ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2248/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)
Секретар судового засідання: Соловойва Д.В.;
Представники сторін:
Від ТОВ Континент сервіс плюс Мартинчук В.В.;
Від АТ Одесагаз Сметанюк І.М.;
Від ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг Ільмухіна Т.Ф.;
Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не з`явився;
Від ТОВ Оператор газотранспортної системи України не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023
по справі №916/2248/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс
до Акціонерного товариства Одесагаз
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг
за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
- Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України;
про зобов`язання вчинити певні дії,
(суддя місцевого господарського суду: Погребна К.Ф., Господарський суд Одеської області),
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс (далі ТОВ Континент сервіс плюс) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Одесагаз (далі АТ «Одесагаз») про зобов`язання вчинити певні дії.
В обгрунтування позову ТОВ «Континент сервіс плюс» зазначає, що відповідач відмовив у коригуванні інформації про споживання ТОВ "Континент сервіс плюс" за березень 2022 року, що на переконання позивача є протиправним. АТ "Одесагаз" замість належною коригування інформації в системі, внесло до системи відомості про споживання ТОВ "Континент сервіс плюс" природнього газу за квітень 2022 року у розмірі -5 167" (мінус п`ять тисяч сто шістдесят сім) куб. метрів газу, що підтверджується листом № 260 від 13 травня 2022 року, а також актами приймання- передачі природного газу №009145 від 30 квітня 2022 року по об`єктах Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" за адресою: місто Одеса. Люстдорфська дорога 100-А, 100-Б та 100-Г .
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22 в задоволенні позову ТОВ Континент сервіс плюс до АТ Одесагаз відмовлено повністю, судові витрати покладено на ТОВ Континент сервіс плюс.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що заявлені позивачем вимоги про зобов`язання АТ «Одесагаз» внести коригування до інформаційної платформи Операторів ГТС даних про обсяги розподілу природнього газу за минулий період не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову. Суд вказав, що в даному випадку слід враховувати, що нормами чинного законодавства не передбачені можливість і порядок внесення відомостей до інформаційної платформи Оператора ГТС даних щодо обсягів переданого газу за минулий період.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ Континент сервіс плюс звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене без застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
На думку заявника апеляційної скарги місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та ухилився від вирішення питання щодо встановлення обставин фактичного споживання ТОВ «Континент сервіс плюс» природного газу у березні 2022 року, незважаюси на те, що позовні вимоги у даній справі обгрунтовувались даною обставиною.
ТОВ «Континент сервіс плюс» вказує, що місцевим господарським судом були досліджені докази по справі, однак обставина обсягу фактичного споживання природного газу позивачем у березні 2022 року встановлена не була.
Крім того, апелянт зауважує, що суд першої інстанції також ухилився від встановлення обставини щодо ненаправлення АТ «Одесагаз» Товариству письмових пояснень про зміну режиму нарахування.
Також заявник апеляційної скарги не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо неефективності обраного ним способу захисту. Апелянт вказує, що саме на оператора ГРМ (у даному випадку Акціонерне товариство «Одесагаз») покладений обов`язок внесення інформації до інформаційної платформи Оператора ГТС, то видається, що у випадку ухвалення рішення суду за результатами спору між споживачем природного газу та оператором ГРМ щодо розбіжностей в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу, саме оператор ГРМ має вносити зміни у раніше подані ним дані.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2248/22.
11.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надішли матеріали справи №916/2248/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22.
22.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Одесагаз надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22.
У відзиві АТ «Одесагаз» зазначило, що апеляційна скарга не містить правових підстав для її задоволення, так як рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
25.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшли письмові пояснення по справі №916/2248/22 по суті справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22 на 17.07.2023 року о 12-30 год у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/2248/22 до 18.09.2023 року о 12-30 год.
Разом із тим, у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів Діброви Г.І. у відрядженні, судове засідання призначене на 18.09.2023 року о 12-30 не відбулось, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 відкладено розгляд справи №916/2248/22 за апеляційною скаргою ТОВ Континент сервіс плюс на 09.10.2023 року о 14-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог. Представники АТ «Одесагаз» та ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та ТОВ Оператор газотранспортної системи України в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників третіх осіб, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" підписало заяву-приєднання до умов договору розподілу природною газу (для споживача, що не є побутовим), відповідні до якої товариство приєдналось до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, умови якого розмішені на сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Типового договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природною газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.2 розділу І Типового договору встановлено, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу'" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Згідно із пунктом 1.3 розділу І Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та або сплата та рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 2.1 розділу Типового договору закріплено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Як передбачено пунктом 2.2 розділу Типового договору, обов`язковою мовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
За змістом пункту 2.3 розділу II Типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 3.1 розділу ІІІ Типового договору визначено, що Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу і газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якою постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу , що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором і газотранспортної системи до початку такого періоду.
Наявність підтвердженого обсягу природною газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.
За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Виходячи із положень пункту 3.2 розділу Типового договору, за умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якою постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу .
Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта Споживача.
Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за №674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За домовленістю Сторін експлуатаційна відповідальність Оператора ГРМ може бути поширена і на газові мережі (їх частину) Споживача, якщо це визначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Порядок укладання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін визначений Кодексом газорозподільних систем.
Порядок обліку природного газу, що передається споживачу визначається розділом V Типового договору.
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Типового договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 5.2 розділу V Типового договору закріплено, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеної в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільчих систем та цим Договором.
Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.
Згідно із пунктом 5.3 розділу V Типового договору, при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем.
У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем
Як випливає із пункту 5.4 розділу V Типового договору, Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.
За текстом пункту 5.5 розділу V Типового договору у разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання Споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця Споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу Споживача.
Оператор ГРМ зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
За умовами пункту 5.6 розділу V Типового договору, оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.
Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.
За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що до газорозподільної мережі був приєднаний об`єкт Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" котельні багатоповерхових житлових будинків з вбудованим магазином і підземним паркінгом за адресою вул. Люстдорфська дор., 100-а. 100-6. 100-г. м. Одеса: був присвоєний ЕІС-код 56XQ000176UMP00D.
09 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) був укладений Договір постачання природного газу №357707-НГТ-23
Відповідно до пункту 1.1 договору постачання, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язувався прийняти його та оплати на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 Договору постачання передбачено, шо природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно із пунктом 1.4 договору постачання споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природною газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкт споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної системи).
Пунктом 2.1 Договору постачання встановлено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу з червня 2021 року до червня 2024 року.
Як було визначено підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору постачання, з червня 2021 року до червня 2022 року був замовлений обсяг (об`єм ) природнього газу у кількості 160 000 куб. метрів, а саме: у листопаді 2021 року обсяг І фіксований у розмірі 22 000 куб. метрів, обсяг II у розмірі 500 куб. метрів, загальний обсяг 22500 куб. метрів; у грудні 2021 року обсяг І фіксований у розмірі 33 000 куб. метрів, обсяг II у розмірі 1000 куб. метрів, загальний обсяг 22500 куб. метрів; у січні 2022 року обсяг І фіксований у розмірі 38 000 куб. метрів, обсяг II у розмірі 1000 куб. метрів, загальний обсяг 39000 куб. метрів; у лютому 2022 року обсяг І фіксований у розмірі 33 000 куб. метрів, обсяг II у розмірі 1000 куб. метрів, загальний обсяг 34000 куб. метрів; у березні 2022 року обсяг І фіксований у розмірі 24 000 куб. метрів, обсяг II у розмірі 1000 куб. метрів, загальний обсяг 25000 куб. метрів; у квітні 2022 року обсяг І фіксований у розмірі 6 000 куб. метрів, обсяг II у розмірі 500 куб. метрів, загальний обсяг 6500куб. метрів
За змістом пункту 3.6 Договору постачання звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС.
Сторонами не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" не подало своєчасно звіт за березень 2022 року.
Звіт за березень 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" подало лише 05 квітня 2022 року та відповідно до даного звіту споживання Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" склало 23 002,65 куб. метрів газу.
Разом з тим, як зазначає позивач, на дату подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" звіту за березень 2022 року Акціонерне товариства «Одесагаз» самостійно внесло до системи інформаційної системи оператора ГТС відомості про споживання Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" за березень 2022 року 28 170 куб. метрів газу, з яких 7 480 куб. метрів газу по вузлу обліку КВП КВР G-40, заводський номер 01578, 9 923 куб. метрів газу по вузлу обліку КВП КВР G-40, заводський номер 01617, 10 767 куб. метрів газу по вузлу обліку КВП КВР G 40, заводський помер 01712, на підставі чого виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" рахунок-фактуру №009145 від 07 квітня 2022 року за березень 2022 року.
На переконання позивача, вищезазначені дії Акціонерне товариство "Одесагаз" призвели до завищення інформації про розмір спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" природного газу за березень 2022 року, що зберігається в системі, на 5 167.35 куб. метрів.
При цьому як зазначає позивач, про факт самостійного внесення Акціонерним товариством «Одесагаз» відомостей про фактично завищений розмір спожитого природнього газу за березень 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс дізналось з рахунку-фактури № 009145 від 07 квітня 2022 року.
08 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" склало акт № 08/04-22 фіксації показань вузлів обліку газопостачання, відповідно до якого споживання Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" природного газу за березень 2022 року становило 5 089.04 куб. метрів газу по вузлу обліку КВП КВР G-40, заводський номер 01578, 10 325.44 куб. метрів газу по вузлу обліку КВП КВР G-40, заводський номер 01617, 7 588.куб. метрів газу но вузлу обліку КВП КВР G-40, заводський номер 01712, всього 23 002.65 куб. метрів газу та здійснило фотофіксування приладів обліку природного газу, програмне забезпечення яких дозволяє виводити на дисплей інформацію про споживання газу за будь-який минулий місяць.
Крім того, з метою врегулювання спірної ситуації Товариство з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс" направило АТ Одесагаз заяву вих. № 01/04 від 11 квітня 2022 року з пропозицією призначити та направити уповноважених осіб Акціонерного товариства "Одесагаз" для виїзду за адресою знаходження приладів обліку газу , а саме місто Одеса, Люстдорфська дорога 100-А, 100-Б та 100-Г для участі разом із представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" в комісійному огляді та знятті показань приладів обліку газу.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" направило Акціонерному товариству "Одесагаз" заяву вих. №02/04 від 14 квітня 2022 року з вимогою скоригувати в інформаційній платформі електронній платформі оператора газотранспортної системи дані по спожитому природному газу багатоквартирними будинками за адресою: місто Одеса. Люстдорфська дорога 100-А, 100-Б та 100-Г, що перебувають під управлінням Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс".
Акціонерне товариство "Одесагаз" підтвердило отримання звіту за березень 2022 року - 05 квітня 2022 року, проте листом № 260 від 13 травня 2022 року відмовило у коригуванні інформації про споживання Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" за березень 2022 року, що на переконання позивача є протиправним. Позивач вважає, що Акціонерне товариство "Одесагаз" замість належною коригування інформації в системі внесло до системи відомості про споживання Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" природнього газу за квітень 2022 року у розмірі -5 167" (мінус п`ять тисяч сто шістдесят сім) куб. метрів газу, що підтверджується листом № 260 від 13 травня 2022 року, а також актами приймання- передачі природного газу №009145 від 30 квітня 2022 року по об`єктах Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" за адресою: місто Одеса. Люстдорфська дорога 100-А, 100-Б та 100-Г .
Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ «Континент сервіс плюс» до Господарського суду Одеської області з відповідними позовними вимогами про зобов`язання відповідача скоригувати раніше подану інформацію дл інформаційної платформи Оператора ГТС про обсяги розподілу природного газу.
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки висвітлені в абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В контексті зазначеної норми, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" направлені зобов`язання відповідача скоригувати раніше поданих ним до інформаційної платформи Оператора ГТС інформацію про обсяги розподілу Товариству з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій відобрази ти обсяги розподілу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент сервіс плюс" (ЕІС-код комерційної точки обліку 56XQ00O176UMP00D) за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в об`ємі 23 0 0 2 . куб. метрів газу.
Підставою відповідного позову стало на думку позивача, необґрунтована та неправомірна відмова відповідача в здійснення відповідного коригування.
Так, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими, визначено главою 3 розділу IX Кодексу ГРМ.
Згідно з абзацом першим пункту 1 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.
Прогноз добового відбору/споживання природного газу по споживачу визначається Оператором ГРМ виходячи із розрахункових (прогнозних) даних, що ґрунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають на добовий відбір/споживання природного газу. При цьому якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, прогноз відбору/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ протягом газової доби, визначається Оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційних вузлів обліку природного газу.
Обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається Оператором ГРМ на рівні останнього оновленого прогнозу на цю добу, здійсненого Оператором ГРМ у попередній добі. Такі дані корегуються Оператором ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС виходячи з даних про фактичне споживання природного газу споживачем за підсумками газового місяця, у тому числі які ґрунтуються на даних обчислювача/коректора (за його наявності), що надають можливість встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу. Якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційного вузла обліку природного газу.
По споживачах, комерційні вузли обліку природного газу яких не обладнані засобами дистанційної передачі даних, з метою забезпечення меншого відхилення прогнозу відбору/споживання природного газу від даних фактичного споживання за газову добу (що дозволить зменшити обсяги небалансу діючого постачальника споживача) за домовленістю сторін (Оператора ГРМ та споживача) може бути погоджена процедура передачі споживачем даних про фактичне споживання природного газу за попередню газову добу.
При цьому згідно з положеннями пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.
При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об`єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв`язку. У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.
У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об`єкта споживача) протягом розрахункового періоду об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць.
Якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач: надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду; не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів. При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць). Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, на підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує: 1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу; 2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу; 3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру - кВтгод, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу; 4) передачу даних Оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру - кВтгод, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Крім цього, відповідно до пунктів 6 та 7 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.
За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
За таких обставин, відповідно до положень Кодексу ГРМ, у разі не надання споживачем, що не є побутовим, звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, визначення об`єму (обсягу) спожитого природного газу здійснюється Оператором ГРМ відповідно до абзацу третього пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ.
Якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду.
Сторонами у справі не заперечується, що у березні 2022 року позивачем порушено строки надання обсягів природного газу, тобто після спливу трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця він не надав інформації.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю отриманого звіту про дані комерційного вузла обліку за березень 2022 від ТОВ «Континент сервіс плюс» відповідачем на інформаційну платформу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» був внесений обсяг споживання у відповідності до вимог Кодексу ГТС.
При отриманні звіту про дані комерційного вузла обліку за березень 2022 року коригування обсягів було здійснено при внесенні остаточної алокації на інформаційну платформу ТОВ «ОГТСУ» в квітні 2022 без корегування попереднього періоду.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС, відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що обсяги попередніх періодів, по яким проведена остаточна алокація, не корегуються.
Таким чином, положеннями Кодексу ГТС не передбачено порядку здійснення коригувань даних після завершення звітного періоду та внесення даних в порядку та строки, визначені нормами Кодексу ГТС. При цьому, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина 2 статті 14 ПК України).
При цьому, відповідач, з врахуванням в подальшому фактичних обсягів споживання газу позивачем, здійснив коригування обсягів у відповідності до вимог Кодексу ГТС.
Аналогічних висновків дійшов Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 18.07.2022 за № 6522/16.5.2/7-22. Згідно вказаного листа Регулятор роз`яснив, що відповідно до Кодексу ГТС не підлягають коригуванню дані остаточних алокацій відборів/споживання попередніх розрахункових періодів, на підставі яких оператор газотранспортної системи здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистою немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ТОВ «Континент сервіс плюс», судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов`язання АТ «Одесагаз» внести коригування до інформаційної платформи Операторів ГТС даних про обсягу розподілу природнього газу за минулий період не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки для відновлення прав позивача, як зазначає останній, після ухвалення рішення у даній справі йому необхідно буде звернутися з позовом до відповідача про стягнення коштів, сплачених у березні 2022 року за спожитий газ.
Крмі того, нормами чинного законодавства не передбачені можливість і порядок внесення відомостей до інформаційної платформи Оператора ГТС даних щодо обсягів переданого газу за минулий період, про що цілком обгрунтовано зазначено судом першої інстанції.
Доводи в цій частині та посилання апелянта на практику Верховного Суду у подібних справах судовою колегєю не приймаються до уваги, оскільки позивачем не доведено яким чином дії відповідача по внесенню відомостей до інформаційної платформи Оператора ГТС відновлять його порушені права, оскільки коригування (внесення нових відомостей) обсягу природного газу за минулі періоди не призведе до перегляду та подальшого коригування Оператором ГТС небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів.
Крім того, відповідачем відповідна різниці в розмірі 5167 куб. м. природнього газу була врахована в наступному місяці - квітні 2022 року, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №009145 від 30.04.2022, з якого вбачається, що обсяг споживання природнього газу за квітень 2022 склав мінус 5 167 куб.м., зазначення свідчить що відповідачем було здійснено коригування, проте у спосіб передбачений чинним законодавством. Вказана обставина сторонами по справі не заперечується.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скаргзі по даній справі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22 задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду відповідають обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для їх скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Континент сервіс плюс на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 по справі №916/2248/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.10.2023 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: А.І. Ярош
Г.І. Діброва
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 20.10.2023 |
Номер документу | 114254943 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Принцевська Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні