Рішення

від 17.10.2023 по справі 242/1097/23

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/1097/23

Провадження № 2/242/555/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ворошиловської районної у м.Донецьку ради, Філія Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно. Позивач у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса та подав всі необхідні документи. Інших спадкоємців немає. Приватний нотаріус Маріупольського району Донецької області Скалун Р.В. зареєстрував спадкову справу № 68175338 у спадковому реєстрі та 19.08.2021 р. видав витяг № 6609867. Однак, отримати свідоцтво про спадщину за законом позивач не мав можливості у зв`язку із повномасштабним вторгненням в Україну 24.02.2022 р. Місто Маріуполь було окуповане, нотаріуси України не здійснювали свої функції.

Просив справу розглянути за його відсутності та визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку, право власності на:

-грошовий вклад на картковому рахунку для отримання пенсійних виплат Філія Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відкритий у відділенні ТВБВ № 10004/0459 м.Маріуполь пр..Своболи, 43, приміщення 129;

-квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв.м.;

-житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0425 га, кадастровий номер 1410136600:00:021:0334;

-земельну ділянку площею 0,0425 га для будівництва та обслуговування будинку, господарський будівель і споруд, кадастровий номер 1410136600:00:021:0334, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заперечення відповідача.

Первісний відповідач - Донецька обласна державна адміністрація - надав відзив, в якому зазначив, що не є вищим органом відносно Маріупольської та Донецької міських рад або їх виконавчих органів, отже не є стороною спадкових правовідносин, внаслідок чого позовні вимоги заявлені безпідставно та необгрунтовано.

Відповідно до заяви позивача, поданої до відкриття провадження по справі, відповідачем по справі є Ворошиловська районна у м.Донецьку рада.

Заяви та клопотання сторін.

21.07.2023 р. (до відкриття провадження по справі) позивачка надала заяву про заміну неналежного відповідача: Донецьку обласну державну адміністрацію на належного - Ворошилівську районну у м.Донецьку раду.

27.07.2023 р. позивач надав заяву про витребування доказів.

28.07.2023 р. відповідач - Філія АТ «Державний ощадний банк України» надав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.08.2023 р. відповідач - Філія АТ «Державний ощадний банк України» надав клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

25.08.2023 р. відповідач - Філія АТ «Державний ощадний банк України» надав клопотання, в якому зазначив, що є неналежним відповідачем, оскільки філії, територіально відокремлені без балансові відділення та представництва Банку не мають статусу юридичної особи, діють від імені банку на підставі Положень про ці установи, якими визначаються їх компетенція, функції, інші питання діяльності та підпорядкування. Таким чином, Філія Донецьке обласне управління не є юридичною особою та не може бути відповідачем у справі, вона не є окремим учасником правовідносин, не має цивільної право- та дієздатності, відповідно неможливим є стягнення з неї будь-яких сум (вкладу, тощо). Крім того, питання видачі свідоцтва на право спадщини регулюється главою 7 ЗУ «Про нотаріат». За таких обставин АТ «Ощадбанк» не є суб`єктом засвідчення переходу права власності від спадкодавця до спадкоємців, а, отже, не є учасником спору про наявність чи відсутність у позивача права на спадщину. Також, матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо наявності в АТ «Ощадбанк» чи його філіях будь-яких рахунків, що відкриті на ім`я померлого спадкодавця - ОСОБА_2 АТ «Ощадбанк» не може самостійно на власний розсуд надати до суду інформацію щодо наявності/відсутності банківських рахунків спадкодавця та їх стану. Просив залучити АТ «Ощадбанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, до участі у справі. У задоволенні позовних вимог до філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» - відмовити.

Відповідно до ст..48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно ч.2 ст.51 ЦПК України Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно ч.1,3 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Філія АТ «Державний ощадний банк України» не є юридичною особою та не може бути відповідачем у справі, вона не є окремим учасником правовідносин, не має цивільної право- та дієздатності.

Клопотання про заміну відповідача належним відповідачем - АТ «Ощадбанк» до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене слід виключити зі складу співвідповідачів Філія Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» як неналежного співвідповідача за позовом.

Одночасно, слід задовольнити клопотання та залучити до участі у розгляді справи АТ «Ощадбанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - надало пояснення, в яких зазначено про те, що не є органом нотаріату, не наділено повноваженнями на вчинення нотаріальних дій, не є суб`єктом вирішення питання визнання права власності за законом. Його повноваження не стосуються спірних правовідносин, не впливають на його права та обов`язки. В позовній заяві позивач не зазначає порушником своїх прав Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, не надає доказів протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності управління по відношенню до себе. Таким чином, управління не є органом, який порушив права, свободи або інтереси позивача. Судовий вплив на управління не може вирішити питання, які ставить перед судом позивач у зв`язку з тим, що вирішення питання видачі свідоцтва про спадщину можливе нотаріусом, який відповідно до вимог законодавства, являється суб`єктом вчинення нотаріальних дій. Відповідно до ст..3 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус здійснює в Україні незалежну професійну діяльність. У зв`язку з активним веденням бойових дій та відсутністю доступу до вже заведеної спадкової справи, що перешкоджає отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину через дію непереборної сили, існують підстави для відновлення порушених прав позивача у судовому порядку. Просив розглянути питання про виключення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі складу учасників справи як третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ч.1,3 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не є органом нотаріату, не наділено повноваженнями на вчинення нотаріальних дій, не є суб`єктом вирішення питання визнання права власності за законом, рішення у справі не може вплинути на його права або обов`язки щодо однієї зі сторін, а тому клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню: слід виключити зі складу учасників судового розгляду третю особа без самостійних вимог - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Процесуальні дії у справі.

24.07.2023 р. було відкрито провадження, призначено підготовче засідання, витребувані докази за клопотанням позивача.

28.07.2023 р. були витребувані докази за клопотанням позивача.

04.08.2023 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2

28.10.2014 р. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 , та складалась з: житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_2 , та розташованого на земельній ділянці площею 0,0425 га, кадастровий номер 1410136600:00:021:0334, та зареєструвала права на нерухоме майно, що вбачається копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 28708358 від 28.10.2014 р., об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та за № 32244427 від 15.01.2015 р., об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером 1410136600:00:021:0334 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії Свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № 3361 від 24.04.1993 р., виданого Фондом комунального майна м.Донецька, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам його родини - ОСОБА_2 .

Грошовий вклад на картковому рахунку для отримання пенсійних виплат Філія Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», було відкрито у відділенні ТВБВ № 10004/0459 м.Маріуполь пр..Своболи, 43, приміщення 129.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк Донецької області.

Як вбачається з копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66091867 від 19.08.2021 р., приватним нотаріусом Скалун Р.В. було зареєстровано спадкову справу № 68175338 (номер у нотаріуса 215/2012) спадкодавець - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначене також підтверджується повідомленням Першої селидівської державної нотаріальної контори та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), наданими на виконання ухвали суду.

Таким чином,судом встановлено, що позивач в іншому порядку, аніж судовому, позбавлений можливості отримати Свідоцтво про право власності за законом, а тому наявним вбачаються підстави для задоволення позову.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст..16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч.1,2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України та ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. «а», «г» ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Згідно ст..120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок,будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст..377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених ЗК України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Згідно ст..1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до положень ст..1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст..1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1228 ЦК України встановлено, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст..1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємцями, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством; у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, тобто за місцем останнього проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 р. №227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані докази, прийшов до висновку, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері - ОСОБА_2 , своєчасно звернувся до нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав, але на даний час з об`єктивних причин позбавлений можливості оформити свої спадкові права в іншому порядку, аніж в судовому.

Оскільки обставини, викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів по справі, то позовні вимоги позивача є обгрутновані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до Ворошиловської районної у м.Донецьку ради, код ЄДРПОУ 04053186, юридична адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул..Транспортна, 2, третя особа без самостійних вимог - Філія Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», юридична адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул..Олекси Тихого, 6, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку, право власності на:

-грошовий вклад на картковому рахунку для отримання пенсійних виплат Філія Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відкритий у відділенні ТВБВ № 10004/0459 м.Маріуполь пр..Своболи, 43, приміщення 129;

-квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв.м.;

-житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0425 га, кадастровий номер 1410136600:00:021:0334;

-земельну ділянку площею 0,0425 га для будівництва та обслуговування будинку, господарський будівель і споруд, кадастровий номер 1410136600:00:021:0334, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя