Постанова

від 11.10.2023 по справі 420/10769/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10769/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

представників апелянта/відповідача - Соколовської А.О., позивача - Ганущака І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року (суддя Тарасишина О.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 16.08.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИСОІЛ УКРАЇНА" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2023 року ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" звернулося до адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2022 року №024534000701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5298977,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2649489,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА".

В обґрунтування поданої скарги апелянт, спираючись на висновки акту перевірки, на підставі якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що на порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" завищено податковий кредит за рахунок включення у березні 2022 року до його складу сум ПДВ по взаємовідносинам з сумнівним контрагентом TOB "ВВТ ГРУП" на загальну суму 5298977 грн.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, представників апелянта/відповідача Соколовської А.О., позивача Ганущака І.Г., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2, пункту 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.8 статті 78, статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 під. 10 р. ХХ "Перехідні положення" ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "РИСОЇЛ УКРАЇНА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування до бюджету.

За наслідками перевірки складено акт від 15.11.2022 року №314/34-00-07-01/41041279, відповідно до висновків якого встановлено порушення підпункту "а" підпункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, підпункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки платником податків завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 "Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200-1.3, статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19-1), яка полягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.1.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку", податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року на суму 5298977,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2022 року №024534000701, яким ТОВ "РИСОЇЛ УКРАЇНА" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 5298977,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2649489,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням товариство подало скаргу в адміністративному порядку, за результатами розгляду якої ДПС прийнято рішення від 27.03.2023 року №7486/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а ППР - без змін.

Зазначені обставини зумовили ТОВ "РИСОЇЛ УКРАЇНА" звернутися до суду з даним адміністративним позовом про скасування згаданого податкового повідомлення-рішення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції погодився з доводами позивача та виходив з того, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, базуються на припущеннях, без належного самостійного дослідження господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Виходячи з приписів пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом підпункту 14.1.177 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Як закріплено в частині першої статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів варто враховувати презумпцію добросовісності платника податків, за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на формування спірних податкових зобов`язань ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з придбання кукурудзи врожаю 2021 року у ТОВ "ВВТ ГРУП".

В даному випадку податковий орган вважає, що проведені товариством господарські операції з цим контрагентом не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

З цього приводу слід зазначити, що необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В свою чергу, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи, у яких відображено спірні господарські операції.

Так, 03.12.2021 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-357 на умовах поставка в місці DAP ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (Одеська область м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28).

Відповідно до умов цього Договору датою поставки вважається дата приймання Товару терміналом (п.3.3). Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від продавця до Покупця в момент приймання Товару терміналом (п.3.4). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 700,00 метричних тон +/-5% за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 4973682,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 696315,48 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 5%).

14.12.2021 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та TOB "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-383 на умовах поставки франко-завод (EXW) ТОВ "ВВТ ГРЕЙН" (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1).

Відповідно до умов цього Договору датою поставки вважається дата оформлення складського документу на Товар, виданого зерновим складом на ім`я Покупця (п.3.2). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 4000,00 метричних тон +1-2% за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 23964920,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 3555088,80 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 2%).

16.12.2021 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-389 на умовах поставка в місці DAP ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (Одеська область м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28).

Відповідно до умов цього Договору датою поставки вважається дата приймання Товару терміналом (п.3.3). Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від продавця до Покупця в момент приймання Товару терміналом (п.3.4). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 1300,00 метричних тон +/-3% у фізичній вазі за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 9179820,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1285174,80 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 3%).

13.01.2022 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-441 від 13.01.2022 на умовах поставки франко-завод (EXW) ТОВ "ВВТ ГРЕЙН" (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1).

Відповідно до умов цього Договору датою поставки вважається дата оформлення складського документу на Товар, виданого зерновим складом на ім`я Покупця (п.3.2). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 2400,00 метричних тон +/-3% за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 15789480,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 2210527,20 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 3%).

19.01.2022 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-454 на умовах поставка в місці DAP ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (Одеська область м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28).

Відповідно до умов цього Договору датою поставки вважається дата приймання Товару терміналом (п.3.3). Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від продавця до Покупця в момент приймання Товару терміналом (п.3.4). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 1000,00 метричних тон +1-5% у фізичній вазі за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 7596490,00,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1063508,60 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 5%).

26.01.2022 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-467 на умовах поставки франко-завод (EXW) ТОВ "ВВТ ГРЕЙН" (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1).

Відповідно до умов цього Договору датою поставки вважається дата оформлення складського документу на Товар, виданого зерновим складом на ім`я Покупця (п.3.2). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 1000,00 метричних тон +1-5% за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 6 960 530,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 974474,20 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 5%).

28.01.2022 між ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ВВТ ГРУП" укладено договір поставки кукурудзи 3 класу №Р21-474 на умовах поставки франко-завод (EXW) ТОВ "ВВТ ГРЕЙН" (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1).

Відповідно до умов цього Договору, датою поставки вважається дата оформлення складського документу на Товар, виданого зерновим складом на ім`я Покупця (п.3.2). Кількість Товару, що постачається за договором, складає 1000,00 метричних тон +/-5% за вибором Покупця (п.2.1). Відповідно до п.4.2. Договору орієнтовна вартість Товару складає 7056990,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 987978,60 грн. (допустиме відхилення загальної вартості Товару +/- 5%).

Про фактичне здійснення даних господарських операцій свідчать: договори поставки, видаткові накладні, залізничні накладні, складські квитанції, картки обліку експортного вантажу (складені третьої особою ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ"), акти приймання-передачі, податкові накладні, платіжні документи з підтвердженням розрахунків. Розрахунки з ТОВ "ВВТ ГРУП" за поставлену продукцію підтверджуються платіжними документами, наявність яких не заперечується в Акті перевірки. Також в матеріалах справи містяться листи про підтвердження походження продукції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовується доводами апеляційної скарги, наявні первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій позивача з контрагентом відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статтям 44, 201 ПК України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Переконання контролюючого органу щодо того, що у ТОВ "ВВТ ГРУП" відсутня кількість зареєстрованих земельних ділянок, власні основні засоби та трудові ресурси не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення вказаних господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації, без проведення відповідних контрольних заходів щодо постачальників та дослідження первинних документів.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.01.2018, 15.05.2018, 11.09.2018 у справах №№826/1398/14, 810/4391/16, 804/4787/16 відповідно.

Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі №826/2926/14 зауважив, що контролюючий орган на виконання вимог статті 71 КАС України повинен довести та надати належні докази, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.

Проте, у даній справі контролюючий орган не довів, що відсутність таких ресурсів унеможливила реальне виконання правочину.

Також є необґрунтованими посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 15.05.2018 у справі №810/4391/16.

У даному випадку слід відзначити, що перевірки первинних документів контрагентів позивача проведено не було, пояснень у осіб, відповідальних за здійснення вказаних видів діяльності, не відбирались, а тому відображені в акті перевірки позивача відомості за результатами аналізу інформаційного ресурсу бази податкового обліку відповідача є припущенням податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних виробничих та трудових ресурсів для виконання вказаного обсягу робіт.

Є безпідставними і посилання апелянта на те, що ТОВ "ВВТ Грейн" та ТОВ "ВВТ ГРУП" є фігурантами кримінальної сплави щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 367, частиною 3 статті 3652, частиною 1 статті 358, частиною 2 статті 205 КК України, оскільки обставини досудового провадження у кримінальних справах не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. До того ж, у судовому засіданні апеляційного суду представниця апелянта повідомила суд, що у неї відсутня інформація щодо вироків та руху кримінальних справ щодо контрагентів позивача.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 06.03.2018 у справі №2а-9375/11/1370, від 13.03.2018 у справі №826/13582/13-а, від 27.03.2018 у справі №816/809/17, факт відкриття кримінального провадження не є беззаперечним та достатнім фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених відповідним контрагентом.

При цьому колегія суддів звертає увагу на й те, що Акт перевірки не містить посилань, інформації про направлення запитів на адресу прокуратури, інформацію щодо наявних кримінальних проваджень щодо позивача для підтвердження суду фактів, які б свідчили про обізнаність платника податків щодо поведінки контрагента у ланцюгу постачання та злагодженість дій між ними. Також, податковий орган не надав інформацію про наявність вироків за кримінальним провадженням щодо контрагентів по ланцюгу постачання. Відтворення у тексті факту наявності кримінального провадження щодо контрагента не може бути покладена в основу висновків перевірки про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та, як наслідок, в основу податкового-повідомлення рішення.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2022 року №024534000701. Адже в даному випадку контролюючий орган не довів суду правомірність його прийняття.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували вищевикладені висновки і давали б підстави вважати інакше. Суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2023 року.