Рішення

від 17.10.2023 по справі 137/820/23

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/820/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2023 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голота О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Літині цивільнусправу запозовом Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «МП-АЛЬФА» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Семенюк В., в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ТОВ «МП-АЛЬФА» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином рф, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та номер:1-1233 від 28.08.2020 набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 0522481600:01:000:0533, площею 2,0384 га, що розташована на території Літинської селищної (колишньої Горбовецької сільської) ради Вінницького (колишнього Літинського) району Вінницької області.

Вказану земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 , за договором оренди землі №1107 від 10.11.2016, передав у користування ТОВ «МП-Альфа» строком на 15 років з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду), що підтверджується Договором зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2016, номер запису про інше речове право 18495785, індексний номер рішення 33360067 від 05.01.2017.

Вказують, що оскільки ОСОБА_1 є іноземцем та впродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення її не відчужив, а тому така земельна ділянка підлягає конфіскації.

Тому змушені звернутися до суду за захистом порушених інтересів держави та просять припинити право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а також стягнути понесені ними судові витрати за сплату судового збору в сумі 2684,00 грн.

В судове засідання прокурор Черниш Г.М. не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи без технічної фіксації. Позов підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи проводити без участі представника Держгеокадастру. Позовну заяву підтримують та просять її задовольнити в повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був належним чинмо повідомлений. До суду повернулися конверти з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ТОВ «МП-АЛЬФА» в судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи за відсутності представника. При винесенін рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши заяви учасників процесу та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено що відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 28.08.2020 в порядку спадкування набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522481600:01:000:0533, площею 2,0384 га, що розташована на території Літинської селищної (колишньої Горбовецької сільської) ради Вінницького (колишнього Літинського) району Вінницької області (а.с.13-14).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.08.2020 (а.с.15) ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку кадастровий номер 0522481600:01:000:0533, площею 2,0384 га, що розташована на території Літинської селищної (колишньої Горбовецької сільської) ради Вінницького (колишнього Літинського) району Вінницької області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.12.2017 (а.с.20-23) встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 0522481600:01:000:0533, площею 2,0384 га, що розташована на території Літинської селищної (колишньої Горбовецької сільської) ради Вінницького (колишнього Літинського) району Вінницької області перебуває у користуванні ТОВ «МП-Альфа», строком на 15 років з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Згідно відповідді із Управління ДМС України у Вінницькій області (а.с.27) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований посвідкою на постійне проживання в Україні. Рішення про скасування не приймалось.

Так, згідно положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В разі невиконання вимог закону про не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 будучи громадянином рф, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив її, а тому є підстави для припинення за ним права власності на вищезазначену земельну ділянку та конфіскації її у власність держави.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2684,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 140, 143, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 19, 76-82, 141, 258-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , документованого посвідкою на постійне проживання в Україні: НОМЕР_2 від 29.04.2016, видавник: орган 0501, місце проживання на території України: АДРЕСА_1 , громадянин російської федерації) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0522481600:01:000:0533, площею 2,0384 га, що розташована на території Літинської селищної (колишньої Горбовецької сільської) ради Вінницького (колишнього Літинського) району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Вінницької обласної прокуратури (ІВАN UA568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджет - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 0290939) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

Копію заочного рішення протягом 2 діб направити відповідачеві та роз`яснити, що заяву про перегляд заочного рішення відповідач може надіслати до суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.