Ухвала

від 18.10.2023 по справі 183/3790/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/3790/22

№ 2/183/917/23

18 жовтня 2023 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області до Куп`янської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовною заявою до Куп`янської міської ради Харківської області; ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою судді від 27.07.2022 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 07.06.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження завершено, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду зазначеної справи у порядку цивільного судочинства у зв`язку з наявністю у відповідачки ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи по суті статусу фізичної особи-підприємця та цільового призначення спірної земельної ділянки.

Прокурор Санталова В.Р. у судовому засіданні наполягала на тому, що зазначена справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що рішенням Куп`янської міської ради Харківської області №1611/10-VII від 15 травня 2020 «Про надання у користування земельної ділянки за договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту за адресою: АДРЕСА_1 », на підставі заяви ОСОБА_1 та управління містобудування, архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради Харківської області, затверджено «Технічну документацію щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності Куп`янської міської ради для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; надано гр. України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ В.03.07), землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 6310700000:06:001:0009, площею 0,0150 га, в користування за договором про встановлення особистого строкового земельного сервітуту строком на 5 (п`ять) років під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлено річну плату за користування (сервітут) земельною ділянкою 7,5% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки; зобов`язано ОСОБА_1 у місячний термін укласти договір про встановлення особистого строкового земельного сервітуту щодо вищевказаної земельної ділянки та зареєструвати інше речове право, право користування (сервітут), в установленому законом порядку.

15 червня 2020 року згідно з вищевказаним рішенням №1611/10-VII від 15 травня 2020 між Куп`янською міською радою Харківської області та ОСОБА_2 (сервітуарій), укладено договір про встановлення особистого строкового земельного сервітуту, відповідно до якого земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,0150 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ В.03.07), землі житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310700000:06:001:0009, в інтересах сервітуарія на право розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності строком на 5 років.

Як вбачається з Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2023, ОСОБА_3 зареєстрована як ФОП. Відомостей про припинення її підприємницької діяльності станом на дату розгляду справи немає. Видами діяльності є: інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (основний); вантажний автомобільний транспорт; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду вантажних автомобілів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).

15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) сформувала правовий висновок про те, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як фізичної особи-підприємця на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, зокрема про оренду землі, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Саме до таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 17 квітня 2018 року в справі № 461/980/16-а (провадження № 11-248апп18) та від 14 листопада 2018 року в справі № 127/2709/16-ц (провадження № 14-352цс18).

Установлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310700000:06:001:0009, має цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, тобто для здійснення підприємницької діяльності (а.с.20-21).

Доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка надана ОСОБА_1 як фізичній особі суд відхиляє з огляду на цільове призначення земельної ділянки; відсутність відомостей про те що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням; наявність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця, види підприємницької діяльності. Отже, спірна земельна ділянка передана у користування ОСОБА_1 не для задоволення особистих потреб, а для здійснення господарської діяльності

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що спір у цій справі, який виник за участю суб`єктів господарювання, пов`язаний зі здійсненням підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області до Куп`янської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області до Куп`янської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту та зобов`язання повернути земельну ділянку віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду складена і підписана 18 жовтня 2023 року .

Суддя Оладенко О.С.