Рішення

від 05.11.2007 по справі 16/716/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/716/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" листопада 2007 р.                                                 Справа №  16/716/07

За позовом: Селянського (фермерського) господарства „Світанок” Миргородського В. А., 27012, Кіровоградська, область, Добровелічівський район, с. Богодарівка, вул. Бондаря,22

До відповідачів: 1) Приватного підприємства „ Ант –Юг”, 54015, м. Миколаїв, Бузький бульвар,18

2) Закритого акціонерного товариства „ Новомиргородський цукор”,25000, м. Кіровоград, вул. Шевченко, 6/2

про: визнання недійсною укладеної між відповідачами угоди б/н від 22.01.2007 р. про відступлення права вимоги.

                                                                                                  Суддя В.Д. Фролов

                                                   П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Зотиков С.Є., дов. б/№  від 12.02.2007 р.

                       Калаянов В.І., дов. б/№  від 12.02.2007 р.

Від  1 відповідача: Сахарницький В.Д. - директор

Від 2 відповідача:

В засіданні приймає участь:

Селянське (фермерське) господарство „Світанок” Миргородського В. А. звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „ Ант –Юг” та Закритого акціонерного товариства „ Новомиргородський цукор” про визнання недійсною укладеної між відповідачами угоди б/н від 22.01.2007 р. про відступлення права вимоги.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України та зазначав, що спірна угода суперечить ст.ст. 512, 514 ЦК України, так як усі зобов'язання, передача яких є предметом спірної угоди, на момент її укладення були повністю виконані позивачем первісному кредитору –ПП „Ант-Юг”.

Відповідач ПП „Ант-Юг” у відзиві та усних поясненнях представника в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи, що документи, подані позивачем на підтвердження виконання ним зобов'язань перед ПП „Ант-Юг”, є підробленими. Але ні яких обґрунтованих, законних підстав для відмови у позові не надав.

Відповідач ЗАТ “Новомиргородський цукор” відзив не надав, позовні вимоги не заперечив, свого представника в судове засідання не направив. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

22.01.2007 року між ПП „Ант-Юг” (далі –підприємство) та ЗАТ „Новомиргородський цукор” було укладено угоду б/н від про відступлення права вимоги, відповідно до якої підприємство безоплатно відступило ЗАТ „Новомиргородський цукор” право вимоги виконання зобов'язання боржником –С(Ф)Г „Світанок” Миргородського Василя Анатолійовича” (далі –позивач).

Право вимоги, що було відступлено за цією угодою, ґрунтувалося на укладених між позивачем та підприємством договорах від 10.10.2006 р., від 04.12.2006 р., від 22.09.2006 р. та від 23.10.2006 р.

Матеріалами справи установлено наступне.

За договором від 10.10.2006 року, позивач передає підприємству у власність 150 т. соняшника за ціною 1000 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1 т., на суму 150000 грн., у строк до 31.12.2006 року; згідно п.п. 4.1.,4.3 цього договору, покупець здійснює передоплату товару повністю до 31.12.2006 року.

Фактично, підприємством сплачено вартість соняшнику частково в сумі 145000грн., що підтверджується копіями платіжних документів, що є у справі, та актом звірення розрахунків від 15.11.2006 р. Позивачем передано підприємству у жовтні –листопаді 2006 р. соняшник у загальній кількості 145,28 т. на загальну суму 145272,43 грн. за видатковими накладними № 22 від 28.10.2006 р., № 23 від 30.10.2006 р., № 24 від 01.11.2006 р., № 25 від 02.11.2006 р., № 26 від 04.11.2006 р., № 27 від 05.11.2006 р., № 28 від 07.11.2006 р., № 29 від 10.11.2006 р. та № 30 від 13.11.2006 р.

Оригінали вказаних видаткових накладних та акту звірення розрахунків від 15.11.2006 р. оглянуті в судовому засіданні 05.11.2006 р.

Крім того, про фактичне перевезення соняшника у вказаній кількості на Людмилівський елеватор свідчать копії товарно-транспортних накладних, які підписувались водієм Гречко О.В., який підписував видаткові накладні на отримання соняшника безпосередньо від позивача.

Як вбачається з наданої підприємством пояснювальної записки водія Гречка О.В., він визнає факт підписання видаткових накладних, але зазначає, що ці накладні були підписані пізніше, в серпні 2007 р. Проте, належних і допустимих доказів цього відповідач не надав.

Заперечення підприємства стосовно того, що від його імені накладні підписані водієм, якому довіреність на отримання від позивача соняшника не видавалась, а акт звірення розрахунків підписано невідомою особою, до уваги судом не приймаються, оскільки підпис водія на вказаних накладних, та підпис особи, яка виконувала звірку розрахунків від імені підприємства, скріплені печаткою підприємства. Керівник відповідача, який брав участь у судовому засіданні, не заперечив справжність печатки підприємства.

Відповідно до пп. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено, а навпаки, у наданому підприємством акті службового розслідування зазначено що печатка постійно зберігалась у сейфі підприємства.

Отже, господарський суд вважає, що підприємством не спростовано належними і допустимими доказами факт передання позивачем соняшнику на виконання договору від 10.10.2006 р., що вбачається з видаткових і товарно-транспортних накладених, акту звірення розрахунків від 15.11.2006 р.

Відповідно до п.1) ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором чи законом.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, отже відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності, тобто реального існування у первісного кредитора права вимоги до боржника. Аналогічну позицію викладено в постанові Вищого Господарського Суду України від 02.04.2007 р. по справі № 3/256-13/194.

Вказане стосується визнання спірної угоди недійсною в іншій частині, а саме в частині відступлення підприємством прав вимоги за договорами від 04.12.2006 р., від 22.09.2006 р. та від 23.10.2006 р. Так, позивачем надано копію його листа від 08.12.2006 р., з розпискою про одержання 11.12.2006 р., що завірена підприємства, на екземплярі позивача. Оригінал цього листа також оглянуто в судовому засіданні 05.11.2006 р.

Згідно цього листа від 08.12.2006 р., позивачем проведено зарахування зустрічних грошових вимог по оплаті товарів, отриманих за вказаними вище договорами у вересні, жовтні та грудні 2006 р., на загальну суму 108047 грн., у рахунок зустрічних зобов'язань підприємства по оплаті отриманих від позивача у серпні 2006 р. пшениці в кількості 168,262 т. на суму 102119,80 грн. та ячменю в кількості 136,4 т. на суму 75812,88 грн.

Позивачем надані суду копії укладених між ним та підприємством у серпні 2006 р. договорів купівлі-продажу пшениці та ячменя, видаткових накладних про передачу підприємству цієї сільгосппродукції, та довіреності серії ЯЛТ № 847779 від 08.08.2006 р., за якою ця продукція була передана підприємству. Останнє не заперечило факту отримання вказаної продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Згідно ч. 2 ст. 601 ЦК України, зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення передбачені ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 2 цієї статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Отже, зарахування зустрічних вимог є правочином, спрямованим на припинення прав і обов'язків його сторін, який відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК України може вчинятись в односторонньому порядку, шляхом направлення відповідної заяви однією стороною іншій стороні.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак враховуючи, що на день укладення спірної угоди 22.01.2007 р. підприємство не мало прав вимоги до позивача, що витікають з договорів від 10.10.2006 р., від 04.12.2006 р., від 22.09.2006 р. та від 23.10.2006 р., спірна угода суперечить ст.ст. 512, 514 ЦК України, що є підставою для визнання її недійсною згідно ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ЦК України.

Спірна угода також порушує права і законні інтереси позивача, так як створює передумови для пред'явлення до нього вимог новим кредитором ЗАТ „Новомиргородський цукор”.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства; згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, правочин визнається судом недійсним з моменту вчинення.

За таких обставин та приймаючи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

          1.    Позов задовольнити

2.   Визнати недійсною з моменту укладення угоду від 22.01.2007 р., укладену між приватним підприємством „Ант-Юг” (м. Миколаїв, Бузький бульвар, 18, код ЄДРПОУ 31946125) і закритим акціонерним товариством „Новомиргородський цукор” (м. Кіровоград, вул. Шевченка, 6/2, код ЄДРПОУ 32119999), про відступлення права вимоги за договорами від 10.10.2006 р., 04.12.2006 р., 22.09.2006 р., 23.10.2006 р., укладеними між приватним підприємством „Ант-Юг” та селянським (фермерським) господарством „Світанок” Миргородського Василя Анатолійовича (Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Богодарівка, вул. Бондаря, 22, код ЄДРПОУ 20647086).

3.   Стягнути з приватного підприємства „Ант-Юг” (м. Миколаїв, Бузький бульвар, 18, код ЄДРПОУ 31946125) на користь селянського (фермерського) господарства „Світанок” Миргородського Василя Анатолійовича (Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Богодарівка, вул. Бондаря, 22, код ЄДРПОУ 20647086) 42,50 грн. держмита і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.  Стягнути з закритого акціонерного товариства „Новомиргородський цукор” (м.Кіровоград, вул.Шевченка, 6/2, код ЄДРПОУ 32119999) на користь селянського (фермерського) господарства „Світанок” Миргородського Василя Анатолійовича (Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Богодарівка, вул. Бондаря, 22, код ЄДРПОУ 20647086) 42,50 грн. держмита і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        В.Д.Фролов