Постанова

від 17.10.2023 по справі 480/5695/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 р. Справа № 480/5695/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 (суддя Соп`яненко О.В.; м. Суми) по справі № 480/5695/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Приватного підприємства "Слобожанщина"

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі також - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства "Слобожанщина" (далі також - відповідач, ПП "Слобожанщина") в якому просило суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 31 989,04 грн. приватного підприємства "Слобожанщина" за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Сумській області до приватного підприємства "Слобожанщина" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 та задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову з підстав того, що позивачем не надано доказів звернення до суду із позовом до ПП "Слобожанщина" про стягнення податкового боргу та на його виконання не направлялись інкасові доручення. Вказує, що судом при вирішенні справи не було враховано обставини виникнення податкового боргу відповідача та положення п. 95.5 ст. 95 ПК України, які дозволяють керівнику контролюючого органу чи його заступнику приймати рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податку без звернення до суду і таке рішення є підставою для стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Зазначає, що ГУДПС у Сумській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Слобожанщина" зареєстроване юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно Витягу з історії недоїмок, сформованого на підставі ІКП ІТС "Податковий блок" відповідач має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (основний платіж) в сумі 29 651, 51 грн. та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власником об`єктів нежитлової нерухомості на суму 2 337, 53 грн. З метою погашення податкового боргу, позивач сформував податкову вимогу форми "Ю" від 23.06.2021 № 0019237-1302-1823, яка була направлена на податкову адресу відповідача, проте сума боргу не сплачена.

26.06.2021 Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийнято рішення №139 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого був складений акт опису майна №4 від 14.02.2022 на загальну суму 3000510,00 грн. (а.с. 14). Податкова застава була внесена в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта (а.с. 16-17).

Рішенням Заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області №56 від 24.01.2022 вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах Приватного підприємство "Слобожанщина".

Позивач направив до банків, що обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення від 09.02.2022 № 4116, від 09.02.2022 № 4117, від 09.02.2022 № 4123, від 10.02.2022 № 4130, від 10.02.2022 № 4131, від 11.02.2022 № 4132, від 11.02.2022 № 4134, від 14.02.2022 № 4138, від 14.02.2022 № 4141, від 14.02.2022 № 4142, від 11.02.2022 № 4135, від 11.02.2022 № 4137, які повернуто без виконання.

Проте заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення приватним підприємством податкового боргу, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управління ДПС у Сумській області не застосовано процедуру стягнення суми податкового боргу з розрахункових рахунків відповідача, судом не винесено постанови про задоволення таких позовних вимог податкового органу, воно не набрало законної сили та на його виконання не направлялись інкасові доручення до банків, що обслуговують рахунки приватного підприємства "Слобожанщина".

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України в разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. В разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За приписами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (підпункт 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

При цьому п.88.1, п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає: в разі несплати в строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків в податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; в разі несплати в строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з приписами абзаців 1-4 пункту 89.2 статті 89 Податкового Кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) в день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому. В разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. В разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". В разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, в порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 89.3 статті 89 Податкового Кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Положеннями пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

При цьому, статтею 95 ПК України визначені обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Так, відповідно до абз.2-5 п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України (в редакції станом на день прийняття контролюючим органом рішення про стягнення коштів та звернення до суду з цим позовом) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Отже, основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є виникнення податкового боргу в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов`язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу за таких умов:

- податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі),

- не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання,

- відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особа) контролюючого органу в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Матеріали справи свідчать, що податковий борг в сумі 31989,04 грн, за наданням дозволу на погашення якого позивач звернувся до суду з цим позовом, виник у зв`язку з несплатою ПП "Слобожанщина" самостійно визначених у деклараціях податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно та орендної плати з юридичних осіб:

- № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 31.05.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 30.06.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 30.07.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 30.08.2021; № 9029869247 від 18.02.2021з терміном сплати 30.09.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 01.11.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 30.11.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 30.12.2021; № 9029869247 від 18.02.2021 з терміном сплати 31.01.2022; № 10962568 від 15.02.2022 з терміном сплати 02.03.2022; № 10962568 від 15.02.2022 з терміном сплати 30.03.2022; № 10962568 від 15.02.2022 з терміном сплати 03.05.2022; № 10962568 від 15.02.2022 з терміном сплати 30.05.2022; № 109989127 від 15.02.2022 з терміном сплати 29.04.2022.

Отже, термін сплати за першою декларацією в межах суми боргу, за наданням дозволу на погашення якого звернувся позивач, є 31.05.2021, а за останньою - 30.05.2022, відповідно, термін 90 календарних наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання сплинув протягом періоду з 29.08.2021 по 29.08.2022.

На реалізацію положень пункту 95.5 статті 95 ПК України заступником начальника Головного управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення № 56 від 24.01.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу Приватного підприємства "Слобожанщина" шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах. (а.с. 13)

Після прийняття вказаного рішення податковий орган звертався до банків, в яких відкриті рахунки ПП "Слобожанщина", з інкасовими дорученнями про стягнення з відповідача боргу в сумі 10803,48 грн: від 09.02.2022 № 4116, від 09.02.2022 № 4117, від 09.02.2022 № 4123, від 10.02.2022 № 4130, від 10.02.2022 № 4131, від 11.02.2022 № 4132, від 11.02.2022 № 4134, від 14.02.2022 № 4138, від 14.02.2022 № 4141, від 14.02.2022 № 4142, від 11.02.2022 № 4135, від 11.02.2022 № 4137, які було повернуто без виконання протягом періоду лютий-квітень 2022 року.

Тобто, всі інкасові доручення, на які посилається контролюючий орган як на обставину відсутності грошових коштів на рахунках ПП "Слобожанщина", складені у період з 09.02.2022 по 14.02.2022 та повернені банківськими установами у лютому та квітні 2022 року, а тому не є беззаперечними доказами відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у обслуговуючих його банках на час звернення із даним позовом до суду з цим позовом - 31.08.2022.

Крім того, контролюючим органом не надано доказів вжиття заходів зі стягнення з рахунків відповідача податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою ПП "Слобожанщина" узгоджених грошових зобов`язань за деклараціями № 9029869247 від 18.02.2021; № 9029869247 від 18.02.2021; № 9029869247 від 18.02.2021; № 10962568 від 15.02.2022; № 10962568 від 15.02.2022; № 10962568 від 15.02.2022; № 10962568 від 15.02.2022; № 109989127 від 15.02.2022, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх сплати, тобто протягом періоду з 01.03.2022 по 30.08.2022.

Також, звертаючись до суду з цим позовом, позивачем не надано доказів відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведені обставини свідчать, що податковим органом не доведено існування усіх обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовляючи у задоволенні позову з підстав того, що ГУ ДПС у Сумській області не було надано доказів стягнення в судовому порядку з рахунків відповідача суми податкового боргу, не врахувавши при цьому положень п. 95.5 ст. 95 ПК України, проте, з огляду на встановлені у цій справі обставини та надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ГУ ДПС у Сумській області не підлягає задоволенню, однак з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову ГУ ДПС у Сумській області проте, з інших підстав внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції належить змінити з підстав та мотивів його ухвалення.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 по справі № 480/5695/22 - змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Сумській області до приватного підприємства "Слобожанщина" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 по справі № 480/5695/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.А. Спаскін