Рішення

від 16.10.2023 по справі 215/4178/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4178/23

2/215/1719/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

представник позивача - Гутнік Є.В.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 р. представник Криворізької північної окружної прокуратури звернувся в суд з позовною заявою в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить зобов`язати відповідача звільнити та повернути Криворізькій міській раді з приведенням у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку без кадастрового номера загальною площею 0,3106 га, яка межує з територією автогаражного кооперативу «Першотравневий-1», а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що вироком Тернівського районного суду від 19.04.2023 у справі № 215/1164/23, який набрав законної сили, встановлено, що у не встановлений слідством час однак не пізніше кінця жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самовільно зайняв земельну ділянку без кадастрового номера яка межує з територією авто гаражного кооперативу «Першотравневий-1», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 1211000000:07:116:0265 по АДРЕСА_1 на якій організував автомобільну стоянку в межах охоронної зони лінії електропередачі, загальною площею 0,3106 га. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 спірна самовільно зайнята земельна ділянка використовується з порушенням ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

Підставою для представництва інтересів держави прокурором є порушення інтересів Держави, яке полягає в тому, що самовільне зайняття та використання земельної ділянки, порушує встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, а також майнові інтереси щодо володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою, яку самовільно зайнято, що в свою чергу призводить до недоотримання бюджетом міста плати за землю, а також неможливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності для задоволення суспільних потреб, порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, у тому числі земель, які належать до охоронних зон, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання надання у користування земельної ділянки, та дотриманні конституційного принципу рівності усіх перед Законом, що беззаперечно становить суспільний інтерес. У зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав та доводів наведених у ньому.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с.103).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача

Оскільки відповідач позов визнав, відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України, суд приймає визнання позову відповідачем, яке здійсненими судом заходами по перевірці, на думку суду, не суперечить вимогам закону, позов є законним та для його задоволення маються всі законні підстави.

Правовідносини між сторонами регулюються Земельним Кодексом України та ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність чи у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Вироком Тернівського районного суду від 19.04.2023 у справі № 215/1164/23, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік іспитового строку, та покладено на нього обовязки відповідно до ст.76 КК України (а.с.34-36).

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 спірна самовільно зайнята земельна ділянка використовується з порушенням ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 ( v0002700-10 ) від 19.03.2010) судам (підсудні) справи за заявами, зокрема: про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки чи про звільнення земельної ділянки особою, що займає її без належних на те підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Позовна заява про повернення земельної ділянки у порядку кримінального судочинства не пред`являлась. Земельна ділянка її власнику - Криворізькій міській раді на підставі акту приймання-передачі не повернута.

Вказані обставини і стали підставою для звернення в суд з позовними вимогами до ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» пов`язує обов`язок прокурора реалізувати представницькі повноваження в інтересах держави, у тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви, лише з наявністю, на його думку, факту порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Реалізація такого обов`язку прокурором не пов`язана з настанням несприятливих правових наслідків для службових осіб уповноваженого органу, що не вчинив належних заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності.

Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, згідно якого представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Разом з тим, уповноважений орган - Криворізька міська рада, протягом тривалого часу не здійснює захист інтересів Держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо звернення до суду з позовною заявою про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Крім того, з урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Положення статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Криворізька міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Кривого Рогу.

Факт неналежного здійснення уповноваженим органом наданих повноважень щодо вжиття відповідних заходів, також, підтверджується листуванням прокурора із зазначеним органом (а.с.56-83).

Враховучи викладене та беручи до уваги норми чинного законодавства, суд вважає необхідним заявлені позовні вимоги задовольнити.

Згідно зі ст. 142 ч.1 ЦПК України та ст.7 ч.3 ЗУ «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Таким чином, оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 2147,20грн. (а.с.1), що складає 1073,60грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60грн. (а.с.1), які не підлягають поверненню, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

На підставі ст.ст. 116,125,126 Земельного Кодексу України, ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", керуючись ст.ст. 133, 141, 142, 206 ч.4, 211 ч.3, 247 ч.2, 263, 265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 27.10.1998, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 звільнити та повернути Криворізькій міській раді, код ЄДРПОУ 04052169, адреса: пл.Молодіжна, буд.1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50101, з приведенням у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку без кадастрового номера загальною площею 0,3106 га, яка межує з територією автогаражного кооперативу «Першотравневий-1», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 1211000000:07:116:0265 по вул. Богдана Хмельницького в Тернівському районі м.Кривого Рогу, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Порвернути позивачу в особі Дніпропетровської обласної прокуратури з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 1073,60грн, згідно платіжної інструкції №1746 (внутрішній номер 279163953) від 20.06.2023р. через систему дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства - Казначейство".

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір в розмірі 1073,60грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.10.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: