Постанова

від 09.10.2023 по справі 910/1999/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1999/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ходаківської І.П.

секретар судового засідання: Новосельцев О.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022

у справі №910/1999/22 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь"

про стягнення 311 636,93 грн.-,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" (далі-відповідач) про стягнення 311 636,93 грн, з яких 310 361,47 грн сума безпідставно набутих коштів та 1 275,46 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної поставки товару за рахунком на оплату № 1681 від 13.10.2021 та рахунком на оплату № 1689 від 18.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/1999/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/1999/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" про стягнення 311 636,93 грн. - задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" 310 361,47 грн попередньої оплати, 1 275,46 грн - 3 % річних та 4 674, 55 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що у матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем товару за рахунком на оплату № 1681 від 13.10.2021 та рахунком на оплату № 1689 від 18.10.2021. Отже, оскільки відповідачем у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань з поставки товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 310 361,47 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, суд перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних, задовольнив позовні вимоги в цій частині на суму 1 275,46 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі № 910/1999/2022 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що відповідачем не був пропущений строк, встановлений ст. 165 ГПК України для надання відзиву, оскільки відповідач ознайомився з ухвалою про відкриття та матеріалами справи 10.08.2022, а відзив на позовну заяву поданий 19.08.2022. Крім того, зазначає, що посилання суду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/1999/22, про що свідчить повідомленням про вручення є необґрунтованим, оскільки з даного повідомлення вбачається, що лист суду був вручений 18.02.2022 фізичній особі «Турьев», проте згідно відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам від 09.05.2022 за 1 квартал на підприємстві відповідача працевлаштований один працівник - директор Стахов І.В.

Також, скаржник вказує, що позивачем були отримані рахунки на оплату № 1681 від 13.10.2021 та № 1689 від 18.10.2021, в яких зазначено, що оплата цих рахунків буде означати погодження позивача з умовами поставки товарів. Позивачем було здійснено оплату відповідно до надісланих рахунків з конкретним призначенням платежу.

Відповідно до видаткових накладних від 20.10.2021 №74 та №73 відповідачем здійснено поставку товару позивачу, поставлений товар був отриманий директором Петровою Марією Миколаївною на підставі довіреностей від 18.10.2021 № 23 та № 24.

Крім того, відповідач зазначає, що ним платіжними дорученнями № 175 від 21.10.2021 та № 176 від 21.10.2021 повернув позивачу надлишково сплачені кошти за рахунком №1681 від 13.10.2021 на суму 17 031,92 та надлишково сплачені кошти за рахунком №1689 від 18.10.2021 на суму 30 892,30 грн. Вимогу б/н від 22.10.2021, на яку посилається позивач у позові, апелянтом не було отримано, крім того, копії такої вимоги до матеріалів справи не надано.

Апелянт зауважує, що, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини, то відповідно, грошові кошти, отримані відповідачем у розмірі 310 361,47 грн є такими, що одержані за належної правової підстави.

До апеляційної скарги відповідач додає та просить приєднати нові докази до матеріалів справи, а саме: копію відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам від 09.05.2022; копію квитанції № 2 від 09.05.2022; копію відзиву на позовну заяву від 18.08.2022; копію видаткової накладної № 74 від 20.10.2021; копію видаткової накладної № 73 від 20.10.2021; копію довіреності №23 від 18.10.2021; копію довіреності №24 від 18.10.2021; копію платіжного доручення № 175 від 21.10.2021; копію платіжного доручення № 176 від 21.10.2021.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1999/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Куксов В.В., суддів Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1999/22.

22.09.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1999/22.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/360/23, на підставі рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1999/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1999/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, суддів Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі № 910/1999/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" залищено без руху, роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" має право усунути недоліки, а саме, подати в строк, визначений цією ухвалою, докази сплати судового збору в сумі 7011, 83 грн по справі № 910/1999/22.

15.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" надійшло клопотання про усунення недоліків разом з платіжною інструкцією № 325 від 07.11.2022 на суму 7 011,83 грн, що свідчить про виконання заявником вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1999/22 та призначено розгляд справи на 18.01.2023.

Розпорядженням Північного апелдяційного господарського суду від 17.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. на лікарняному, у справі № 910/1999/22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 у справі № 9101999/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: ОСОБА_1, судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відкладено розгляд справи №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва на 01.03.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/253/23, у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 головуючого судді (судді-доповідача) з посади судді Північного апеляційного господарського суду, головуючого судді (судді-доповідача), відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1999/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 справу №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ходаківська І.П., Владимиренко С.В. та призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на 03.05.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1589/23 від 02.05.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Ходаківської І.П. та Владимиренко С.В. у відпустках, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1999/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 справу №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Руденко М.А. та призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на 05.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкладено розгляд справи №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 на 26.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 відкладено розгляд справи №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 на 31.07.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2622/23 від 31.07.2023, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1999/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 справу №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ходаківська І.П. та та відкладено розгляд справи на 04.09.2023.

Судове засідання 04.09.2023 не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді - Майданевича А.Г. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 справу №910/1999/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 призначено до розгляду на 09.10.2023.

Явка представників сторін

Представники позивача та відповідача у судове засідання, призначене на 09.10.2023, не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення ( №6117002740580 та №0101140975231). Також представники сторін просили розглянути апеляційну скаргу без участі їх представників.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

Розгляд клопотань

Щодо клопотання апелянта про долучення доданих до апеляційної скарги доказів колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

На підтвердження своїх доводів скаржник до апеляційної скарги додає та просить суд долучити нові докази, а саме: копію відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам від 09.05.2022; копію квитанції № 2 від 09.05.2022; копію відзиву на позовну заяву від 18.08.2022; копію видаткової накладної № 74 від 20.10.2021; копію видаткової накладної № 73 від 20.10.2021; копію довіреності №23 від 18.10.2021; копію довіреності №24 від 18.10.2021; копію платіжного доручення № 175 від 21.10.2021; копію платіжного доручення № 176 від 21.10.2021.

В обґрунтування подання таких доказів до суду апеляційної інстанції відповідач зазначає, що докази не були подані до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі не отримував, а представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 10.08.2022 та 19.08.2022 подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву. Але судом першої інстанції 18.08.2022 було прийнято оскаржуване рішення без врахування тієї обставини, що відповідачем повністю були виконані свої зобов`язання в частині здійснення повної та своєчасної поставки товару .

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 18.08.2022, а представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 10.08.2022 та 19.08.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, тобто на наступний день після винесення рішення, що позбавило його можливості надати суду свої заперечення щодо заявлених позовних вимог, судова колегія, користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих процесуальним законом апеляційному господарському суду, а також з дотриманням принципів справедливості та балансу інтересів, встановила наявність виняткового випадку для прийняття на стадії апеляційного перегляду справи нових доказів, що не були предметом дослідження під час вирішення спору судом.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" було укладено договір поставки.

Після попередньої згоди всіх істотних умов договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" рахунки № 1681 від 13.10.2021 на суму 312 950,75 грн та № 1689 від 18.10.2021 на суму 190 597,30 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" згідно платіжного доручення № 374 від 13.10.2021 було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" 119 764,17 грн за рахунком № 1681 від 13.10.2021 та згідно платіжного доручення № 376 від 18.10.2021 сплачено 190 597,30 грн за рахунком № 1689 від 18.10.2021.

Звертаючись з позовною вимогою позивач послався на те, що відповідач не поставив позивачу обумовлений товар, у зв`язку з чим, останній просив стягнути суму сплаченої попередньої оплати у розмірі 310 361,47 грн. та 1 275,46 грн. 3 % річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України та статтею 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" рахунки № 1681 від 13.10.2021 на суму 312 950,75 грн та № 1689 від 18.10.2021 на суму 190 597,30 грн, а позивачем, в свою чергу, відповідно до платіжного доручення № 374 від 13.10.2021 було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" 119 764,17 грн за рахунком № 1681 від 13.10.2021 та відповідно до платіжного доручення № 376 від 18.10.2021 сплачено 190 597,30 грн за рахунком № 1689 від 18.10.2021, а всього 310 361,47 грн, що свідчить про погодження між контрагентами всіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду та укладення між ними договору поставки у спрощений спосіб, який є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов`язань.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" рахунки № 1681 від 13.10.2021 на суму 312 950,75 грн та № 1689 від 18.10.2021 на суму 190 597,30 грн.

В зазначених рахунках було встановлено, що оплата цих рахунків буде означати погодження позивача з умовами поставки товарів. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Позивачем, в свою чергу, відповідно до платіжного доручення № 374 від 13.10.2021 було сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" 119 764,17 грн за рахунком № 1681 від 13.10.2021 та відповідно до платіжного доручення № 376 від 18.10.2021 сплачено 190 597,30 грн за рахунком № 1689 від 18.10.2021, а всього 310 361,47 грн.

На підтвердження виконання умов договору відповідно до видаткових накладних №74 від 20.10.2021 та №73 від 20.10.2021 відповідачем здійснено поставку товару позивачу, поставлений товар був отриманий директором Петровою Марією Миколаївною на підставі довіреності № 23 від 18.10.2021 та довіреності № 24 від 18.10.2021, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення № 175 від 21.10.2021 та № 176 від 21.10.2021, згідно яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" повернуто позивачу надлишково сплачені кошти за рахунком №1681 від 13.10.2021 на суму 17 031,92 та надлишково сплачені кошти за рахунком №1689 від 18.10.2021 на суму 30 892,30 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем були повністю виконанні умови договору поставки, оскільки, як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів товар за договором поставлений відповідачем та отриманий позивачем на підставі довіреностей без зауважень, крім того, відповідач повернув позивачу надлишково сплачені кошти.

Згідно з частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача 311 636,93 грн, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позову.

Таким чином, на переконання колегії суддів, рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/1999/22 слід скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Езфатіхлер-ГПМ", з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1999/22 підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1999/22 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" відмовити.

Судовий збір розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/1999/22, задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/1999/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Езфатіхлер-ГПМ" (61170, м.Харків, вул. Валентинівська, б. 24, корп. А, кв. 10, ЄДРПОУ 41562366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Сталь" (01011, м.Київ, вул.Рибальська, б.13, оф.4, ЄДРПОУ 44018724) - 7 011 (сім тисяч одинадцять) грн 83 коп. - судового збору за розгляд апеляційної скарги в апеляційній інстанції.

5. Видати наказ.

6. Матеріали справи №910/1999/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст посатнови підписано 16.10.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

І.П. Ходаківська