Ухвала

від 10.10.2023 по справі 758/11661/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11661/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 року

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42021102070000169 від 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 як процесуальний керівник у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на: ноутбук марки «Lenovo» модель «80» з зарядним пристроєм; iPhone 12 чорного кольору, що належить та перебуває в користуванні у ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів та подальшого додаткового дослідження, огляду, проведенню необхідних експертиз, тощо

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102070000169, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудове розслідування проводиться за фактом неправомірних дії службових та посадових осіб ТОВ «Управляюча компанія «Оселя», ТОВ «Промпостач люкс» та ТОВ «ВБК Центр», які за попередньою змовою з невстановленими особами АТ «Укрзалізниця» здійснюють привласнення коштів державного підприємства АТ «Укрзалізниця» під час постачання продукції, а саме: високовольтних електронагрівачів російського виробництва під виглядом товару українського виробництва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що колишній співробітник філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_4 за сприянням невстановлених службових осіб АТ «Укрзалізниця» організував перемогу підконтрольному йому підприємству ТОВ «Управляюча компанія «Оселя» (код ЄДРПОУ 44695663) в одержанні державного замовлення на постачання високовольтних електронагрівачів для потреб АТ «Укрзалізниця».

У подальшому ОСОБА_4 мав забезпечити проведення вхідного контролю та приймання на баланс продукції російського виробництва, яка не відповідала тендерній документації.

У той же час, встановлено, що власником ТОВ «Промпостач люкс» (код ЄДРПОУ 38866371) та керівником ТОВ «ВБК Центр» (код ЄДРПОУ 33806480) є ОСОБА_5 який, відповідає за постачання електронагрівачів російського виробництва під виглядом товару українського виробництва.

Так, 17.11.2022 філією «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» оголошено про проведення відкритих торгів UA-2022-11-17-008311-a на предмет закупівлі високовольтних електронагрівачів у кількості 1900 шт.

Тендерною документацією, визначено, що на підтвердження відповідності продукції, що пропонується до постачання переможець повинен надати документ, що підтверджує якість та походження продукції, а на продукцію, яка виготовлена та походить з території російської федерації, керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації».

За результатами торгів переможцем визначено ТОВ «Управляюча компанія «Оселя» (рішення уповноваженої особи № 9-1-01/12-22) з наміром постачати продукцію українського виробника ТОВ «Промпостач люкс» та ціновою пропозицією 5,256 млн грн., та 16.12.2022 укладено відповідний договір ПК/МТЗ/22536/Ю.

У подальшому, ОСОБА_5 , на підставі листа-рознарядки на поставку партії товару № пк-7/2088 від 30.12.2022 філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» 19.01.2023 здійснив постачання високовольтних електронагрівачів, підтверджуючи документально, що виробником являється ТОВ «Промпостач люкс» (Україна) у кількості 300 шт. на адресу виробничого підрозділу «Дніпровське пасажирське вагонне депо» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, буд. 42б.

Однак, в ході проведення вхідного контролю співробітниками депо встановлено, що поставлена продукція не відповідає тендерним вимогам, а саме на товарах присутнє маркування російського виробника ООО «Нижегородский ТЭН» (російська федерація, м. нижній новгород), що свідчить про російське походження продукції.

У подальшому, 03.03.2023, в період часу з 07.27 год. по 10.30 год., на підставі ухвали слідчого Подільського районного суду м. Києва № 758/1856/23 від 20.02.2023 за адресою: Дніпропетповська обл., Синельниківський район, с. Веселе, провулок Тополиний 14, за місцем проживання ОСОБА_4 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено:

- рахунок на оплату в кількості 3 документи;

- видаткові накладні в кількості 6 документів;

- рукописні записи на 2 арк;

- акти відбору на 1 арк;

- акти про фактичну якість на 1 арк;

- протокол випробування на 1 арк;

- товарно- транспортні накладні на 4 арк;

- акти повернення продукції на 4 арк;

- листи АТ «Укрзалізниця» на 2 арк;

- печатка ТОВ «Управляюча компанія Оселя»;

- високо-вольтний тент ВЕН- 2000 в кількості 25 одиниць(

- ноутбук леново сірого кольору з зарядним пристроєм;

- iPhone 12 чорного кольору,

Вищевказані речі та документи належать та перебувають у користуванні у ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.07.2023 № 758/2810/23 накладено арешт на:

-печатку ТОВ «Управляюча компанія Оселя»;

- високо-вольтний тент ВЕН- 2000 в кількості 25 одиниць.

Також, під час проведення огляду речових доказів, зокрема ноутбука марки «Lenovo» модель «80», що вилучено під час обшуку у ОСОБА_4 , встановлено, що на ньому міститься договірна, тендерна та бухгалтерська документація про постачання державному підприємству електронагрівачів російського виробництва, тобто інформація, що має значення для кримінального провадження. Отже речовий доказ зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, у мобільному телефоні iPhone 12 може міститися інформація щодо заволодіння бюджетними грошовими коштами, при постачанні державному підприємству електронагрівачів російського виробництва, а також переписки між учасниками злочинної схеми.

Також, встановлено, що мобільний телефон iPhone 12, обладнаний системою логічного захисту, доступ до якого обмежено та проведення огляду наразі неможливо оскільки потребує залучення відповідних спеціалістів, для можливості призначення відповідної компютерно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України підставою, у зв`язку з якою потрібно здійснити арешт майна те, що є достатні підстави вважати, що вони пристосовані та використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, оскільки можуть являтись речами на яких зберіглась інформація про постачання державному підприємству електронагрівачів російського виробництва.

Вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України. Крім цього вказане підлягає додатковому дослідженню, огляду, проведенню необхідних експертиз, зокрема комп`ютерно-технічної судової експертизи, що без накладення арешту реалізувати не можливо.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України не застосування накладення арешту на майно та заборони його використання може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Орган досудового розслідування вважає, що вищевказані речі та документи зберегли на собі сліди кримінального правопорушення є речовими доказами у кримінальному провадженні, тому на ноутбук марки «Lenovo» модель «80» з зарядним пристроєм; iPhone 12 чорного кольору, необхідно накласти арешт, оскільки дане майно підлягає додатковому дослідженню, огляду, проведенню необхідних експертиз.

03.03.2023 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна у ОСОБА_4 , речовими доказами та долучено їх до кримінального провадження №42022102070000169 від 02.08.2021 року.

Все вище наведене, вказує на необхідність накладення арешту майно, а саме: марки «Lenovo» модель «80» з зарядним пристроєм; iPhone 12 чорного кольору, що належать та перебуває у користуванні останнього до прийняття остаточного рішення по справі.

Метою накладення арешту на вище перелічене майно викликано необхідністю збереження його як речового доказу для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

Підставою накладення арешту на вищевказане майно, є наявність достатніх підозр вважати що вищезазначене майно, є доказом у даному кримінальному провадженні, про що вказує в тому числі постанова про визнання речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Прокурор належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності у якому просив клопотання задовольнити з підстав у ньому наведених.

Володілець майна належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, приховування, втрати, використання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено у ході його розгляду, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що майно є засобом, знаряддям вчинення злочину, інформація яка міститься на ньому може бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також, арешт застосовується для забезпечення збереження речового доказу та недопущення подальшої зміни його цілісності, для проведення судових експертиз.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 03.03.2023 відповідне майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Тому є всі, передбачені ст. 170 КПК України, підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42021102070000169.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурораПодільської окружноїпрокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арештмайна,внесене укримінальному провадженні№ 42021102070000169від 02.08.2021за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.191 КК України задовольнити.

Накласти арештна майно, а саме на: ноутбук марки «Lenovo» модель «80» з зарядним пристроєм; iPhone 12 чорного кольору, що належить та перебуває в користуванні у ОСОБА_4 , із забороною їх використання та відчуження.

Копію ухвали негайно вручити слідчому та прокурору для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя ОСОБА_1