Ухвала

від 16.10.2023 по справі 200/2702/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 жовтня 2023 року Справа №200/2702/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-ВДМ" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Донбас-ВДМ" звернулось з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України , у якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6967805/31386628 від 28.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 17.05.2022;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 17.05.2022 подану ТОВ «ДОНБАС - ВДМ» датою її фактичного отримання.

Ухвалою суду від 19.06.2023 позов залишений без руху та наданий позивачу строк протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 2684,00 грн.

Ухвалою від 18.07.2023 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви від 19.06.2023, зазначених у даній ухвалі Донецького окружного адміністративного суду. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 2684,00 грн. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 11.09.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі зазначено, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів.

В позовній заяві позивачем викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Аргументує зазначене тим, що з початком війни керівництво та представники позивача фактично не мали можливості доступу ні до офісних приміщень, ні до електронного кабінету платника податку, через об`єктивні обставини війни не могли повернутись до завершення процедури адміністративного оскарження та звернення до суду. Зазначає, про релокацію частини потужностей підприємства у зв`язку з війною. У підтвердження були надані фото докази. Крім того, позивачем вказано, що він звертався до військової адміністрації про створення комісії щодо фіксації пошкоджень в результаті бойових дій.

Відповідачами надано відзиви у яких представники, зокрема, вказує, що строк звернення до суду становить в цьому випадку три місяці з дня отримання позивачем за результатами розгляду скарги рішення комісії від 15.07.2022 № 24108/31386628/2. В рішенні комісії зазначається що скаргу ТОВ «Донбас - ВДМ» залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Оскільки рішення комісії прийнято 15.07.2022, а позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 14.06.2023, то вбачається порушення терміну звернення до суду. Позивач у позовній заяві обґрунтовує поважність пропуску строку на оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних фактом запровадження на території України воєнного стану. Позивачем було зазначено, що «в перші дні війни місце здійснення господарської діяльності фактично опинилось на лінії зіткнення бойових дій, що об`єктивно унеможливило дотримання процесуальних строків». «З початку війни керівництво та представники позивача фактично не мали доступу ні до офісних приміщень, ні до електронного кабінету платника податків, через об`єктивні обставини війни не могли повернутись до завершення процедури адміністративного оскарження та звернення до суду». Вважав, що процесуальний строк на оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області № 6967805/31386628 від 28.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 17.05.2022 поновленню не підлягає.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Загальні норми процедури судового оскарження у публічно-правових спорах регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, ч.1 ст.122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Ст.56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. П.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

П.102.2 ст.102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абз.1 п.102.1 цієї статті.

Отже, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас згідно з п.56.19 ст.56 ПК України за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів ст. ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Законом України від 24.10.2013 №657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абз.1 п. 56.18 ст.56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПК України. Водночас до п. 56.19 ст. 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки ч.4 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), як і п. 56.19 ст. 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову/зупинення в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі правове питання.

Вищенаведене зазначено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення п. 56.18 ст.56 ПК України є спеціальними щодо приписів ст.122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформував наступний правовий висновок.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави. Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Крім того, Конституційний Суд України Рішенням від 13.12.2011 №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми ч.4 ст.99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6967805/31386628 від 28.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 17.05.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН таку податкову накладну.

В матеріалах справи міститься копія скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке було подано позивачем 06.07.2022.

Судом установлено, що рішення ДПС України за результатами розгляду скарги платника податків прийнято 15.07.2022.

Позивачем не надані будь які докази про те, що ним було отримано це рішення після 15.07.2022.

Отже, останнім днем оскарження рішення було 16.10.2022.

Натомість позивач звернувся до суду з позовом 10.06.2023, тобто з пропуском тримісячного строку.

Суд критично ставиться до посилання позивача на пропуск строку звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку з війною та релокацією потужностей, оскільки доказів вищезазначеного, які підтверджували об`єктивність причин щодо пропуску строку звернення, до суду надано не було. Як вже зазначалось вище, позивачем вказано, що він звертався до військової адміністрації про створення комісії щодо фіксації пошкоджень в результаті бойових дій. Проте доказів такого звернення та відповіді на вказане звернення суду не надано.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов було подано позивачем з пропуском тримісячного строку звернення до суду, за відсутності поважних причин для його поновлення.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суд, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, оскільки невідповідність позовної заяви вимогам ч. 4 ст. 161 КАС України виявлена судом після відкриття провадження у справі, позовну заяву належить залишити без руху на стадії судового розгляду з наданням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви.

Водночас суд звертає увагу на те, що наслідки невиконання позивачем вимог цієї ухвали визначені у п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-ВДМ» про поновлення строку на оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних № 6967805/31386628 від 28.06.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 17.05.2022 відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-ВДМ" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, докази можуть бути подані до суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) або через особистий кабінет в системі «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя І.В. Шинкарьова