Рішення

від 17.10.2023 по справі 300/4297/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. справа № 300/4297/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс-Ів» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Маланюк О.Я. (далі представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс-Ів» (далі позивач, ТОВ «Вортекс-Ів») звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2022/000486 від 11.10.2022 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2022/000156/2 від 11.10.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що ТОВ «Вортекс-Ів» у якості покупця на підставі контракту від 13.07.2020 №13-07/20 придбав у «Ninghai Huachi Autoparts., LTD» (продавця) запасні частини до автомобілів та їх супровідні товари на суму 37 654,75 доларів США. При цьому, згідно рахунку від 03.08.2022 вказаний товар був оплачений позивачем у повному обсязі на рахунок продавця згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №11 від 04.08.2022, а Продавцем вказаний товар доставлений згідно умов CFR в республіку Польща, а далі покупцем здійснено доставку на митну територію України. Для здійснення митного оформлення товару, брокером митному органу було подано митну декларацію від 10.10.2022 №UA206020/018764, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак митним органом 11.10.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA206020/2022/000156/2 та відповідно картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2022/000486 від 11.10.2022. Представник позивача вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення відповідачу було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Просив позов задовольнити.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.10.2022 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. У відзиві представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила та вказала, що декларантом не подано повного переліку документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору. Ненадання відповідних документів, що містять числові значення щодо товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товару за ціною, заявленою декларантом. Зокрема, доказів вартості послуг з перевезення 3 000 злотих, позивачем не надано, хоча сума заявлена, як витрати на транспортування. Окрім цього, за твердженнями представника відповідача, є відмінності у вазі товару, даті його погрузки, а також в експортній декларації, долученій до МД, не співпадають коди товару із тими, що вказані в МД. У цілому, заявлена митна вартість товару є нижчою від подібних і аналогічних товарів. З огляду на викладене вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому представник вказав на те, що із відзивом ознайомився під час ознайомлення із матеріалами справи у суді, оскільки такий ні позивачу, ні представнику позивача не надходив. По суті спору представник ТОВ «Вортекс-Ів» зазначив, що відповідач до відзиву долучив іншу митну декларацію, згідно якої нібито здійснено коригування митної вартості товарів позивача, що свідчить про порушення відповідачем ст. 57 Митного кодексу України, оскільки фактично відповідач застосував третій, а не шостий метод. При цьому, документи до товару, що ввозився позивачем, містили усі необхідні відомості, підтверджені документально, визначені кількісно, достовірно, тобто були наявні усі складові митної вартості. Водночас, спірне рішення відповідача не містить обґрунтованих та передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої вартості товарів, а також обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Зазначено також, що посилання у картці відмови відповідачем на джерело інформації для коригування митної вартості на МД від 19.07.2022 та від 20.07.2022 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в тій же картці відмови відповідачем зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Як наслідок, товари, які зазначені у МД від 19.07.2022 та від 20.07.2022 є не ідентичними та не подібними (не аналогічними) товарами відносно декларованих позивачем. Окрім цього, такі митні декларації не стосуються позивача та підприємства продавця, а також не стосуються задекларованих товарів. Також звернено увагу, що у митній декларації як джерелі інформації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товарів, зазначено абсолютно інші запчастини та товари, що ввозилися з іншими артикулами не до автомобілів ВАЗ, що ввозились позивачем, а до імпортних автомобілів, що є значно дорожчими та абсолютно не ідентичними.

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 МК України, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, судом встановлено, що 13.07.2020 «Ninghai Huachi Autoparts Co., LTD» (продавець) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вортекс-Ів» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №13-07/20, предметом якого є продаж покупцеві запасних частин до автомобілів та їх супровідні товари (за контрактом товар) згідно специфікацій, які є невід`ємними частинами цього контракту, на умовах, визначених цим контрактом. Ціна контракту 1 млн доларів США (а.с.19-20).

З метою митного оформлення товару, ввезеного в Україну на підставі вказаного контракту, позивачем через митного брокера подано до митного органу митну декларацію №UA206020/2022/018764 від 10.10.2022 для митного оформлення товарів (1. Текстильні вироби з полівінілакрилу, призначені для видалення вологи та поліровки гладких і лакованих частин автомобіля Clean Cham; 2. Обладнання для фільтрування палива та мастила у двигунах внутрішнього згорання легкових автомобілів; 3. Прилади системи охолоджування двигунів легкових автомобілів марки ВАЗ термостат; 4. Підшипники сталеві роликові, конічні, до легкових авто; 5. Насоси для охолоджувальних рідин, для двигунів внутрішнього згоряння, призначені для моторних транспортних засобів марки ВАЗ, ГАЗ; 6. Частини для легкових автомобілів марки ВАЗ: реле блоку запобіжників з недорогоцінних металів, на напругу 12в./ реле зарядки; 7. Паси привідні генераторні ручейкового, поліклинового, зубчастого типу, до легкових автомобілів ВАЗ, ЗАЗ; 8. Частини до коліс легкових авто, виготовлені з чорних металів, грузики бaлaнсувaльні; 9. Набір ручного інструменту для ремонту автомобільних шин (спіральне шило, голка апликатор, еластичні джгути); 10. Запасні частини для легкових авто марки ВАЗ (шестерні редуктора); 11. Малярний паперовий скотч, в рулонах, шириною не більше 48 мм, призначений для захисту поверхонь від забруднень). При цьому, у графі 33 митної декларації зазначені коди товарів, ставка мита склала 6,9%. Декларантом визначена митна вартість товару за основним методом ціною контракту у розмірі 37 654,75 доларів США, з визначеним способом доставки CFR (а.с.10-15).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД №UA206020/2022/018764 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією декларантом подано наступний перелік документів: рахунок-фактура (інвойс) №WZ042203 21 від 03.08.2022 (а.с.21-23); автотранспортна накладна б/н від 04.10.2022; декларація про походження товару №WZ042203-21 від 03.08.2022 (а.с.27); банківський платіжний документ що стосується товару №11 від 04.08.2022 (а.с. 24); рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №08 від 04.10.2022 (а.с.30); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №1/05/10/2022 від 04.10.2022 (а.с.28); зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №13-07/20 від 13.07.2020 (а.с.19-20); документ, що підтверджує вартість перевезення товару №28/09 від 28.09.2022 (а.с.29); документ, що підтверджує вартість перевезення товару №30/09 від 30.09.2022 (а.с.31); сертифікат про походження товару №00511508 від 04.11.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №9073710 від 07.10.2022; копія митної декларації країни відправлення №310120220516759750 від 09.08.2022; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА206020/2022/018764 від 10.10.2022 (а.с.10-15).

Відповідно до інвойсу, на підставі якого відбулася поставка продавцем товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Gdansk.

Поставка товару на умовах СFR Gdansk передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до Польщі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, митним органом 11.10.2022 прийнято рішення №UA206020/2022/000156/2 про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість деяких товарів з переліку (2. Обладнання для фільтрування палива та мастила у двигунах внутрішнього згорання легкових автомобілів; 8. Частини до коліс легкових авто, виготовлені з чорних металів, грузики бaлaнсувaльні) за резервним методом у значно більшому розмірі, а саме: вартість товару «Обладнання для фільтрування палива та мастила у двигунах внутрішнього згорання легкових автомобілів» (код товару 8421230090) визначено у сумі 18 361,92 доларів США (замість 6 228,40 доларів США, що була заявлена декларантом), а вартість товару «Частини до коліс легкових авто, виготовлені з чорних металів, грузики бaлaнсувaльні» (код товару 8708709990) визначено у сумі 84 972,89 доларів США (замість 15 912 доларів США, що була заявлена декларантом).

Як з`ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано неподанням декларантом документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Так, у рішенні про коригування митної вартості, митний орган вказав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товарів. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена: висновки про вартісні характеристики підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківських платіжних документів про оплату товару. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частині другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності митного органу та декларанта про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 19.07.2022 №100380/2022/308000 та від 20.07.2022 №100100/2022/31855 (а.с. 8).

Цього ж дня, 11.10.2022 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206020/2022/000486, виходячи з того, що декларантом не подано документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару (а.с. 9).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, представник позивача звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами в даному випадку виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як випливає із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із відсутністю банківських платіжних документів, за якими було сплачено вартість товару продавцеві та висновку про вартість, підготовленого спеціальною експертною організацією.

Коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів ( Обладнання для фільтрування палива та мастила у двигунах внутрішнього згорання легкових автомобілів: FUEL FILTER/Фільтр паливний, арт.GB-203, шт.-5000 FUEL FILTER/Фільтр паливний, арт.GB-203, шт.-10000 Oil filter/Фільтр масла, арт.W920/21,шт.-3040 OIL FILTER Фільтр масла, арт.W914/2,шт.-3040; Частини до коліс легкових авто, виготовлені з чорних металів, грузики бaлaнсувaльні: WHEEL BALANCE 5g*4+10g*4,шт.-162000 WHEEL BALANCE 5g* 12/грузи балансувальні, арт. 5g*12, шт.-72000) відповідачем проведено у зв`язку з ненаданням документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу, що згідно статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як уже зазначено вище, відповідно до вимог статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, зокрема відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, декларантом в інтересах позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів при здійсненні митного оформлення, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №WZ042203 21 від 03.08.2022; автотранспортну накладну б/н від 04.10.2022; декларацію про походження товару №WZ042203-21 від 03.08.2022; банківський платіжний документ що стосується товару №11 від 04.08.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №08 від 04.10.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №1/05/10/2022 від 04.10.2022; зовнішньоекономічний договір купівлі продажу №13-07/20 від 13.07.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №28/09 від 28.09.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №30/09 від 30.09.2022; сертифікат про походження товару №00511508 від 04.11.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №9073710 від 07.10.2022; копія митної декларації країни відправлення №310120220516759750 від 09.08.2022.

Зміст вказаних документів підтверджував заявлену митну вартість ввізних товарів. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору купівлі-продажу (рахунку-фактури (інвойс) від 03.08.2022).

Тобто, судом встановлено, що подані 10.10.2022 декларантом позивача до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, декларантом позивача надано митному органу банківський платіжний документ №11 від 04.08.2022, який підтверджує здійснення позивачем оплати товарів згідно рахунку-фактури (інвойс) від 03.08.2022

Водночас, суд звертає увагу, що митний орган тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Як встановлено судом, посадовою особою митниці проведено процедуру консультації між митницею та декларантом шляхом надіслання електронного повідомлення інспектора. Проте, при проведенні консультації, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд вважає, що коригування митної вартості імпортованих товарів (запчастин до автомобілів) відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оцінених товарів, підтверджують їх вартість, а також містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Так, на підтвердження факту купівлі продажу товарів позивачем надано рахунок-фактуру (інвойс) №WZ042203 21 від 03.08.2022, в якому продавцем (компанії «Ninghai Huachi Autoparts Co., LTD») вказано ціни на належні йому конкретні види товарів, які, зокрема, призначені для моделей автомобілів ВАЗ. Обсяг та вартість замовлень були узгодженими із позивачем, який прийняв рахунок та оплатив його згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №11 від 04.08.2022. Датою оплати позивачем товару на суму 37 654,75 доларів США є 04.08.2022.

Відсутність висновку про вартість, підготовленого спеціальною експертною організацією, на думку суду не викликає сумнівів в достовірності митної вартості запасних частин до автомобілів, оскільки розрахунок за вказаний товар проводився в безготівковій формі через Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», і позивачем подано належні та допустимі докази, які підтверджують, як факт оплати за товар, так і вартість товару, задекларовану позивачем.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що схожий товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом за придбані запасні частини до автомобілів марки ВАЗ, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Окрім цього, слушними є доводи представника позивача про суперечливість висновків відповідача у спірній картці відмови. Так, відповідач спочатку робить висновок про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, після чого посилається (як уже встановлено необґрунтовано) на джерело інформації для коригування митної вартості, а саме на МД від 19.07.2022 та від 20.07.2022 (як на такі, що стосуються, на думку відповідача, ідентичних і подібних товарів).

Окрім того, суд зауважує, що обставини, які стали підставою для твердження митного органу про наявність розбіжностей у даних про умови та вартість поставки товару, не були покладені в основу спірного рішення митниці для визначення митної вартості товару. Крім цього, ці документи не запитувалися митним органом.

Як уже зазначалося, поставка товару здійснювалася на умовах СFR Gdansk, яка передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до Польщі.

Подальше переміщення товару здійснювалося на підставі договору-заявки перевезення вантажу №28/09 від 28.09.2022 та договору-заявки перевезення вантажів у міжнародному сполученні №30/09 від 30.09.2022.

Сума та вартість послуг з перевезення згідно вказаних договорів підтверджується рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №1/05/10/2022 від 04.10.2022 (3 000 злотих) та рахунком-фактурою про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №08 від 04.10.2022 (24 000 грн).

Згадані документи поряд з інформацією щодо перевізників, містять також інформацію, зокрема, щодо номерних знаків автотранспортного засобу, яким здійснювалася доставка товару від постачальника позивачу по маршруту Славкув/Польща/-Шегині/Україна та по маршруту Шегині/Україна-Івано-Франківськ (а.с.30 та а.с.32).

Матеріалами справи підтверджується, що митницею, під час митного оформлення, не зазначено ані в запиті до декларанта, ані в рішенні про коригування митної вартості, які саме відомості не підтверджені наданими до митного оформлення документами, які саме документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а також які документи містять розбіжності. Про наявність останніх зазначено митним органом лише у відзиві на позовну заяву.

Суд уважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Щодо обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно зі ст. 60 Митного кодексу України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої ст. 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості, відповідач обґрунтовуючи числове значення митної вартості товару, скоригованого митним органом, послався на джерело інформації митні декларації від 19.07.2022 №100380/2022/308000 та від 20.07.2022 №100100/2022/31855, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару.

Однак, зазначені декларації не можуть вважатися співставними з умовами постачання за контрактом, укладеним позивачем, оскільки товари, які зазначені у МД від 19.07.2022 та від 20.07.2022 є не ідентичними, не подібними (не аналогічними) товарами відносно декларованих позивачем та такі митні декларації не стосуються позивача та підприємства продавця, а також не стосуються задекларованих товарів. Так, судом встановлено, що у митних деклараціях як джерела інформації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товарів, дійсно зазначено абсолютно інші запчастини та товари, ніж ті, що ввозились позивачем, та є абсолютно не ідентичними.

Відповідачем не надано ніяких доказів проведення коригування вартості товарів з урахуванням зазначених декларації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених відповідачем коригувань митної вартості.

Крім того, подані позивачем документи містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

У підсумку, доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, відповідачем суду не надано, а тому суд зазначає про безпідставність висновку відповідача про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

За таких обставин, у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.

З огляду на викладене, суд констатує, що під час розгляду даної справи не було доведено правомірності застосування обраного відповідачем методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтуванні неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов таким, що підлягає до задоволення, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2022/000156/2 від 11.10.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2022/000486 від 11.10.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.2721159944.1 від 26.10.2022 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 4962,00 грн (а.с.1).

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена сума судового збору у розмірі 4962,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці № UA206020/2022/000486 від 11.10.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці № UA206020/2022/000156/2 від 11.10.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вортекс-Ів» (вул. Левинського, 3а, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код юридичної особи 38555489) сплачений судовий збір в розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вортекс-Ів» (ідентифікаційний код юридичної особи 38555489), вул. Левинського, 3а, м. Івано-Франківськ, 76000.

відповідач - Івано-Франківська митниця (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.