Рішення
від 12.11.2007 по справі 20-12/346-5/472
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/346-5/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

  справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сендінтермарин” (99011, м. Севастополь,  вул. Суворова, 22-а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югстройінвест” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 45 кв. 105)

про визнання права власності,   

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Від позивача –не з'явився;

Від відповідача –Колтунович В.В., довіреність б/н  від 21.08.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сендінтермарин” звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югстройінвест” про визнання права власності на несамохідну рефулерну баржу.

                    Ухвалою   господарського суду міста Севастополя від 30 серпня 2007 року у справі № 20-12/346 капітанові Євпаторійського морського торговельного порту заборонено давати дозвіл  на вихід несамохідної рефулерної баржі "Кримська-21", реєстровий  номер 1-020363 від причалів Євпаторійського морського торговельного порту до винесення рішення по справі № 20-12/346.

                    Не погодившись з цим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" звернулось до Севастополського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу  господарського суду міста Севастополя від 30 серпня 2007 року у справі № 20-12/346 ,скасувати.

                    Другою ухвалою господарського суду міста  Севастополя від 30 серпня 2007 року у справі № 20-12/346 товариству з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" в особі капітана несамохідної рефулерної баржі "Кримська-21", яка знаходиться на території Євпаторійського морського торговельного порту заборонено здійснювати будь-які дії, пов'язані з експлуатацією несамохідної рефулерної баржі "Кримська-21", реєстровий номер 1-020363 до винесення рішення по справі № 20-12/346.

                    Не погодившись з цим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу  господарського суду міста  Севастополя від 30 серпня 2007 року у справі № 20-12/346, скасувати.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 ухвали господарського суду м. Севастополя від 30.08.2007 скасовані,  матеріали справи направлені на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 09.10.2007 справа прийнята до провадження суддею Євдокимовим І.В.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні його їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2003 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 01/01.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач продає, а відповідач приймає несамохідну рефулерну баржу „Кримська-21”.

Згідно з п. 3.2 договору передача баржі здійснюється відповідно до двостороннього акту прийому-передачі.  

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004г., щодо цивільних відносин, що виникли до набранням сили Цивільного кодексу України, положення цього  Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після вступу його в силу.

Згідно зі ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

                    Відповідно до ст.  6 Цивільного кодексу УРСР кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,  невизнання або оспорювання.  Кожна особа має право  на захист  свого  інтересу,  який  не  суперечить  загальним  засадам цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання права власності на несамохідну рефулерну баржу „Кримська-21”, проте позивачем до позову не надані документі, які підтверджують право власності на вказане майно.

Відповідачем наданий договір купівлі-продажу судна та свідоцтво про право власності на дане судно № 05011 від 09.12.2003.

Відповідно до ч. 2 ст. 328  Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, згідно зі ст. 346 Цивільного кодексу України передбачає підстави припинення права власності.

Жодного із вказаний у ст. 346 Цивільного кодексу України позивач не вказав.

Стаття 181 Цивільного кодексу України на яку посилається позивач визначає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Однак, морське судно призначено для перевезення вантажів, пасажирів. Тобто воно призначено для переміщення у просторі , при цьому без  знецінення та зміни його призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Кодекс торговельного мореплавства України, як спеціальний закон, не визначає такого режиму для морських суден, відчуження суден та придбання права власності на них  по ньому здійснюється по законодавству України (ст.ст. 16, 17, 19 Кодексу торговельного мореплавства України).

Цивільний кодекс України також не відносить судна до нерухомості.

Поняття нерухомої речі в закону України „Про іпотеку”  на яку посилається позивач аналогічно наведеному у ст. 181 Цивільного кодексу України.

Закон України „Про іпотеку” регулює питання застави об'єктів, таким чином, вказаний Закон не застосовується до придбання та припинення права власності на речі (майно, об'єкти нерухомості).

Крім того, в даному Законі не вказано про те, що він розповсюджує режим нерухомої речі на морське судно, як того вимагає ст.  181 Цивільного кодексу України.

Наказ Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 не є підзаконним актом, а тому не може розповсюджувати режим нерухомої речі на морське судно.

Також, позивач вважає, що спірні правовідносини повинні бути врегульовані Цивільним кодексом України 2003 року, проте відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та Перехідний положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що жодних перешкод в реалізації його права власності з боку відповідача немає. Відповідач правомірно володіє спірним майном на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2003 та свідоцтва про право власності на судно № 05011 від 09.12.2003, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.  

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У позові відмовити повністю.

 

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.11.2007

РОЗСИЛКА:

1.          ТОВ “Сендінтермарин” (99011, м. Севастополь,  вул. Суворова, 22-а)

2.          ТОВ “Югстройінвест” (99022, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 45 кв. 105)

3.          Справа

4.          наряд

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення12.11.2007
Оприлюднено27.11.2007
Номер документу1142482
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20-12/346-5/472

Ухвала від 20.12.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Палій В.М.

Рішення від 12.11.2007

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Євдокимов І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні