Рішення

від 09.10.2023 по справі 915/901/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2023Справа № 915/901/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийспецопт"

про стягнення 48 871 908,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дідовець Ю.В., в порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийспецопт» про стягнення 48 871 908,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/354 від 10.03.2022, в частині поставки обумовленого Договором товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2023 позовну заяву Міністерства оборони України передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

19.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2023.

У судове засідання 04.09.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 25.09.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 25.09.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 09.10.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

В свою чергу, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернуті відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2022 року між Міністерством оборони України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тексілс» (в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кийспецопт» (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/22/354 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

Пунктом 1.1 Договору узгоджено, що предмет договору - військова уніформа (35811300-5) (Костюм маскувальний зимовий) (далі - товар)

У пункті 1.3 Договору сторонами визначено номенклатуру товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання Договору, а саме: військова уніформа (35811300-5) (костюм маскувальний зимовий), ТУ У 14.1-00034022-149:2016, сповіщення про зміни № 1, строки постачання: 1400 комплектів вартістю 1 806 000,00 грн. (без ПДВ) до 21.10.2022 включно, 21600 комплектів вартістю 27 864 000,00 грн. (без ПДВ) до 30.10.2022 включно, 27100 комплектів вартістю 34 959 000,00 грн. (без ПДВ) до 09.11.2022 включно, 30700 комплектів вартістю 39 603 000,00 грн. (без ПДВ) до 21.11.2022 включно, 19200 комплектів вартістю 24 768 000,00 грн. до 30.11.2022 включно.

Ціна цього Договору становить 154 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 25 800 000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товару протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату.

Пунктом 3.6 Договору узгоджено, що за рішенням замовник, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати (авансу) у розмірі, що не перевищує 50% вартості товарів за Договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар постачається на об`єднанні центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Строки (термін) поставки товару визначений в специфікації Договору (п. 1.3).

У разі нагальної потреби, поставка товарів може здійснюватися в інші місця, визначені відповідно до заявки наданої замовником, у тому числі в місцевості, де ведуться бойові дії та райони проведення операції об`єднаних сил.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору у разі порушення постачальником умов Договору в частині поставки товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у Специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов Договору чи відмови від виконання Договору, замовник, в односторонньому порядку у спрощений спосіб (шляхом повідомлення постачальника листом), має право: відмовитися від подальшого приймання виконання зобов`язань постачальником за Договором; достроково розірвати Договір, повідомивши про це постачальника.

Застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє права замовника права вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання цього Договору.

Пунктами 6.3.1 та 6.3.2 Договору визначено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки (термін), встановлені Договором та забезпечити поставку товару у кількості та якості, що визначені пунктом 1.3 Договору.

Згідно з п. 7.3.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмір 7% вказаної ціни Договору (п. 3.1).

У відповідності до п. 7.3.6 Договору неустойка (пеня, штраф) за несвоєчасне постачання товару, яка передбачена п. 7.3.4 Договору нараховується за весь період прострочення.

Також, відповідно до п. 7.3.7 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по Договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору. Крім того, постачальник повертає замовнику попередню оплату, якщо така попередня оплата була здійснена.

Відповідно до п. 8.5 Договору продовження строку (терміну) виконання зобов`язань постачання товару, можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Договором у разі, якщо вони змінилися настільки, що/якби сторони не могли це передбачити, вони не укладали б цей Договір, або уклали його за інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Пунктом 9.1 Договору узгоджено, що умовами припинення (розірвання) договору є: взаємна домовленість сторін, продовження строку дії обставин непереборної сили більш як 30 днів; закінчення строку дії Договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (включно).

Після закінчення терміну дії Договору, товар, визначений у пункті 1.3. Договору, не підлягає постачанню замовнику за цим Договором, документи, визначені у пункті 4.1., замовником не приймаються та повертаються постачальнику без реалізації (пункти 11.1 та 11.2 Договору).

Додатками №№ 1, 2, 3 до Договору сторонами викладено Рознарядку Міністерства оборони України за Специфікацією, Ростовку Міністерства оборони України за Специфікацією та Калькуляцію ціни товару ТОВ «Тексілс».

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, з метою сприяння у виконанні Договору, перерахував постачальнику 77 400 000,00 грн.

Листом вих. № 25 від 07.12.2022 постачальник повідомив позивача про повернення суми попередньої оплати та просив вважати Договір розірваним на підставі п. 8.5 та 9.1 Договору.

Листом вих. № 286/5956 від 30.12.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору на підставі п. 6.2.3 Договору.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач у строки визначені Договором, товар не поставив, в зв`язку з чим, позивач 06.01.2023 звернувся до відповідача із Претензією вих. 286/113 про сплату пені у розмірі 7 075 908,00 грн., штрафу в розмірі 10 836 000,00 грн. та в розмірі 30 960 000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У пункті 1.3 Договору сторонами визначено номенклатуру товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар постачається на об`єднанні центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Строки (термін) поставки товару визначений в специфікації Договору (п. 1.3).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як зазначає представник позивача та не заперечується відповідачем, ТОВ «Кийспецопт» не здійснило жодної поставки товару згідно Договору.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.3.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмір 7% вказаної ціни Договору (п. 3.1).

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені та штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 7 075 908,00 грн. та штраф у розмірі 10 836 000,00 грн. за порушення строків поставки на 30 днів.

Також, відповідно до п. 7.3.7 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по Договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору.

Враховуючи односторонню відмову відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, про яку свідчить не поставка жодного товару на виконання умов Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30 960 000,00 грн. є також обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення суми пені та штрафів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийспецопт" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код: 42613484) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код: 00034022) пеню в розмірі 7 075 908 (сім мільйонів сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісім) грн. 00 коп., штраф у розмірі 10 836 000 (десять мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 30 960 000 (тридцять мільйонів дев`ятсот шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 733 078 (сімсот тридцять три тисячі сімдесят вісім) грн. 62 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.10.2023.

Суддя О.А. Грєхова