Рішення

від 16.10.2023 по справі 280/4460/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Справа № 280/4460/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, буд.75, оф. 226, м, Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ (69118, м.Запоріжжя, вул. Нагнибіди, буд. 11-б, кв. 43, код ЄДРПОУ 39056794),

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ (далі відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 17633,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ за звітний період складає 8 осіб, отже середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 1 особу. Водночас, кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю у даного роботодавця за звітний період - 2022 рік, склала 0 осіб. Посилаючись на норми Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, просить задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 31.07.2023 надав до суду відзив (вх.№32609), в якому зазначив, що при заповненні підсумкового рядка 101 "Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб" Податкового розрахунку, відповідачем помилково зазначалось неправильну середньооблікову кількість штатних працівників на підприємстві, така системна помилка відбувалась у зв`язку з тим, що обчислення здійснювалось в комп`ютерній програмі яка розраховувала середньооблікову кількість працівників враховуючи сумісників та робітників що знаходились у декретній відпустці, що суперечить нормам Інструкції №286. Вказує, що позивач не прийняв до уваги ані показники наведені у додатках до Податкового розрахунку, ані інформацію наведену у листі №01/05-23 від 22.05.2023. Так, у Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, що доданий до позовної заяви позивачем зазначена середньооблікова кількісті штатних працівників, що працювали у відповідача за 2022 рік 8 осіб, а не 6 осіб. Вважає, що середньооблікова кількість штатних працівників Відповідача за 2022 рік становить 6 осіб, що за статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не передбачає обов`язкове працевлаштування осіб з інвалідністю. За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 28.06.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4460/23 без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого Товариству з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ, за рік склала 8 осіб. Таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ повинна складати 1 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році у загальному розмірі 17633,89 грн. у добровільному порядку Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частинами 1, 2 та 3 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Так, як зазначає позивач, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали на Товаристві з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ у 2022 році склала 8 осіб.

Однак, відповідач не погоджується за такими доводами, та вказує, що середньооблікова кількісті штатних працівників, що працювали у відповідача у 2022 році складала 6 осіб.

Судом встановлено, що відповідач щоквартально складав та подавав до Пенсійного фонду України Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, однак, при заповненні підсумкового рядка 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» відповідачем помилково зазначалось неправильну середньооблікову кількість штатних працівників на підприємстві, оскільки в середньооблікову кількість працівників враховувались сумісники та робітники, що знаходились у декретній відпустці, що суперечить положенням законодавства.

Слід зазначити, що основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці містить Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена 28.09.2005 №286 (далі - Інструкція).

Згідно п. 2.1 Інстукції, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Відповідно п. 2.2. Інстукції, облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день.

За приписами п.п. 3.2.1., 3.2.2. Інстукції, середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Згідно п. 3.2.5. Інстукції, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Тобто, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників згідно Інструкції не враховуються працівники, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами, або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства.

Так, згідно наданого Розрахунку середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ за 2022 рік, відповідно до Інструкції 286 склала 6,428 осіб, зокрема, січень 2022р.- 8 осіб; лютий 2022 - 16 осіб, -березень 2022 року - 15 осіб, -квітень 2022 року - 5 осіб, -травень-грудень 2022 року по 4 особи.

При цьому, з розрахунку виключено працівників, що перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами,та у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а саме, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), а також, сумісники - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_5 ), згідно положень Інструкції також не входять в середньооблікову кількість штатних працівників.

Вказані обставини підтверджуються також копіями наказів про прийняття на роботу за сумісництвом, про надання відпусток, табелів обліку робочого часу та податкових розрахунків за І-ІV квартали 2022 року з доказами їх подання до контролюючого органу.

Отже, з урахуванням приписів Інструкції № 286, середньооблікова кількість штатних працівників на Товаристві з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ в 2022 році становила 6 осіб (з урахуванням правил округлення), що є менше 8 працівників.

Виходячи з встановлених обставин та викладених вище норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у 2022 році не мав обов`язку щодо виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативів, встановлених Законом, а отже, підстави для виконання обов`язку у відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу - відсутні.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, буд.75, оф. 226, м, Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАРПРОЕКТ (69118, м.Запоріжжя, вул. Нагнибіди, буд. 11-б, кв. 43, код ЄДРПОУ 39056794) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.10.2023.

СуддяЛ.Я. Максименко