Постанова

від 17.10.2023 по справі 640/23670/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23670/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в місті Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» до Головного управління ДПС в місті Києві, Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС в м.Києві, ДПС України, Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправними рішення №1035140/36412966 від 26.12.2018 та №1037598/36412966 від 28.12.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних №113 від 31.10.2018 та №114 від 19.11.2018 і зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні датою та часом їх подання на реєстрацію до ЄРПН.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року позов задоволено.

13.10.2022 позивачем направлено до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року задоволено заяву ТОВ «Кошик та партнери», стягнути на користь ТОВ «Кошик та партнери» понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та у розмірі 1750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, ГУ ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що зазначена в заяві сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною і не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань скаржника, оскільки виконані адвокатом послуги не є роботою значного обсягу і значної складності.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга не містить оцінки наданих адвокатом послуг, а обмежується лише загальними висновками про неспівмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу, натомість всі докази понесених витрат та отриманих послуг позивачем подано до суду.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат пов`язаних із розглядом справи позивачем подано до суду копії договору про надання правової допомоги №23/10/2019 від 23.10.2019, укладеного з адвокатом Шохою С.І. щодо судового оскарження зупинення реєстрації ПН. Відповідно до п.4.1. зазначеного договору за надання правової допомоги позивач зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 3500,00 грн (а.с.44-49).

Також до матеріалів справи додано копії довіреності на представництво інтересів ТОВ «Кошик та партнери» адвокатом Шохою С.І., ордеру на надання правової допомоги серії КС №675203, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2228, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України та посвідчення адвоката (а.с.51-55).

Обставина щодо оплати наданих адвокатом послуг підтверджується копією платіжного доручення № 253 від 21.11.2019 на суму 3500,00 грн з призначенням - за надання правової допомоги згідно з договором №23/10/2019 від 23.10.2019 (а.с.50).

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано звіт про робити, які виконані адвокатом в рамках виконання доручення з представництва інтересів клієнта у справі №640/23670/19, в якому наведено найменування виконаних адвокатом робіт в рамках даної справи, кількість витрачених годин, вартість кожної роботи та загальна сума наданих послуг: попереднє ознайомлення зі справою (за матеріалами клієнта) та розроблення стратегії ведення справи - 1 година, 500,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи у суді - 1 година, 500,00 грн; підготовка і подання до суду документів (позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання, заяви тощо) - 5 годин, 2500,00 грн. Загальні витрати по справі - 3500,00 грн (а.с.190).

Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

Отже, положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.

В поданому до суду звіті зафіксовано які саме послуги надавались позивачу, їх вартість, витрачений час (при встановленні погодинної оплати) та в чому вони полягали, а тому він є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги позивачу.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 у справі №420/6027/19.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо питання наявності у суду можливості самостійно зменшувати розмір витрат на правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання відповідача (суб`єкта владних повноважень).

Відповідна заборона також прямо закріплена у ч.6, 7 ст.134 КАС України, відповідно до якої у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, незважаючи на направлення відповідачам примірника заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що підтверджується квитанціями УДППЗ «Укрпошта» на відправку від 13.10.2022 (а.с.188), в період до 21.11.2022 (дата ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення) відповідачі не скористались своїм правом на подання заперечень на заяву про відшкодування витрат та не порушували питання щодо зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, за відсутності клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не міг оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у ч.5 ст.134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.

Аналогічна правова позиція міститься також в постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 27 січня 2022 року у справі № 560/5358/20 та від 10 листопада 2022 року у справі №340/2871/21.

Таким чином, здійснюючи розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн, які були понесені позивачем, з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідачів щодо їх розміру, суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених до відшкодування витрат є цілком співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, часом витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, враховуючи, що справа загалом складається з поданої позивачем позовної заяви з додатками, сформованими на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень, що відповідає заявленим витратам часу в описі наданих послуг.

В той же час, скаржником належним чином не обґрунтовано та не доведено нерозумність витрат на правничу допомогу, з огляду на предмет спору, суті спору та впливу вирішення вказаної справи на відновлення порушених прав позивача. Відповідач не наводить жодних обґрунтувань та не надає будь-яких доказів завищення заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, або невідповідності заявленого розміру середнім ринковим цінам адвокатських послуг, не надає власного розрахунку витрат на правничу допомогу, які на думку відповідача будуть відповідати таким вимогам та будуть розумними і співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, ціною позову тощо.

Наведені у звіті роботи належать до професійної правничої допомоги, а витрати на неї - до судових витрат, що відповідає положенням ч.3, 4 ст.134 КАС України, та ст.19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Варто зазначити, що підставою для відмови в розподілі судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, є встановлення факту, що відповідні витрати не сплачені (не підлягали сплаті), не відповідають умовам договору, до суду не подано детального опису робіт (в разі встановлення погодинної ставки), а також при не підтвердженні факту надання відповідної правничої допомоги поданими до суду доказами.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 17 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма