Постанова

від 10.10.2023 по справі 380/8669/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8669/23 пров. № А/857/15257/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівЗапотічного І.І., Матковської З.М.,

за участю секретаряПославського Д.Б.,

представника апелянта Іваницький Я.О.,

представника відповідачів Болотін М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року (постановлену головуючим суддею Мричко Н.І. у м. Львові) про залишення заяви без розгляду у справі № 380/8669/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2023 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №3 80/8669/23, згідно з яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнив повністю.

03.08.2023 до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 59295).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з пропуском строку, визначеного в абзаці 2 ч. 7 ст. 139 КАС України, така підлягає залишенню без розгляду у відповідності до вимог абзацу 3 ч. 7 ст. 139 КАС України.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що останнім днем на подання заяви з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу було 31.07.2023, а не 30.07.2023, оскільки 30.07.2023 припадав на вихідний день неділю.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду

В судовому засіданні представник відповідачів, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом п. 1 ч. 1 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з цим, за приписами ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 цієї статті).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Виходячи з викладеного тлумачення статей 134 та 139 КАС України, колегія суддів зазначає, що умовою прийняття рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу є подання позивачем до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20.

Залишаючи заяву без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що заява з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу не були подані в межах строку, встановленого ст. 139 КАС України.

Разом з цим колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішення суду від 17.07.2023 у справі № 380/8669/23 доставлено позивачу на електронну адресу 25.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Отримання рішення суду саме 25.07.2023 підтвердив представник позивача у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

До прийняття вказаного рішення суду позивач зробив заяву про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, враховуючи положення ч. 7 ст. 139 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку, що останнім днем подання заяви з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу було 30.07.2023.

Однак, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що 30.07.2023 припадає на вихідний день неділю.

Відповідно до частин 1, 6, 9 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відтак, беручи до уваги вимог ст. 120 КАС України підставними є доводи апелянта, що останнім днем для звернення до суду із заявою з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу було 31.07.2023.

Як слідує з матеріалів справи, а саме згідно з квитанції про відправку поштового конверта, позивач здав службі поштового зв`язку заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідними доказами 31.07.2023.

А тому, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, оскільки останнім в межах строку встановленого ст. 139 КАС України, подана заява з доказами про підтвердження витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БП ФАСАД» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року про залишення заяви без розгляду у справі № 380/8669/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 17 жовтня 2023 року