Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті провадження
17 жовтня 2023 р. Справа № 520/28791/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської державної академії культури про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської державної академії культури, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати винесені рішення конкурсної комісії відповідно до Оголошення Харківської державної академії культури від 01.09.2023 в частині на заміщення вакантних посад доцент як такі, що порушують умови або порядок проведення конкурсу за посадою доцент на засадах відкритості, прозорості, доброчесності та суперечать чинному законодавству.
Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі № 815/6096/17 вказала, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які судові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Разом з цим, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийому громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити такі підстави: 1) чи проходила особа конкурс на прийняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу " (далі - Закон N 889 -VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону N 889 -VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, апараті (секретаріті), утримує заробітну плату за рахунок його коштів бюджету державного та встановлені для цієї посади повноваження, разом пов`язано з виконанням завдань і функцій такого пов`язаного державного органу, а також використовувати принципів державної служби.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, які виступають у відносинах з публічною службою. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівники, які працюють за трудовим договором у державних органах та органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.
Під час визначення предметної юрисдикції справі суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи природи у справі.
Зі змісту заявлених позовних вимог судом встановлено, що предметом спору є оскарження рішення конкурсної комісії щодо заміщення вакантних посад доцент.
Відповідно до ч.11 ст.55 Закону України "Про вищу освіту" під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.
Утім, проведення конкурсного відбору у межах спірних правовідносин не свідчить про їх публічно-правовий характер, адже іншим критеріям публічної служби посада доцента у закладі вищої освіти не відповідає.
Частиною 1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, чинними процесуальним законодавством встановлено компетенцію судів загальної юрисдикції щодо розгляду спорів, пов`язаних із захистом трудових прав, у порядку цивільного судочинства.
Оскільки оскаржуване позивачем рішення стосується трудових прав позивача, які, однак, не пов`язані із проходженням публічної служби, такий спір має розглядатись судом у порядку цивільного судочинства.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року Суд підкреслив, що юридична конструкція «згідно із законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні міри захисту проти довільного втручання публічної влади в здійснення прав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "..." поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язковість суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вказано у ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської державної академії культури про скасування рішення.
Роз`яснити позивачу його право звернутися з даним позовом до суду загальної юрисдикції у порядку, визначеному ЦПК України.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у4 повному обсязі виготовлено та підписано 17 жовтня 2023 року.
Суддя Олексій Котеньов
Дата ухвалення рішення | 17.10.2023 |
Оприлюднено | 19.10.2023 |
Номер документу | 114233053 |
Судочинство | Адміністративне |
Суть | скасування рішення |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Котеньов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні