Ухвала
від 17.10.2023 по справі 293/1665/23
ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/1665/23

Провадження № 2-о/293/54/2023

УХВАЛА

17 жовтня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи заяву ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

заінтересована особа:

Андріївська сільська рада (адреса місця знаходження: вул. Зарічна 12, с. Андріївка Житомирський район Житомирська область, 12321)

про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

ВСТАНОВИВ:

13.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з заявою за змістом якої просить:

встановити факт, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у 2023 році, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1973 року до 2023 року.

Вказує, що встановлення такого факту необхідне заявнику для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху за таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява не відповідає вимогам викладеним у ст.ст. 175, 177 і 318 ЦПК України.

За приписами ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5);

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6);

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7);

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п.9);

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).

Як вбачається із заяви , така не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або заяви, якщо такі здійснювалися, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також підтвердження про те, що заявником не подано іншої заяви до цієї ж заінтересованої особи з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються пиьмсові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами ст. 293ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

При цьому, як роз`яснено у пункті 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду з вказаною заявою заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, з метою прийняття спадщини, однак не зазначає та не додає доказів того, що інші спадкоємці до майна померлого відсутні та вона є єдиним спадкоємцем.

Зокрема,заявник не додала доказів зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 на день його смерті та інших осіб за місцем його реєстрації.

Також заявник не додала до заяви доказів, які б підтвердили відсутність перебування заявника та померлої особи спадкодавця в зареєстрованому шлюбі з будь якою іншою особою за час їх спільного проживання.

Таким чином заявником у порушення вимог ст. 318, ч.5 ст. 177 ЦПК України не додано доказів, які у своїй сукупності вказували б на відсутність спору щодо спадкового майна померлого ОСОБА_2 ..

Крім того заява в порушення норм п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України не містить зазначення про докази, що підтверджують викладені позивачем обставини, зокрема, які підтверджують, що заявник та ОСОБА_2 вели спільне господарство та що між сторонами були спільні права та обов`язки.

Відповідно до висновку викладеному у постанові Верховного Суду у справі № 554/1251/20 від 22.06.2021 належними та допустимими доказами проживання однією сім"єю, зокрема, можуть бути: виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства, докази оплати спільно комунальних послуг, тощо.

У постанові від 17 червня 2020 року, справа №755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Додана до заяви довідка Черняхівської селищної ради є нечитабельною та не дає змогу встановити її зміст.

Водночас, заявник визначивши процесуальний статус Андріївської сільської ради як заінтересованої особи, жодним чином не обґрунтувала, на яких підставах така особа залучена до участі у справі.

Приписами ч.4ст.177 ЦПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на те, що має скрутне матеріальне становище та те, що у неї відсутній будь-який дохід, на підтвердження надала відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року та довідкуз Пенсійного фонду України формиОК-5.

Вирішуючи питання про задоволення клопотання заявника про звільнення її від сплати судового збору, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто при звернені до суду заявник мала сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Згідно з ч.1ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.3ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюєтьсяЗаконом України "Про судовий збір".

Положеннями частини першоїстатті 8 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;або позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно до ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, на підтвердження викладених у клопотанні обставин, які, на думку заявника, є підставами для звільнення її від сплати судового збору, заявник не долучила належних та допустимих доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище, зокрема, відсутні докази того, що заявник відноситься до малозабезпечених категорій населення.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання до суду заяви в порядку окремого провадження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення заявника від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене заявник при звернені до суду в порушення норм ст. 177 ЦПК України до заяви не додала доказів сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням наведеного, заявнику необхідно привести у відповідність подану нею заяву як до загальних вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України так і до вимог ст. 318 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261,293,294, 318, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без руху.

2. Надати заявнику строк в 7 (сім) днів з дня отримання нею цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали та сплати судового збору у розмірі 536, 80 грн.

3. Роз`яснити зявнику, що у випадку не усунення недоліків заяви, заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана: 17.10.2023.

Суддя Людмила ЛОСЬ

СудЧерняхівський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення17.10.2023
Оприлюднено19.10.2023
Номер документу114224471
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —293/1665/23

Ухвала від 13.12.2023

Цивільне

Черняхівський районний суд Житомирської області

Лось Л. В.

Ухвала від 17.10.2023

Цивільне

Черняхівський районний суд Житомирської області

Лось Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні