Рішення

від 13.09.2023 по справі 911/2761/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2761/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фурсівської сільської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ

про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельні ділянки та припинення речових прав,

за участю представника:

позивача: Потапенка С.А. адвоката (посвідчення №9922/10 від 15.04.2021 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фурсівської сільської ради (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ РІЕЛТІ» (далі відповідач) про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельні ділянки та припинення речових прав.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на незаконну реєстрацію відповідачем права власності на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, та земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, розташованих на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду, просив:

- скасувати рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51660039 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135 за відповідачем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056191732204, з одночасним припиненням речових прав відповідача на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

- скасувати рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51657306 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136 за відповідачем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056131132204, з одночасним припиненням речових прав відповідача на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Ухвалою суду від 30.12.2022 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання на 18 січня 2023 року.

Підготовче засідання відкладене на 01 березня 2023 року, про що постановлена ухвала суду від 10.01.2023 року.

У засіданні суд розглянув клопотання представника позивача про витребування доказів, долучене ним до позовної заяви.

Представник позивача у засіданні вищевказане клопотання підтримав, просив суд витребувати у Відділу № 1 Управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області роздруковану за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру із засвідченням кожного аркушу підписом Державного кадастрового реєстратора та скріпленого його печаткою паперову форму Поземельної книги про земельну ділянку, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051, в результаті поділу якої, на підставі заяви відповідача, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук A.B., була утворена земельна ділянка, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, та земельна ділянка, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, а також витребувати в приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук Антоніни Валеріївни завірену належним чином заяву відповідача про поділ земельної ділянки, площею 3,6903 га, кадастровий номер 3220488300:05:012:0051.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 05 квітня 2023 року, судом у Відділу № 1 Управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області витребувана роздрукована за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру із засвідченням кожного аркушу підписом Державного кадастрового реєстратора та скріпленого його печаткою паперова форма Поземельної книги про земельну ділянку, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051, в результаті поділу якої, на підставі заяви відповідача, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук A.B., була утворена земельна ділянка, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, та земельна ділянка, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136. У приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук Антоніни Валеріївни витребувана завірена належним чином заява відповідача про поділ земельної ділянки, площею 3,6903 га, кадастровий номер 3220488300:05:012:0051.

29 березня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук Антоніни Валеріївни надійшли пояснення щодо неможливості виконання вимог ухвали суду від 01.03.2023 року, долучені до матеріалів справи.

У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що Відділом № 1 Управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області вимоги ухвали суду від 01.03.2023 року не виконані.

Підготовче засідання відкладене на 10 травня 2023 року, про що постановлена ухвала суду від 05.04.2023 року.

10 квітня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від Головного управління Держкадастру у м. Києві та Київській області надійшов лист з додатками, на виконання вимог ухвали суду від 01.03.2023 року.

10 травня 2023 року в підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Підготовче засідання відкладене на 21 червня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

01 червня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача у засіданні просив поновити пропущений процесуальний строк для долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача в засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів, визнав його таким, що підлягало задоволенню, причини пропуску процесуального строку для подання доказів поважними, поновив його та долучив докази до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 02 серпня 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

07 вересня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/2761/22 у засідання, призначене на 13 вересня 2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити. Крім цього, до закінчення судових дебатів, заявив клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 18.01.2023 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 10.01.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 05.04.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 10.05.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 21.06.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 09100, Київська область, місто Біла Церква, Сквирське шосе, будинок 244, квартира 21.

Поштові відправлення №0103283308808, №0103283417305, №0600027264970 та №0600030569528 не були вручені відповідачу, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями повернутих поштових конвертів, долученими до матеріалів справи.

Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.

При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 30.12.2022 року про відкриття провадження у справі №911/2761/22 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 02 січня 2023 року; ухвала суду від 10.01.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 12 січня 2023 року; ухвала суду від 01.03.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 07 березня 2023 року; ухвала суду від 05.04.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 11 квітня 2023 року; ухвала суду від 10.05.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 12 травня 2023 року; ухвала суду від 21.06.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 27 червня 2023 року; ухвала суду від 02.08.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 07 серпня 2023 року.

Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 13 вересня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (ст. 12 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону (ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (ч. 1 ст. 143 Конституції України).

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" №715-р від 12.06.2020 року, територія Фурсівської територіальної громади була затверджена у складі територій Фурсівської, Трушківської, Пищиківської, Матюшівської, Великополовецької та Яблунівської сільських рад.

Так, Фурсівська сільська рада (далі позивач) діє в інтересах Фурсівської об`єднаної територіальної громади та здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності Фурсівської об`єднаної територіальної громади.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 01 липня 2021 року набрав чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до якого, з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зазначених у цьому пункті.

У зв`язку з цим, позивачем було проведено обстеження земель, які, на підставі п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, перейшли до комунальної власності Фурсівської сільської об`єднаної територіальної громади, та виявлена земельна ділянка, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, а також земельна ділянка, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, що перебувають у приватній власності товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Ріелті (далі відповідач).

За твердженнями представника позивача, вищевказані земельні ділянки були утворені в результаті поділу земельної ділянки, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051, яку відповідач незаконно отримав у власність, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №879298, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 26 квітня 2006 року.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду та просив скасувати рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51660039 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, за відповідачем з одночасним припиненням речових прав відповідача на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, а також скасувати рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51657306 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, за відповідачем з одночасним припиненням речових прав відповідача на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з інформаційною довідкою №305065626 від 15.07.2022 року, долученою до матеріалів справи, право власності відповідача на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, було зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51660039 від 17.03.2020 року, підставою для якого була заява відповідача про поділ земельної ділянки, засвідчена приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В., зареєстрована 13 лютого 2020 року в реєстрі №612.

Крім цього, відповідно до інформаційної довідки №305065900 від 15.07.2022 року, долученої до матеріалів справи, право власності відповідача на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, було зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51657306 від 17.03.2020 року, підставою для якого була заява відповідача про поділ земельної ділянки, засвідчена приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В., зареєстрована 13 лютого 2020 року в реєстрі №612.

Як вбачається з вищевказаної заяви відповідача, ці земельні ділянки були утворені в результаті поділу земельної ділянки, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051, отриманої відповідачем у власність, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №879298, виданого 26 квітня 2006 року Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, та земельна ділянка, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, утворені в результаті поділу земельної ділянки, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051, розташовані за межами населеного пункту (с. Фурси) на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру №НВ-0000627212022 та №НВ-0000627292022 від 15.07.2022 року, долученими до матеріалів справи.

Судом встановлено, що до 01 липня 2021 року розпорядження земельними ділянками комунальної власності, розташованими за межами населеного пункту (с. Фурси) на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, здійснювалось Білоцерківською районною державною адміністрацією.

Так, відповідач отримав право власності на земельну ділянку, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051 у 2006 році, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №879298, виданим Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 26 квітня 2006 року.

Разом з цим, частиною 2 ст. 128 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Частиною 7 ст. 128 Земельного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Так, оформлення та видача Державного акту на право власності відповідача на земельну ділянку, площею 3,6903 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0051, яка в подальшому була поділена на дві окремі земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, та земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, з цільовим призначенням (11.02) Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, повинні були здійснюватись Білоцерківською районною державною адміністрацією на підставі наступних документів:

1)розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації про продаж відповідачу земельної ділянки, площею 3,6903 га, з цільовим призначенням (11.02), розташованої на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

2)нотаріально оформленого договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 3,6903 га, з цільовим призначенням (11.02), розташованої на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації);

3)документу про сплату вартості земельної ділянки, площею 3,6903 га, з цільовим призначенням (03.07) для обслуговування будівель торгівлі, розташованої на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (на підставі договору-купівлі-продажу).

Як вбачається з листа Білоцерківської районної державної адміністрації №06-23/307 від 24.02.2022 року, розпорядження, прийняті протягом 2006 року про передачу у приватну власність або продаж відповідачу земельної ділянки, площею 3,6903 га, розташованої на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, а також Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №879298, Білоцерківською районною державною адміністрацією не виявлені.

Частиною 1 ст. 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 216 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі Інструкція) (в редакції, чинній 01.01.2006 року), державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснювалась структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції, порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області №29-10-0.331-1937/2-22 від 06.06.2022 року, записи про реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №879298 від 26.04.2006 року, відсутні.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Частиною 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з п. 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року (далі Порядок), цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 6 Порядку, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що, зокрема, для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.

Згідно з п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Відповідач, як юридична особа, був зареєстрований лише 07 травня 2019 року (номер запису 13531020000009630), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого долучена до матеріалів справи, що виключає можливість отримання відповідачем Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №879298, 26 квітня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б законність набуття права власності на спірні земельні ділянки, представник відповідача суду не надав, тому вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51660039 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, за відповідачем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056191732204, з одночасним припиненням речових прав відповідача на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та скасування рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51657306 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, за відповідачем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056131132204, з одночасним припиненням речових прав відповідача на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 4 ст. 41, ст. 124, ч. 1 ст. 143 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", п. 34 ч. 1 ст. 26, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 10, п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 12, п. б ч. 1 ст. 80, ч. ч. 1, 2 ст. 83, ч. ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 122, ч. 1 ст. 125, ч. ч. 2, 3, 6, 7 ст. 128, ч. 1 ст. 216 Земельного кодексу України, ст. 15, ч. 1 ст. 16, ч. 4 ст. 89, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ст. 328, Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ч. ч. 1, 2 ст. 16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов Фурсівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельні ділянки.

Скасувати рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51660039 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, за товариством з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ (09100, Київська область, місто Біла Церква, Сквирське шосе, будинок 244, квартира 21, ідентифікаційний код 42985800), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056191732204, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ на земельну ділянку, площею 1,51 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0135, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасувати рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.03.2020 року за індексним номером: 51657306 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, за товариством з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ (09100, Київська область, місто Біла Церква, Сквирське шосе, будинок 244, квартира 21, ідентифікаційний код 42985800), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2056131132204, з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ на земельну ділянку, площею 2,1803 га, з кадастровим номером 3220488300:05:012:0136, розташовану на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БЦ РІЕЛТІ (09100, Київська область, місто Біла Церква, Сквирське шосе, будинок 244, квартира 21, ідентифікаційний код 42985800) на користь Фурсівської сільської ради (09150, Київська область, Білоцерківський район, село Фурси, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 48, ідентифікаційний код 04363225) 4 962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 18.10.2023 року.

Суддя С. Грабець