Постанова

від 16.10.2023 по справі 360/1907/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року справа №360/1907/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 360/1907/22 (головуючий І інстанції І.В. Тихонов) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони в Луганській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 лютого 2022 року № 57о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в Луганській області» в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , молодшого інспектора взводу реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 лютого 2022 року №13 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , молодшого інспектора групи реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області;

- поновити на службі в поліції на посаді молодшого інспектора взводу реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області та допустити до негайного виконання рішення суду у цій частині;

- стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення зі служби в поліції по день ухвалення рішення суду та допустити до негайного виконання рішення суду у цій частині у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року позов задоволений:

- визнано протиправним та скасовано наказ Управління поліції охорони в Луганській області від 26 лютого 2022 року № 57о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в Луганській області» в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , молодшого інспектора взводу реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнано протиправним та скасовано наказ Управління поліції охорони в Луганській області від 26 лютого 2022 року № 13 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , молодшого інспектора взводу реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області;

- поновлено позивача на службі в поліції на посаді молодшого інспектора взводу реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області;

- стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 180355,50 грн. та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову або залишити без розгляду через порушення судом норм матеріального, процесуального права. В обґрунтування доводів посилався на те, що судом в порушення ч. 6 ст. 260 КАС України призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, вважає, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду, який не поновлений судом.

На думку, апелянта, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем службової дисципліни, у зв`язку з чим спірні накази про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним.

Апеляційна скарга не містить мотивів незгоди з рішенням суду в частині поновлення позивача на службі та стягнення з Управління поліції охорони в Луганській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 180355,50 грн.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно витягу з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 26.02.2022 року № 57 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Управління поліції охорони в Луганській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні службової дисципліни в частині неналежного виконання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІІ Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10.12.2015 №1560, самоусуненні від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, підпункту 6 пункту 9 розділу першого Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року №70, керуючись статтями 11, 12, 13 та 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до сержанта поліції охорони ОСОБА_3 , молодшого інспектора взводу реагування Лисичанського мiського вiддiлу Управлiння полiцiї охорони в Луганськiй областi, до позивача застосовано дисциплiнарне стягнення у виглядi звiльнення зi служби в полiцii.

Наказом від 26.02.2022 року № 13 о/с «По особовому складу» Управління поліції охорони в Луганській області, відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статі 7 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби сержанта поліції ОСОБА_4 , молодшого інспектора групи реагування Лисичанського мiського вiддiлу Управлiння полiцii охорони в Луганськiй областi, з 26.02.2022 року.

Підставою прийняття спірних наказів став висновок від 26.02.2022 року службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПО в Луганській області.

Висновок складений і підписаний Головою дисциплінарної комісії - начальником сектору фізичної охорони Управління поліції охорони в Луганській області (далі - Управління) старшим лейтенантом поліції Юрієм Вороніним, членами дисциплінарної комісії: старшим інспектором сектору кадрового забезпечення Управління капітаном поліції Миколою Базікало, завідувачем сектору організації аналітичного забезпечення оперативного реагування та комунікації Управління Русланом Гусак, старшим інспектором із внутрішніх розслідувань сектору кадрового забезпечення Управління капітаном поліції ОСОБА_5 та юрисконсультом Управління Іриною Дорош.

Дисциплінарна комісія у зазначеному складі, розглянувши матеріали службового розслідування у формі письмового провадження, проведеного на підставі наказу Управління від 26.02.2022 року № 56, за відомостями, викладеними в рапортах начальника Дмитра Hoвixiнa, начальника Лисичанського мiського вiддirry Управлiння Валерiя Риженка та т.в.о. начальника Старобiльського районного вiддiлення Управлiння майора полiцii Вiталiя Шевцова, щодо порушення службової дисципліни (зрада присязі, залишення місяця несення служби та вогнепальної зброї) окремими поліцейськими районних відділів УПО в Луганській області, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, Положення про дисциплінарні комісії в НПУ, затверджених наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, установила такі обставини.

Відповідно до наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та місті Києві, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції вказано перевести особовий склад на посилений варіант службової діяльності на час дії правового режиму надзвичайного стану.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05.30 24.02.2022, строком на 30 діб, в Україні введено воєнний стан.

З урахуванням зазначених обставин, 24.02.2022, о 05.30 особовий склад Управління та підпорядкованих районних підрозділів Управління було оповіщено за сигналом «Тривога», із урахуванням якого по прибуттю, серед інших, отримав табельну та автоматичну зброю поліцейський взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Сєвєродонецького районного відділу Управління поліції охорони в Луганській області сержант поліції ОСОБА_6 (0027155), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Лисичанськ, Луганської областi, ocвіта вища, на слyжбi в ОВС з 18.06.2015 по 06.11.2015, у Нацiональнiй полiцiї iз 07.11.2015, дисциплiнарнi стягнення відсутні.

Однак, зокрема, зазначений поліцейський, через ведення військових дій, відмовився від виконання своїх обов`язків, визначених функціональними обов`язками за посадою, Інструкцією «Про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів», затвердженою наказом МВС від 07 липня 2017 року №577, Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року.

Згодом поліцейський Крутіхін Д.О. у порушення підпункту 6 пункту 9 розділу першого Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року №70, залишив зброю без нагляду та зник з розташування підрозділу у невідомому напрямку.

Керівниками Сєвєродонецького районного відділу Управління старшим лейтенантом поліції Дмитром Новiхiним, Лисичанського міського відділу ОСОБА_7 та т.в.о. начальника Старобільського районного відділення Управління майором поліції Вiталієм Шевцовим здійснено телефонні дзвінки до вище означених поліцейських, з метою встановлення їх місця знаходження та інформування щодо негайного їх прибуття до підрозділу, які позитивних результатів не дали.

За фактом відсутності поліцейських Сєвєродонецького, Лисичанського та Старобільського районних відділів Управління поліції охорони в Луганській області на службі без поважних причин складені відповідні Акти.

У період часу з 26 лютого 2022 року і до моменту завершення проведення службового розслідування вказані працівники до відділів так і не прибули.

Зокрема, опитати означених поліцейських під час проведення службового розслідування, не виявилось можливим.

Висновком службового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , серед інших, у порушення підпункту 6 пункту 9 розділу першого Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 1 лютого 2016 року №70, залишив зброю без нагляду та зник з розташування підрозділу у невідомому напрямку, допустивши дисциплінарний проступок, який вчинений з прямим умислом, свідомо допустивши настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій.

На підставі викладеного, керуючись пунктами 1, 2 статті 19, частини першої статті 21, статтями 11, 12, 13 та 19 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктами 2, 3, 4, 5, 7 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, дисциплінарна комісія дійшла висновку про застосування до сержанта поліції Kpyтіхіна Д.О., молодшого iнспектора взводу реагyвання Лисичанського мiського вiдділу Управлiння полiцiї охорони в Луганськiй області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни в частині неналежного виконання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІІ Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10.12.2015 №1560, самоусуненні від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, підпункту 6 пункту 9 розділу першого Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року №70.

Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПО в Луганській області 26.02.2022 затверджений начальником Управління поліції охорони в Луганській області Олександром Врадієм.

Щодо строку звернення з цим позовом до суду.

В позовній заяві представник позивача просив поновити пропущений строк звернення до суду, в якому посилався на те, що відповідно до частин другої та третьої ст. 22 Статуту наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Згідно частини п`ятої цієї статті за відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського. Крім того, позивача не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування, витяги зі спірних наказів отримав представник позивача за адвокатськими запитами 27 жовтня 2022 року.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення від 29.05.2023 року дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України.

Апелянт вважає, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду, який не поновлений судом.

За ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

В обгрунтування позову зазначено наступне.

Копію наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 26.02.2022 року №13 о/с «По особовому складу» представник позивача отримав за адвокатським запитом 27 жовтня 2022 року.

Зазначив, що після закінчення добової зміни 22 лютого 2022 року позивач відповідно до графіку несення служби та чергування (вахти) мав три дні відпочинку - 23, 24 та 25 лютого 2022 року та мав знову вийти на службу 26 лютого 2022 року.

24 лютого 2022 року приблизно о 08:00 - 08:30 позивач перебуваючи на вулиці, поза межами свого помешкання, отримав телефонний виклик від тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу ОСОБА_9 про необхідність прибуття до Лисичанського міського відділу УПО в Луганській області у зв`язку з початком бойових дій.

Прибувши до Лисичанського міського відділу УПО в Луганській області позивач отримав вогнепальну зброю - пістолет Макарова та набої до неї, після чого позивач повернувся за місцем свого проживання для того, щоб переодягатись у формений одяг та повернутися до розташування підрозділу.

У цей час на телефонний номер позивача надійшов виклик від групи реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області, що необхідно перебувати за місцем проживання до отримання наступних розпоряджень щодо виходу на службу.

25 та 26 лютого 2022 року позивач перебував за місцем свого постійного проживання в очікуванні подальших наказів та розпоряджень щодо виходу на службу. Жодних дзвінків від керівника Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області Валерія Риженка на телефонний номер позивача не надходило.

У другій половині березня 2022 року за місцем проживання позивача прибув тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу ОСОБА_9 , який повідомив про необхідність здачі зброї та набоїв до неї під приводом того, що буде здійснюватися передислокація підрозділу в іншу область. Ніякої інформації про те, що відносно позивача проведено службове розслідування та його звільнено зі служби ОСОБА_9 не повідомив.Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В постанові від 17.09.2020 року у справі № 2640/12324/19 Верховний суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій суб`єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (ч.ч. 2, 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту).

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 22 Дисциплінарного статуту за відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

За ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

За матеріалами справи позивач повинен був дізнався про порушення своїх прав у другій половині березня 2022 року.

З позовом до суду звернувся 02.11.2022 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду.

Звернення лише в жовтні 2022 року до відповідача з запитом про надання, зокрема, копії наказу про звільнення позивача, свідчить про тривалу пасивну поведінку позивача.

Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, які об`єктивно завадили своєчасно звернутися з цим позовом, позивачем суду не надано.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду, визначений ч.5 ст. 122 КАС України, визнання неповажними причин пропуску цього строку звернення з цим позовом до суду, апеляційний суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позивач звернувся з пропущенням строку звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок порушення норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позову без розгляду.

Щодо ухвали суду першої інстанції від 07.11.2022 року, якою визнано, що позивач звернувся з позовом у встановлений строк, оскільки з наказами про звільнення не був ознайомлений, а оскаржені накази отримані на адвокатський запит від 27.10.2022 року, а до суду звернувся 03.11.2022 року, то колегія суддів зазначає, що справу було передано на розгляд іншому судді, який прийшов до іншого висновку про пропуск строку звернення до суду з цим позовом з поважних причин та прийняв остаточне рішення, яке є предметом оскарження до суду апеляційної інстанції.

Щодо доводів апелянта про порушення судом норм процесуального права в частині призначення справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суді Луганського окружного адміністративного суду Ірметової О.В. від 22.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суді Луганського окружного адміністративного суду Ірметової О.В. від 02.02.2023 року продовжено розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суді Луганського окружного адміністративного суду Ірметової О.В. від 13.04.2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.04.2023 року, заяву адвоката Усачова Олександра Леонідовича про відвід судді у цій справі - задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з яким було суддю Тихонова І.В.

Ухвалою суді Луганського окружного адміністративного суду Тихоновим І.В. прийнято до провадження цю адміністративну справу; розгляд адміністративної справи почато спочатку; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

За ч. 6 ст. 260 КАС України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч. 1 ст. 31 КАС України).

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (ч. 14 ст. 31 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав здійснювати розгляд справи спочатку.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище (п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України).

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійщов вірного висновку щодо розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, враховуючи вимоги ч. 14 ст. 31 КАС України, зазначає, що положення ч. 6 ст. 260 КАС України в цьому випадку не застосовуються, тому не бере до уваги доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Стосовно порушень, допущених відповідачем в ході службового розслідування відносно позивача, які були встановлені судом першої інстанції та неправомірності оскаржених наказів, то їм апеляційний суд не надає оцінку з огляду встановлення процесуального порушення позивачем, а саме, пропуск строку звернення до суду з цим позовом за відсутності поважних причин.

Щодо судових витрат.

За ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 250, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Луганській області - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 360/1907/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Повний текст постанови складений 16 жовтня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв