Постанова

від 17.10.2023 по справі 480/1067/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 р. Справа № 480/1067/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарство "Едельвейс-2007" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 14.06.23 по справі № 480/1067/23

за позовом Фермерського господарства "Едельвейс-2007"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Едельвейс-2007" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2022 №7324545/34520275 про відмову фермерському господарству "Едельвейс-2007" у реєстрації податкової накладної від 02.09.2022 №29; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства "Едельвейс-2007" від 02.09.2022 №29.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

01.05.2023 до суду від представника позивача - адвоката Цуканова Валерія Валерійовича надійшло клопотання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання її копії шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів, в тому числі доказів коли саме та яким чином позивачем отримано рішення Державної податкової служби України від 03.10.2022 № 50203/34520275/2.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву Фермерського господарства "Едельвейс-2007" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - залишено без розгляду.

Фермерське господарство "Едельвейс-2007", не погодившись з ухвалою суду про залишення позовної заяви без розгляду, подало апеляційну скаргу , вважає , що суд при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, воно прийняте без врахування істотних обставин справи, що не були взяті судом до уваги. Вказує , що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення на адресу ФГ «Едельвейс-2007», на якому зазначено «ухвала від 19.05 без руху», (а.с. 83) Дати вручення не зазначено, а підпис особи, якій вручено це повідомлення очевидно не відповідає підпису голови ФГ «Едельвейс-2007» - ОСОБА_1 , який стоїть на документах, долучених до позовної заяви, зокрема копії договору купівлі-продажу №ЕД/БК/1/2022-р від 01.09.2022 року; копії рахунку на оплату №19 від 01.09.2022 року; копії видаткової накладної №27 від 02.09.2022 року; копіях ТТН. Таким чином відомостей про направлення позивачу копії ухвали від 01.05.2023 року про залишення позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення, матеріали справи не містять. Тобто , у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про отримання позивачем ухвали суду про залишення позову без руху, оскільки матеріали справи не містять повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу позивача у розумінні пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України. Роздруківка щодо направлення документа, яка міститься в матеріалах справи (а.с.77) не може вважатись належним повідомленням про доставлення копії судового рішення (ухвали про залишення позовної заяви без руху) на офіційну електронну адресу представника позивача, оскільки є свідченням лише того, що таке судове рішення було направлено на електронну адресу, але не свідченням того, що електронний документ був доставлений на адресу позивача. Отже, наявні у матеріалах справи відомості не дають суду обґрунтованих процесуальних підстав для встановлення факту вручення позивачу ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, що відповідно слугує початком перебігу процесуального строку для усунення відповідних недоліків позовної заяви. Таким чином суд першої інстанції на час прийняття оскарженої ухвали достовірно не пересвідчився в отриманні позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, та відповідно, передчасно застосував наслідки, щодо залишення позовної заяви без розгляду. Також, вказує , що позивачем у позовній заяві було зазначено про те, що до подання даного позову до суду, спірні рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, рішення за результатами розгляду скарги у зв`язку з регулярними відключеннями світла та зв`язку було отримано позивачем приблизно в грудні 2022 року. Зазначені обставини не були взяті судом до уваги, в той же час представником Відповідача-1 до клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду не надано жодних доказів на спростування доводів позовної заяви в цій частині. Просить суд скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Державна податкова служба України подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 р. правомірною, обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. В свою чергу апеляційну скаргу ФГ «Едельвейс-2007» - необґрунтованою та такою, що не містить підстав для задоволення. Звертає увагу суду на те, що позивачем були вжиті засоби досудового урегулювання спору, а саме, 23.09.2022 р. подано скаргу до Комісії центрального рівня на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. 03.10.2022 р. Комісія центрального рівня приймає рішення №50203/34520275/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Дане рішення було надіслано платнику через систему Електронний кабінет і ним отримано. Таким чином, з наступного дня, тобто з 04.10.2022 р., апелянту було доступне для ознайомлення в електронному кабінеті платника рішення №50203/34520275/2 від 03.10.2022. Отже, в даному випадку строк звернення до суду з позовом про зобов`язання зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН визначається частиною 4 статті 122 КАС України і становить три місяці, з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. З 04.10.2022 р. тримісячний строк звернення до суду закінчився 04.01.2023 р., а позовну заяву до Сумського окружного адміністративного суду подано 10.02.2023, тобто з пропущенням строку більш ніж на місяць. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 р. залишити без змін.

Головне управління ДПС у Сумській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає ухвалу суду від 14.06.2023 р. правомірною, обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу - необгрунтованою та такою, що не містить підстав для задоволення. Вважає твердження апелянта, що ФГ «Едельвейс-2007» ознайомилося з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної лише «приблизно у грудні 2022 року» свідчить про небажання Позивача відкрити наявний в електронному кабінеті платника податку документ, адже у позивача не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте. Просить суд врахувати, що позивачем не надано переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Позивачем до суду подано відзив .

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення та довідками про доставку електронного листа .

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про залишення без розгляду позову та задовольняючи клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду, судом першої інстанції встановлено , що оскаржуване рішення від 12.09.2022 №7324545/34520275 про відмову фермерському господарству "Едельвейс-2007" у реєстрації податкової накладної від 02.09.2022 №29 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішення за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято 03.10.2022 № 50203/34520275/2, отже в даному випадку застосовується тримісячний строк звернення до суду. При цьому позивачем дана позовна заява була направлена до суду 10.02.2023, тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду. Ухвалою суду від 01.05.2023 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання її копії шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів, в тому числі доказів коли саме та яким чином позивачем отримано рішення Державної податкової служби України від 03.10.2022 № 50203/34520275/2. Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 01.05.2023 представник позивача отримав через систему "Електронний суд" - 01.05.2023. Також вказану ухвалу 26.05.2023 отримано представником відповідача за довіреністю рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ "Укрпошти". Проте, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та не надано відповідних доказів.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірними питаннями, що підлягають апеляційному перегляду у цій справі є:

- правильність встановлення судами моменту початку перебігу строку звернення до суду;

- обґрунтованість висновку судів попередньої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду і, відповідно, правильність застосування норми частини третьої статті 123 КАС України під час ухвалення рішення про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина перша статті 122 КАС України передбачає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов реалізації права на позов, метою якої є дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права (свобод чи інтересів), - це підтверджений відповідними доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії, чи день, коли особа дізналася про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині другій статті 122 КАС твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року (справа №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року (справа №320/1778/20), від 28 травня 2021 року (справа №521/21455/16-а), від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19), від 21 лютого 2020 року (справа №340/1019/19).

Отже, при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається , що позивач у цій справі звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2022 №7324545/34520275 про відмову фермерському господарству "Едельвейс-2007" у реєстрації податкової накладної від 02.09.2022 №29 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства "Едельвейс-2007" від 02.09.2022 №29.

Також установлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження зазначеного рішення від 12.09.2022 №7324545/34520275 шляхом подання скарги до ДПС України.

Так, за результатами розгляду поданої позивачем скарги прийнято рішенням ДПС України 03.10.2022 № 50203/34520275/2.

Оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що строк звернення з цим позовом до суду складає три місяці з дати отримання рішення, прийнятого за результатами розгляду його скарги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що для вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, ключовим є встановлення дати отримання останнім рішення, прийнятого за результатами розгляду його скарги.

На переконання колегії суддів, у розглядуваній ситуації при вирішенні питання щодо початку відліку строку звернення до суду суд першої інстанції не врахував норму статті 42 ПК України, якою унормовано питання листування платників податків та контролюючих органів. Не маючи доказів точної дати отримання позивачем рішення ДПС України 03.10.2022 № 50203/34520275/2, прийнятого за результатами скарги підприємства, суд констатували, що позивачем дана позовна заява була направлена до суду 10.02.2023, тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду. Водночас такий висновок має ґрунтуватись на перевірці обставин виконання відповідачем всіх вимог щодо надсилання відповідного рішення позивачу у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За правилами абзаців першого-третього пункту 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків (перше речення абзацу четвертого пункту 42.4 статті 42 ПК України).

Абзац п`ятий пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлює, що у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому абзац перший пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Відповідно до абзаців четвертого, п`ятого пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов`язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами був розроблений Порядок функціонування електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року №637 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2017 року за № 942/30810.

З аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що передумовою використання контролюючим органом способу листування з платником податків шляхом надіслання йому документів засобами електронного зв`язку в електронній формі є подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет. За відсутності такої заяви контролюючий орган повинен надсилати відповідні документи платнику податків в порядку, встановленому пунктом 42.5 статті 42 ПК України. У разі ж виявлення платником податків бажання отримувати документи через електронний кабінет підтвердженням для податкового органу про доставку документа є відповідна квитанція. Податковий орган також повинен сповістити платника податків про надіслання документів в його електронний кабінет шляхом надсилання таких відомостей на його електронну адресу (адреси).

У цій справі позивач в позові вказував, що спірні рішення оскаржені в адміністративному порядку, рішення за результатами розгляду скарги у зв`язку з регулярними відключеннями світла та зв`язку було отримано позивачем приблизно в грудні 2022 року.

Натомість, ГУ ДПС наполягало, що 03.10.2022 р. Комісія центрального рівня приймає рішення №50203/34520275/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Дане рішення було надіслано платнику через систему Електронний кабінет і ним отримано. Таким чином, з наступного дня, тобто з 04.10.2022 р., апелянту було доступне для ознайомлення в електронному кабінеті платника рішення №50203/34520275/2 від 03.10.2022.

З огляду на такі доводи сторін для належного встановлення дня, коли за допомогою електронного кабінету Фермерське господарство "Едельвейс-2007"дізналося або повинно було дізнатися про порушення своїх прав, слід було з`ясувати: чи виявляв позивач бажання отримувати документи через електронний кабінет; якщо так, чи підтверджується факт надіслання позивачу Рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивача від 03.10.2022 № 50203/34520275/2 доказами, передбаченими абзацом четвертим пункту 42.4 статті 42 ПК України, та в порядку, визначеному абзацом другим пункту 42.4 статті 42 ПК України. Поряд з цим, з`ясуванню підлягало також і те, чи мав позивач реальну можливість дізнатися про наявність Рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивача від 03.10.2022 № 50203/34520275/2 у період з 04.10.2022 року по грудень 2022 (як вказує позивач).

Проте, не зважаючи на наведені доводи позивача про неотримання Рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивача від 03.10.2022 № 50203/34520275/2 саме 03.10.2022 року, а також ненадання податковим органом до суду жодних доказів про дату його отримання позивачем згідно вимог закону, суд виходив з того, що позивач фактично мав безперешкодний доступ до електронного кабінету, а тому повинен був ознайомитись із вказаним рішенням саме 03.10.2022 і саме з цієї дати відрахував тримісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження надсилання платнику через систему Електронний кабінет та отримання (ознайомлення тощо) ним з Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги від 03.10.2022 № 50203/34520275/2.

Колегія суддів вважає, що такий підхід суперечить наведеним вище нормам ПК України в частині належного повідомлення платника податків про прийняте податковим органом рішення та КАС України в частині встановлення моменту початку перебігу тримісячного строку звернення до суду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався та не з`ясував дійсної дати, з якої позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення його прав , а саме не встановив дійсної дати отримання (ознайомлення тощо) позивачем Рішення ДПС України за результатами розгляду скарги від 03.10.2022 № 50203/34520275/2 , що в свою чергу унеможливлює визначати момент початку перебігустроку зверненнядо адміністративного суду.

Тобто, суд першої інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного прийняття процесуального рішення у цій справі та передчасно дійшов висновку про пропуск строку з вищенаведених мотивів.

Аналогійний правовий висновок , викладено в постанові Верховного суду від 06 липня 2023 року у справі №380/7418/22.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, оскільки при прийнятті ухвали судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, що полягали у не з`ясуванні дійсної дати, з якої позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення його прав, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 08 червня 2023 року у справі №320/11911/21 та від 16 червня 2023 року у справі №160/11129/21.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

З урахуванням вищенаведеного порушення щодо не з`ясування судом першої інстанції дійсної дати, з якої позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення його прав, що в свою чергу унеможливлює визначати момент початку перебігустроку зверненнядо адміністративного суду, інші доводи сторін по справі не впливають на висновки суду апеляційної інстанції , викладені в даній постанові та не є вирішальними.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 480/1067/23 скасувати.

Справу № 480/1067/23 направити справу до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк