Ухвала

від 17.10.2023 по справі 440/18075/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 440/18075/21

адміністративне провадження № К/990/32621/23

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН" до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.11.2021 №189905.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області від 08 листопада 2021 року №189905 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна служба України з безпеки на транспорті подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень при вирішенні питання щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 закону України «Про автомобільний транспорт» у разі ненадання порушником переліку документів, визначених статтею 39 вказаного Закону, ні під час рейдової перевірки, ні під час розгляду справи про порушення, та відповідно, роз`яснення критеріїв належності та допустимості доказів на підтвердження відсутності порушення, що надаються перевізником безпосередньо до суду під час судового оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у разі їх відсутності на момент проведення рейдової перевірки.

Положеннями статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту викладеної правової норми слідує, що адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" підлягає застосуванню саме в разі відсутності у водія документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Із тексту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що водієм ОСОБА_1 надано на перевірку схему руху транспортного засобу по маршруту перевезення пасажирів, однак така не була взята до уваги за відсутності на документі печатки підприємства - перевізника.

Тобто, вищевикладене підтверджує наявність схеми руху транспортного засобу, що перевірявся, в салоні автобуса. Разом з тим, законодавство не містить вимоги щодо наявності печатки підприємства-перевізника на схемі руху транспортного засобу по маршруту.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 08.11.2021 року №189905 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн, винесена необґрунтовано, без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення, а тому зазначена постанова підлягала визнанню протиправною та скасуванню.

Так, наведена скаржником норма права (абзац 3 частини першої статті 60 закону України «Про автомобільний транспорт»») є загальною, а касаційна скарга не містить належних аргументів щодо її неправильного застосування судами попередніх інстанції та необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норм саме у цій справі у контексті установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ЕКСПРЕС-ЛАЙН" до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська