Ухвала

від 10.10.2023 по справі 757/43619/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43619/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилася,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська експериментальна фабрика», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року у рамках кримінального провадження №12021000000001476 від 26.11.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді, в інтересах ТОВ «Львівська експериментальна фабрика», з клопотанням про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року у справі №757/8578/23-к, в частині скасування арешту на корпоративні права ТОВ «Львівська експериментальна фабрика» (код ЄДРПОУ 44506613), а саме: тимчасову заборону права на відчуження і розпорядження частками, укладати договори щодо відчуження частки на корпоративні права, а також заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити будь які реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариств, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо цих суб`єктів господарювання, в тому числі вносити будь-які зміни щодо вказаних товариств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, не з`явилася, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлена у встановленому законом порядку, на адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала та просила задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав заперечення на клопотання просив відмовити та розгляд проводити у його відсутність.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021000000001476 від 26 листопада 2021 року за фактом заволодіння майном Національної спілки художників України (далі - НСХУ) ОСОБА_4 за попередньою змовою із службовими особами спілки, внаслідок чого Національній спілці художників України завдано шкоду в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 від 27.02.2023 року, вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2023 року у справі № 757/8578/23-к серед іншого накладено арешт, на корпоративні права ТОВ «Львівська експериментальна фабрика» (код ЄДРПОУ 44506613), а саме: тимчасову заборону права на відчуження і розпорядження частками, укладати договори щодо відчуження частки на корпоративні права, а також заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити будь які реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариств, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо цих суб`єктів господарювання, в тому числі вносити будь-які зміни щодо вказаних товариств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2023 року у справі № 757/8578/23-к, слідчий суддя дійшов висновку, про накладення арешту, з метою запобігання його відчуження, забезпечення збереження речового доказу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б дало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду вказаного клопотання, на теперішній час відпала.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська експериментальна фабрика», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2023 року у рамках кримінального провадження №12021000000001476 від 26.11.2021 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1