Справа №761/25155/23 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/5065/2023 Доповідач - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
адвоката, який діє в інтересах
ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42022102100000173 від 23.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених
ч.4 ст.190, ч.3 ст.197-1 України,
В С Т А Н О В И Л А :
17 липня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури
м. Києва ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42022102100000173 від 23.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.197-1 України, а саме на:
- нежитлову будівлю літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, із забороною будь-яким реєстратором, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника майна, із забороною користування будь-якими особами.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року, вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на зазначене у ньому майно, шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування нежитловою будівлею (у тому числі, та не виключно, із забороноюбудь-яким реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника майна). Обґрунтовуючи своє рішення, слідчим суддею зазначено, що арешт на вказане майно накладається з метою збереження речових доказів задля недопущення реалізації нежитлової будівлі на користь третіх осіб.
На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» - ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною. Стверджує, що слідчим суддею при розгляді даного клопотання не було перевірено наявність підстав для накладення арешту в частині заборони користування майном та не перевірив співмірність втручання у діяльність ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС».На думку сторони захисту, накладений арешт зможе фактично зупинити господарську діяльність як власника майна так і фізичних осіб підприємців, однак слідчим суддею це не було взято до уваги. Апелянт вважає, що накладення арешту на майно із забороною користування є втручанням у права і свободи власника майна і таке втручання неможливе, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання, тому зазначає, що вказане клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, зокрема накладення арешту на майно, зазначеного у клопотанні шляхом заборони відчуження та розпорядження. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора частково.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, з копією ухвали представник ознайомився лише 03.08.2023 року, у зв'язку з чим причину пропуску строку просить визнати поважною.
В судове засідання не з`явився прокурор, про час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, поважність причини своєї неявки суду не повідомив.
Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України, колегія суддів вирішила за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- адвоката, який діє в інтересах ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» - ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Разом з цим встановлено, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянту стало відомовже після спливу строку на апеляційне оскарження. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв`язку з чим він поновленню не підлягає.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи разом з ОСОБА_8 використовуючи підроблену довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна та технічний паспорт нібито видані ФОП ОСОБА_9 , за участі приватного нотаріуса Київський міський нотаріальний округ ОСОБА_10 , зареєстрували право власності на нежитлову будівлю літ.«А» по вул. Глибочицька, будинок №13-А у м. Києві, за підконтрольним їм ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» код ЄДРПОУ 24363061.
Також встановлено, що право власності на вказані нежитлові будівлі 11.03.2021 року зареєстровано за ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» у приватного нотаріуса Київський міський нотаріальний округ ОСОБА_10 , яка неодноразово була причетна до неправомірних дій з об`єктами нерухомості в м. Києві.
Таким чином, своїми незаконними діями ОСОБА_8 разом з іншими невстановленими особами, за участі приватного нотаріуса Київський міський нотаріальний округ, ОСОБА_10 , на підставі завідомо підробленого документу, протиправно заволоділи нежитловою будівлею літ.«А», яка знаходиться по вул. Глибочицькій, 13-А у м. Києві.
У подальшому, вищевказане майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання майна, а саме:
- нежитлову будівлю літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, таким, що має значення для даного кримінального провадження та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 щодо безпідставності ухвали слідчого судді, слід вважати необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки прокурором доведено, що вищевказане майно, а саме нежитлова будівля літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, та має значення для кримінального провадження.
Тобто, підтверджено, що вказане у постанові майно, має значення речового доказу, оскільки відповідає критеріям ст.98 КПК України та може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів, так як дане майно має значення для кримінального провадження, знаходять підтвердження.
При цьому, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України, підлягає оцінці розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
А отже, необхідно враховувати і вимоги ч.11 ст.170 КПК України щодо заборони або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Тому, колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Однак при вирішенні питання, згідно ч.11 ст.170 КПК України, слідчим суддею встановлено заборону у тому числі, і користування нежитловою будівлею літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, що на думку колегії суддів, є передчасним висновком, оскільки доказів, які підтверджують що його незастосування може призвести до негативних наслідків, суду не надано.
При цьому, слід зауважити, що користування нежитловими приміщеннями, жодним чином не вплине на якість та повноту досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та не може виправдовувати таке втручання у права та інтереси власника майна, як позбавлення права користування майном. Для досягнення завдань такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, буде достатнім позбавлення права лише відчужувати та розпоряджатися цим майном.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, а саме на нежитлову будівлю літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, дійшов вірного висновку, при цьому вважає, що необхідно лише заборонити право відчуження та розпорядження вказаного майна, а право користування слід залишити за власником.
При цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та у справі «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргуадвоката, який діє в інтересах ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» - ОСОБА_6 , слід задовольнити, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року, скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на зазначене у ньому майно із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження вказаною будівлею (у тому числі, та не виключно, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника майна)
На підставі викладеного, керуючись ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС» - ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42022102100000173 від 23.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.197-1 України, а саме на:
- нежитлову будівлю літ «А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаною будівлею (у тому числі, та не виключно, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника майна), скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42022102100000173 від 23.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.197-1 України, а саме на:
- нежитлову будівлю літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, із забороною будь-яким реєстратором, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника майна, із забороною користування будь-якими особами, задовольнити частково.
Накласти арешт на нежитлову будівлю літ.«А» по вул. Глибочицька, буд.13-А, м. Київ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2313558380000, яка перебуває у власності ТОВ «ПОЛІБІЗНЕС», код ЄДРПОУ 24363061, шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження вказаною будівлею (у тому числі, та не виключно, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника майна).
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 19.10.2023 |
Номер документу | 114235289 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Слива Юрій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні