

Повне рішення складено та підписано судом 16.10.2023.

Суддя О.Г. Смородінова