Ухвала

від 12.10.2023 по справі 161/15939/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15939/23

Провадження № 4-с/161/70/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2023 Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

15.09.2023 року ТзОВ «Аргос» через свого представника звернулося до суду з вищевказаною скаргою на обгрунтування якої зазначив, що на виконанні у Відділі ДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 26494364 з примусового виконання виконавчого листа № 2-8664, виданого 12.05.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області. В межах даного виконавчого провадження 03.11.2014 року державним виконавцем було скеровано до АТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «ВіЕйБі Банк» постанову про арешт коштів боржника. 21.12.2018 року виконавче провадження № 26494364 було закінченим шляхом повернення виконавчого документу стягувачу. Повторно виконавчий лист № 2-8664 не пред`являвся. Разом з тим, арешт коштів боржника знятим не був. Враховуючи наведене, просить суд визнати протиправною бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції з приводу не зняття арешту з усього майна ТзОВ «Аргос», зобов`язати останнього зняти арешт з рухомого та нерухомого майна ТзОВ «Аргос» та внести відповідні відомості для реєстрації припинення обтяжень.

26.09.2023 року від старшого державного виконавця Відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції Балакіревої Ю.О. надійшов відзив на вищевказана скаргу, відповідно до якого остання просила суд у задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.10.2023 року судом було закрито провадження у справі в частині заявлених вимог, які стосуються арештів, що були накладені під час примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/340/16-1 та виконавчого листа Господарського суду Волинської області № 05/36-1.

Представник заявника подав заяву про розгляд скарги без технічного фіксування судового засідання, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник суб`єкта оскарження подала заяву про розгляд скарги без технічного фіксування судового засідання, у задоволенні скарги просила відмовити.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 26494364, яке здійснювалося на підставі виконавчого листа № 2-8664, виданого 12.05.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

В межах виконавчого провадження № 26494364, державним виконавцем 03.11.2014 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до виконання в АТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «ВіЕйБі Банк».

21.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Однак, спірний арешт коштів боржника на даний час не знято.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення ТзОВ «Аргос» до суду з даною скаргою.

Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ч 1 та п. 2 ч. 2ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч. 1ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено під час розгляду скарги, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-8664, виданого 12.05.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було завершено, виконавчий документ повторно не пред`являвся.

Відповідно до положень ч. 4ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 2ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Як встановлено судом, будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо ТзОВ «Аргос» з примусового виконання виконавчого листа № 2-8664, виданого 12.05.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області немає.

Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, дійсного виконавчого документу та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, скасуванню підлягає виключно арешт коштів боржника, накладений відповідною постановою від 03.11.2014 року у виконавчому провадженні № 26494364, оскільки зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна ТзОВ «Аргос» призведе до порушення прав та законних інтересів третіх осіб (інших стягувачів).

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений у виконавчому провадженні № 26494364 на підставі постанови державного виконавця Відділу державноївиконавчої службиу містіЛуцьку Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції про арешткоштів боржника від 03.11.2014 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст.259ЦПКУкраїни з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 17 жовтня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук