Рішення

від 09.10.2023 по справі 910/8700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2023Справа № 910/8700/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Віес ліфт"

про стягнення 1 048 624,97 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Шмонденко Д.В., ордер серія АІ № 1349777; Яремова І.В., ордер серія АІ № 1398715; Боровльова Л.П., керівник;

від відповідача: Острова В.В., в порядку самопредставництва; Лісовець С.М., керівник;

від третьої особи: Лантух В.В., директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» про стягнення 1 048 624,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для відшкодування відповідачем, як попереднім управителем будинку за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Б, вартості відновлення пасажирського ліфта №АЕ0335.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Віес ліфт» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та призначено підготовче засідання на 17.07.2023.

11.07.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 17.07.2023 представники учасників справи з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 07.08.2023.

28.07.2023 представником позивача подано відповідь на відзив.

03.08.2023 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 07.08.2023 представники учасників справи з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 18.09.2023.

У судове засідання 18.09.2023 представники учасників справи з`явились, представник третьої особи подав письмові пояснення.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 09.10.2023 представник учасників справи з`явились.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10701020000082987 про реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» (далі - позивач).

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пеечерський», затвердженого Установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, оформленими протоколом № 1 від 26.05.2019, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 36Б, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Б, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

25 травня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» (далі - відповідач) складено Акт огляду виявлених при технічному огляді несправностей та інших недоліків в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, будинок 36-Б, який здійснюється візуально, спільною комісією за участю представників ОСББ «Печерський» та ТОВ «Житло-Сервіс», з пропозиціями та коментарями до нього, у п. 21 якого зазначено наступне: огляд ліфтового обладнання не проводився. Один пасажирський ліфт в другій секції (з права від центрального входу) відключений та не функціонує. До кабіни інших ліфтів можна ввійти та оглянути, зокрема у всіх наявні пошкодження, такі, що стосуються дзеркал та/або кнопок та/або панелей виклику та/або обшивки та/або світильників. Потребує подальшого уточнення стану ліфтів, для більш детального встановлення якості та стану ліфтів - необхідне залучення спеціалізованої організації.

Пунктом 33 означеного Акта визначено, що всі виявлені недоліки мають бути усунені у строк до 01.06.2020 або в інший строк погоджений ТОВ «Житло-Сервіс» з ОСББ «Печерський» або за рахунок ТОВ «Житло-Сервіс».

У додатку до означеного Акту, в якому викладено пропозиції та коментарі зазначено, що товариство не заперечує щодо залучення спеціалізованої організації з боку ОСББ.

01 червня 2020 року спільною комісією створеною ОСББ «Печерський» та ТОВ «Житло-Сервіс» складено Акт приймання-передачі багатоквартирного будинку який розташований за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Б.

Листом № 29/05 від 29.05.2020 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віес ліфт» (далі - третя особа) з проханням з`явитись 01.06.2020 для підписання підрядного договору та надання для огляду представникам спільної комісії (створеної ТОВ «Житло-Сервіс» та ОСББ «Печерський») ліфтового обладнання будинку, у відповідь на який, третя особа зазначила, що уповноважені особи з`являться 01.06.2020 для підписання договору та надання ліфтового обладнання для огляду.

Листом № 03/06 від 03.06.2020 позивач звернувся до відповідача із проханням розглянути надані ТОВ «Віес Ліфт» документи по ремонтним роботам для ліфтів за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Б, необхідним для відновлення та належного функціонування ліфтів та надати заперечення щодо таких робіт у найкоротші строки.

08 червня 2020 року ТОВ «Віес Ліфт» складено Акт огляду пасажирського ліфта № АЕ0335 за адресою вул. Є.Коновальця, 36-Б (2 секція), відповідно до якого виявлено наступне:

1. Відсутність наступних вузлів та запчастин: головна плата ЕКМ-6400 та плата 6401; трансформатор; пускачі-2 шт; роз`єми для реле - 2 шт; реле -12 шт; енкодер двигуна; енкодер шахтний обмежувача швидкості; обмежувач швидкості; частотний перетворювач Altivar-58; контролер дверей кабіни; плати ЕКМ-64-08 - 4 шт; датчики точних зупинок - 2 шт; корекційні датчики - 2 шт; кінцевий вимикач дверей кабіни; ролики кареток дверей кабіни з ексцентриков - 2 шт та без ексцентрика - 2шт; замки дверей шахти - 10 шт; кнопки наказу кабіни - 13 шт;

2. Внаслідок того, що ліфт не експлуатувався тривалий час, необхідно замінити наступні вузли: головний канато-тяговий шкив; основні тягові канати; канат обмежувача швидкості.

Відповідно до пропозиції по відновленню пасажирського ліфта № АЕ0335 за адресою: вул. Є.Коновальця, 36-Б (2 секція) № 3/10 від 03.10.2020, враховуючи, що в процесі пошуку запчастин виявлено, що такі позиції як обмежувач швидкості, частотний перетворювач, головна та допоміжні плати, контролер дверей кабіни не виробляються та потребують заміни на аналоги, які не є оптимальним рішенням як по якості, так і по вартості, а також можуть бути конфлікти між старими та новими запчастинами, замовнику пропонується також замінити електроніку ліфта. Пропозиція по відновленню ліфта враховує роботи, матеріали та запчастини з доставкою на об`єкт, ПДВ, розмитненням та ін. та констатовано, що для виконання робіт на першому етапі необхідно замовити матеріали на 14700 євро, та виконати роботи вартістю 150 000,00 грн., після цього прийняти рішення - або придбати канати та КТШ (2000 євро), або замінити лебідку (6500 євро) та троса (800 євро). Також, необхідно мати на увазі можливі незначні незаплановані витрати, якщо в ході виконання робіт та запуску ліфта буде виявлено додаткові дефекти, але можуть бути і знижки від виробників в розмірі 3-5%, що буде визначено безпосередньо при замовленні інвойсів та може бути враховано в суму сертифікації та введення в експлуатації. Фінальний етап - сертифікація та введення експлуатацію - 1000 євро.

20 жовтня 2022 року позивач звернувся до відповідача із Досудовим попередженням-претензією № 19/10-22Л від 19.10.2022 про стягнення боргу на загальну суму 786 228,27 грн.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» зазначає, що оскільки ТОВ «Житло-Сервіс» виявлені недоліки не усунуло в зазначений у п. 33 Акту недоліки та проігнорувало претензію, ОСББ «Печерський» вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 1 048 624,97 грн. з посиланням на приписи ст. 18, ч.ч. 1,2 ст. 24, ст. 61, ст. 175, ч.ч. 1, 2 ст. 176 Житлового кодексу України, ст. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідач за адресою вул. Є.Коновальця, 36-Б, надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах тарифу, затвердженого Розпорядженням КМДА від 08.04.2016р. № 206, до складової якого входило лише технічне обслуговування ліфтів і не входило проведення капітального ремонту. Обсяг послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинен відповідати структурі, періодичності та строкам надання послуг, затверджених Розпорядженням КМДА від 09.03.2011р. № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (копія Розпорядження додається). У разі виявлення бажання співвласників будинків (споживачів) на отримання послуг, що не враховані в структурі тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених даним Розпорядженням, їх надання здійснюється за додатковими договорами про надання таких послуг між виконавцями та споживачами. Таким чином, відповідач зазначає, що покриття витрат на утримання ліфтів - це кошти, які співвласники будинку сплачували відповідачу лише за часткове технічне обслуговування ліфтів, постачання електроенергії для роботи ліфтів. Відповідач зазначає, що дійсно не заперечував щодо залучення спеціалізованої організації з метою уточнення стану ліфтів та погоджується з тим, що ТОВ «ВІЕС ЛІФТ» яке здійснювало технічне обслуговування ліфтів за адресою вул. Коновалььця Є., 36-Б на умовах укладеного з ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС» підрядного договору, дійсно було обізнано про реальний стан ліфтового господарства та могло дати змістовні висновки, але, ОСББ «ПЕЧЕРСЬКИЙ» не було враховано те, що ТОВ «ВІЕС ЛІФТ» не проводило експертне обстеження ліфтів, як того вимагає чинне законодавство, а надало лише комерційну пропозицію вартості відновлення роботи ліфтів, з якої вбачається, що все обладнання, яке потребує заміни або придбання, не входить до часткового технічного обслуговувана або поточного ремонту, а відносяться до ремонтних робіт капітального характеру, отже з огляду на положення ч. 6 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», ч. 1 ст. 322, ч. 2 ст. 382 ЦК України, а також враховуючи акти огляду (обстеження) TOB «ВІЕС ЛІФТ» відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ліфтове обладнання, яке потребує придбання або заміни для відновлення роботи ліфта, є обладнанням та роботами, що входять до ремонтних робіт капітального характеру, за якими відповідач не брав на себе зобов`язань в період обслуговування будинку за адресою вул. Є.Коновальця, З6-Б. Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено у розумінні ст.ст. 11, 14, 526, 626 ЦК України, ст.ст. 173, 174 ГК України ані існування заборгованості, ані існування боргу, оскільки відповідач не брав на себе будь-яких зобов`язань та позивачем також не доведено вину відповідача, а отже не може бути пред`явлена вимога по не існуючому зобов`язанню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання.

В свою чергу Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до визначень, що містить Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

При цьому, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів» N 190 від 01.09.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 937/15628, затверджено Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, які встановлюють вимоги до будови, виготовлення, монтажу, налагодження, проведення технічного огляду та експертного обстеження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів, підйомників та їх складових частин.

Пунктами 4.9 та 4.10 означених Правил визначено, що ремонт - відновлення пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин ліфтів і підйомників (металевих конструкцій, механізмів, гідроприводу, електроприводу, приладів і пристроїв безпеки тощо) з доведенням ліфтів і підйомників до працездатного і справного стану, у тому числі проведене відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів, а технічне обслуговування - комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта (підйомника) під час використання його за призначенням, простою, зберігання та транспортування.

Таким чином, з вищенаведеного у сукупності вбачається, що ремонт ліфта, на відміну від технічного обслуговування, здійснюється на підставі прийнятого рішення на зборах співвласників, за результатами розгляду експертного дослідження, проведеного експертною комісією, і вартість його ремонту покладається на кожного співвласника у відповідності до його частки, але може бути покрита, зокрема за рахунок вже наявного резервного або ремонтного фонду.

В свою чергу, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 048 624,27 грн., позивач зазначає, що оскільки ТОВ «Житло-Сервіс» виявлені недоліки не усунуло в зазначений у п. 33 Акту недоліки та проігнорувало претензію, ОСББ «Печерський» вимушений звернутись до суду з позовом, в обґрунтування якого позивач посилається на приписи ст. 18, ч.ч. 1,2 ст. 24, ст. 61, ст. 175, ч.ч. 1, 2 ст. 176 Житлового кодексу України, ст. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України.

Так, ст. 18, ч.ч. 1,2 ст. 24, ст. 61, ст. 175, ч.ч. 1, 2 ст. 176 Житлового кодексу України визначають наступне:

- управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником;

- для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку;

- житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території;

- користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення;

- договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер;

- типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР;

- умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім`ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними;

- державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов`язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою;

- наймодавець зобов`язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під`їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов`язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи;

- капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов`язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Отже, наведені норми Житлового кодексу України жодним чином не встановлюють для відповідача обов`язку зі сплати на користь позивача суми у розмірі 1 048 624,27 грн. в рахунок майбутнього платежу за комерційною пропозицією третьої особи за ремонт ліфта, як і не покладають на відповідача жодного обов`язку зі здійснення ремонту ліфта, як організації, яка обслуговувала будинок.

Посилання ж позивача на приписи ст. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» із зазначенням про неналежне утримання відповідачем ліфтів, також не створює для відповідача обов`язку саме зі сплати на користь позивача суми у розмірі 1 048 624,27 грн. в рахунок майбутнього платежу за комерційною пропозицією третьої особи за ремонт ліфта.

Так, 25 травня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» складено Акт огляду виявлених при технічному огляді несправностей та інших недоліків в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, будинок 36-Б, який здійснюється візуально, спільною комісією за участю представників ОСББ «Печерський» та ТОВ «Житло-Сервіс», з пропозиціями та коментарями до нього, у п. 21 якого зазначено наступне: огляд ліфтового обладнання не проводився. Один пасажирський ліфт в другій секції (з права від центрального входу) відключений та не функціонує. До кабіни інших ліфтів можна ввійти та оглянути, зокрема у всіх наявні пошкодження, такі, що стосуються дзеркал та/або кнопок та/або панелей виклику та/або обшивки та/або світильників. Потребує подальшого уточнення стану ліфтів, для більш детального встановлення якості та стану ліфтів - необхідне залучення спеціалізованої організації.

Пунктом 33 означеного Акта визначено, що всі виявлені недоліки мають бути усунені у строк до 01.06.2020 або в інший строк погоджений ТОВ «Житло-Сервіс» з ОСББ «Печерський» або за рахунок ТОВ «Житло-Сервіс».

У додатку до означеного Акту, в якому викладено пропозиції та коментарі зазначено, що товариство не заперечує щодо залучення спеціалізованої організації з боку ОСББ.

Однак, жодних зобов`язань зі сплати на користь позивача суми у розмірі 1 048 624,97 грн., означений Акт не містить.

Натомість, на виконання означеного Акта, за відсутності заперечень сторін щодо встановлення його технічного стану, Листом № 29/05 від 29.05.2020 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віес ліфт» з проханням з`явитись 01.06.2020 для підписання підрядного договору та надання для огляду представникам спільної комісії (створеної ТОВ «Житло-Сервіс» та ОСББ «Печерський») ліфтового обладнання будинку, у відповідь на який, третя особа зазначила, що уповноважені особи з`являться 01.06.2020 для підписання договору та надання ліфтового обладнання для огляду.

В свою чергу, жодних спільних актів, за результатами огляду ліфтового обладнання будинку, матеріали справи не містять, а сторонами не надано.

Зокрема, відповідно до пропозиції по відновленню пасажирського ліфта № АЕ0335 за адресою: вул. Є.Коновальця, 36-Б (2 секція) № 3/10 від 03.10.2020, враховуючи, що в процесі пошуку запчастин виявлено, що такі позиції як обмежувач швидкості, частотний перетворювач, головна та допоміжні плати, контролер дверей кабіни не виробляються та потребують заміни на аналоги, які не є оптимальним рішенням як по якості, так і по вартості, а також можуть бути конфлікти між старими та новими запчастинами, замовнику пропонується також замінити електроніку ліфта. Пропозиція по відновленню ліфта враховує роботи, матеріали та запчастини з доставкою на об`єкт, ПДВ, розмитненням та ін. та констатовано, що для виконання робіт на першому етапі необхідно замовити матеріали на 14700 євро, та виконати роботи вартістю 150 000,00 грн., після цього прийняти рішення - або придбати канати та КТШ (2000 євро), або замінити лебідку (6500 євро) та троса (800 євро). Також, необхідно мати на увазі можливі незначні незаплановані витрати, якщо в ході виконання робіт та запуску ліфта буде виявлено додаткові дефекти, але можуть бути і знижки від виробників в розмірі 3-5%, що буде визначено безпосередньо при замовленні інвойсів та може бути враховано в суму сертифікації та введення в експлуатації. Фінальний етап - сертифікація та введення експлуатацію - 1000 євро.

Разом з тим, за змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 Цивільного кодексу визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

В свою чергу, за визначенням наведеним у ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Стаття 174 ГК України визначає, що господарські зобов`язання можуть виникати:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акту управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У даному випадку, з урахуванням наведених приписів законодавства, матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив виникнення у відповідача обов`язку зі сплати на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Печерський» суми коштів у розмірі 1 048 624,27 грн.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, оскільки позивачем не наведено жодної правової норми, яка б свідчила про наявність у відповідача обов`язку зі сплати на користь позивача коштів у розмірі 1 048 624,27 грн., як і не надано жодного доказу, який би свідчив про такий обов`язок відповідача, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.10.2023

Суддя О.А. Грєхова