номер провадження справи 22/141/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2023 Справа № 908/2666/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2666/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до відповідача: Семененківського ліцею Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Шкільна, буд. 5А, с. Семененкове, Запорізький район, Запорізька область, 70026)
про стягнення 9 400,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
22.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 119/4.2.1-31291 від 15.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Семененківського ліцею Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення 6309,41 грн. основного боргу; 764,04 грн. пені, нарахованої за період з 01.01.2022 по 30.06.2022; 283,14 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2022 по 30.06.2023; 2044,38 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2022 по 30.06.2023.
Позов обґрунтовано виникненням заборгованості з оплати поставленого природного газу в період з 01.11.2021 по 06.11.2021.
Позивач є постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Відповідач є бюджетною установою, та в зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.102021 по 06.11.2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача. Відповідно, спожитий природний газ у спірному періоді віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Відповідач був включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії». Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається шляхом публічної оферти постачальником «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Такий договір не потребує двостороннього підписання. З 01.11.2021 по 06.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 375,56 куб.м на суму 6309,41 грн., який оплачений не був. Відповідний рахунок на оплату надсилався відповідачу.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав. Останнім днем строку подання відзиву було 28.09.2023.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2666/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2023 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2666/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Копія ухвали від 28.08.2023 була доставлена до електронного кабінету позивача 28.08.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія ухвали від 28.08.2023 була отримання представником відповідача за довіреністю 13.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, суд визнав можливим розглянути справу, згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 18.10.2023.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (позивач, постачальник, постачальник останньої надії), відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 року № 880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917-р, Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії строком на три роки як переможця конкурсу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу, постачальник останньої надії - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Згідно пункту 41-8 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, визначено зобов`язання Акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.
За визначенням, наведеним у пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується:
- листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 15.03.2023 № ТОВВИХ-23-3331, згідно якого споживач з ЕІС-кодом 56ХS000Q9DJI005 Семененківський навчально-виховний комплекс, код ЄДРПОУ 26337702, закріплений в Реєстрі споживачів постачальника;
- інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56ХS000Q9DJI005 за період з 29.10.2021 по 06.11.20211, згідно якої з 01.11.2021 по 06.11.2011 відповідачу був поставлений природний газ в загальному об`ємі 375,56 куб.м;
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000Q9DJI005.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
За умовами п. 1.3, цей договір є договором приєднання.
Згідно з п. 3.1 договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. Договору).
Згідно п. 4.4 договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно п. 4.5, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі, та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 11.1, цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Таким чином, враховуючи наведені вище приписи законодавства та подані позивачем докази, між позивачем та відповідачем було укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», та позивачем у період з 01.22.2021 по 06.11.2021 включно здійснено постачання відповідачу природного газу в загальному об`ємі 375,56 куб.м.
Копію вказаного договору було надіслано позивачем відповідачу 23.11.2021, що підтверджується списком № 22.11.2021-юріки та фіскальним чеком від 23.11.2021.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату (природний газ) № 34898 на суму 6309,41 грн. (кількість спожитого газу 375,56 куб.м) за розрахунковий період: 1-30 листопада 2021 року.
Вказаний рахунок було надіслано на адресу відповідача 21.12.2021, що підтверджується матеріалами справи.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався, наявність заборгованості не заперечив та не спростував, доказів оплати на користь позивача суми 6309,41 грн. заборгованості не надав.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 6309,41 грн. основного боргу.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Суд перевірив подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та визнав їх правильними. З відповідача на користь позивача стягується 2044,38 грн. інфляційних втрат та 283,14 грн. 3% річних.
Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Сторонами у договорі не визначено більшого строку для нарахування пені, ніж вказано в ч. 6 ст. 232 ГК України. Позивач нарахував пеню у межах вказаного строку.
Розрахунок пені, зроблений позивачем, визнається судом правильним. З відповідача на користь позивача стягується 764,04 грн. пені.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у сумі 2684,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Семененківського ліцею Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Шкільна, буд. 5А, с. Семененкове, Запорізький район, Запорізька область, 70026, код ЄДРПОУ 26337702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) 6309 (шість тисяч триста дев`ять) грн. 41 коп. основного боргу, 283 (двісті вісімдесят три) грн. 14 коп. 3% річних, 2044 (дві тисячі сорок чотири) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 04 коп. пені, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 18 жовтня 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 20.10.2023 |
Номер документу | 114257417 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Ярешко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні