ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2275/23
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют», Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород,
про стягнення 9658,56 грн.
секретар судового засідання: Самусь В.С.
за участю представників:
від позивача: Гайдай Т.В. (довіреність від 26.12.2022 № 5);
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» про стягнення 9658,56 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні за результатами здійсненої господарської операції за договором від 12.03.2020 № 128-Ш-20, внаслідок чого позбавив позивача права на включення сплачених сум податку на додану вартість в ціні виконаних робіт в розмірі 9658,56 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, на зменшення податкового зобов`язання. Позивач стверджує, що у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання відповідного податкового періоду на суму 9658,56 грн, яка фактично є збитками Комунального підприємства «Київський метрополітен». Посилаючись на п. 11.5.1 договору від 12.03.2020 № 128-Ш-20, ст.ст. 22, 526, 610, 611, 614, 628, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217, 224 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 9658,56 грн понесених збитків.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.09.2023; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення йому даної ухвали для надання до суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням його висновків.
20.09.2023 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява, до якої додано копію довідки КП «Київський метрополітен» № 19/23-413 від 15.09.2023 та розрахунок збитків у розмірі суми ПДВ за договором № 128-Ш-20 від 12.03.2020.
Представник позивача у судових засіданнях 07.09.2023, 21.09.2023 та 03.10.2023 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, відзив до суду не надіслав. Відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, про дату час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином у порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0600037307669, 0600044576365, № 0600047853955.
Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
12.03.2020 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (підрядник) укладено договір № 128-Ш-20.
Згідно з пунктом 1.1 договору № 128-Ш-20 підрядник, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на свій ризик, зобов`язується виконати та здати роботи «Обладнання охоронною сигналізацією об`єктів метрополітену - виходів СВ-33 (ПК87+65) на І колію перегону ст. «Либідська» - ст. «Палац України» (встановлення систем аварійної сигналізації та антен, код 45312000-7 за ДК 021:2015), а замовник зобов`язується виконані належним чином роботи прийняти та оплатити.
Відповідно до підпункту 1.1.1 договору № 128-Ш-20 роботи, визначені в пункті 1.1. договору, в себе включають: монтажні та пусконалагоджувальні роботи з обладнання охоронною сигналізацією об`єкту метрополітену - виходів СВ-33 (ПК87+65) на І колію перегону ст. «Либідська» - ст. «Палац України» пристроями охоронної сигналізації (надалі - пристрої ОС) з подальшим введенням об`єкту в експлуатацію.
Пунктом 1.2 договору № 128-Ш-20 визначено, що об`єкт за договором: чотири виходи СВ-33 (ПК87+65).
Відповідно до пункту 1.6 договору № 128-Ш-20 обсяги закупівлі робіт, що є предметом цього договору, можуть бути зменшені в залежності від фінансових можливостей та виробничих потреб замовника.
Пунктом 3.2 договору № 128-Ш-20 передбачено, що договірна ціна (вартість) робіт та сума договору становить 58600,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 9766,67 грн та визначається в протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 4.2 договору № 128-Ш-20 розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами акта № КБ-2в та довідки № КБ-3.
Пунктом 5.2 договору № 128-Ш-20 визначено, що строк виконання всього обсягу робіт, передбаченого п. 1.1 договору: I - IV квартали 2020 року, а саме: з дати отримання підрядником письмового повідомлення про початок виконання робіт від замовника до 31.12.2020 включно.
Відповідно до пункту 5.19 договору № 128-Ш-20 зобов`язання підрядника щодо виконання робіт, що є предметом цього договору, вважаються виконаними в повному обсязі з дати підписання сторонами акта № КБ-2в та довідки № КБ-3.
Підпунктами 6.1.5, 6.1.6 пункту 6.1 договору № 128-Ш-20 передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти виконані належної якості роботи за актом № КБ-2в та довідкою № КБ-3; здійснити розрахунок за виконані роботи своєчасно та у повному обсязі.
Згідно з підпунктом 6.3.10 пункту 6.3 договору № 128-Ш-20 підрядник зобов`язаний надати замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України та оформляти всі первинні документи, передбачені цим договором, дотримуючись вимог чинного законодавства.
Порядок надання податкових накладних врегульовано пунктом 11.5 договору № 128-Ш-20, а саме:
- підрядник зобов`язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати її замовнику за його вимогою, відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України. У разі якщо підрядник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її замовнику за його вимогою, підрядник зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі суми ПДВ, яку замовник фактично сплатив в складі перерахування коштів підряднику, але який не було включено до податкового кредиту у зв`язку з порушенням підрядником своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її замовнику (підпункт 11.5.1 пункту 11.5 договору № 128-Ш-20);
- у разі, якщо підрядник не працює за допомогою програми «M.E.Doc IS», він повідомляє про дату реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та дату/номер виписаних податкових накладних. Повідомлення надсилається на адресу I.Goldman@metro.kiev.ua в довільній формі (підпункт 11.5.2 пункту 11.5 договору № 128-Ш-20).
Пунктом 8.1 договору № 128-Ш-20 визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020 включно.
02.06.2020 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (підрядник) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 128-Ш-20 від 12.03.2020, якою, зокрема, пункт 3.2 договору викладено в такій редакції: «Договірна ціна (вартість) робіт та сума договору становить 58600,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 9766,67 грн та визначається в договірній ціні з відповідними кошторисними розрахунками до неї (додаток 2 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору».
03.12.2020 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (підрядник) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 128-Ш-20 від 12.03.2020, якою, пункт 8.1 договору викладено в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.03.2021 включно».
29.03.2021 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (підрядник) укладено додаткову угоду № 3 до договору № 128-Ш-20 від 12.03.2020, якою, зокрема:
пункт 3.2 договору викладено в такій редакції: «Договірна ціна (вартість) робіт та сума договору становить 57951,36 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 9658,56 грн та визначається в договірній ціні з відповідними кошторисними розрахунками до неї (додаток 2 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору».
пункт 8.1 договору викладено в такій редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.03.2021 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання».
За визначенням частин 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.
На виконання умов договору № 128-Ш-20 Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» виконано, а Комунальним підприємством «Київський метрополітен» прийнято будівельні роботи загальною вартістю 57951,36 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи:
- актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 31.03.2023, згідно з яким вартість робіт становить 56031,36 грн, в тому числі ПДВ 9338,56 грн;
- актом № 4 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (підрядником) від 31.03.2023, згідно з яким вартість устаткування становить 1920,00 грн, в тому числі ПДВ 320,00 грн;
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2021 року.
Згідно з платіжним дорученням від 19.04.2021 № 3001 позивачем на рахунок ТОВ «Будабсолют» перераховано 57951,36 грн з призначенням платежу: «оплата за обладнання охоронною сигналізацією об`єкту метрополітену згідно з довідкою форми КБ-3, актів № 3, 4 від 31.03.2021, договору № 128-Ш-20 від 12.03.2020, в тому числі ПДВ - 9658,56 грн».
Відповідач в порушення умов підпункту 6.3.10 пункту 6.3 договору № 128-Ш-20не надав позивачу податкову накладну.
Не отримавши податкової накладної за результатами здійсненої господарської операції за договором від 12.03.2020 № 128-Ш-20, позивач на адресу відповідача направив вимогу від 31.05.2021 № 19/23-259, у якій на підставі пункту 201.1 статті 201, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 ПК України та пунктів 6.3.10, 11.5.1 договору № 128-Ш-20 вимагав у підрядника надати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну, що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною № 0305611651410.
Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
З огляду на положення наведеної норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів/надання послуг.
Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.
За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У свою чергу, пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Як зазначалось, на виконання умов договору № 128-Ш-20 Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» виконано, а Комунальним підприємством «Київський метрополітен» прийнято будівельні роботи загальною вартістю 57951,36 грн, що підтверджується:
- актом від 31.03.2023 № 3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року, згідно з яким вартість робіт становить 56031,36 грн, в тому числі ПДВ 9338,56 грн;
- актом від 31.03.2023 № 4 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (підрядником), згідно з яким вартість устаткування становить 1920,00 грн, в тому числі ПДВ 320,00 грн;
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2021 року.
В контексті викладених положень ПК України, 31.03.2021 (дата повного виконання робіт) у відповідача виник обов`язок скласти податкову накладну та направити її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Поряд з цим, ні у встановлений ПК України строк, ні після звернення позивача з відповідною вимогою і станом на час розгляду справи відповідач не виконав обов`язку щодо складання податкової накладної за наслідками виконання робіт на вищезазначену суму, належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (прийняття, зупинення/блокування реєстрації, відмова у реєстрації накладних тощо) за спірними господарськими операціями на загальну суму ПДВ у розмірі 9658,56 грн суду не надав.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність об`єктивних обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання відповідачем обов`язку зі складення податкової накладної та/або вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів, спрямованих на недопущення порушення такого обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За визначенням частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частина 3 статті 22 ЦК України).
Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
Нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що цей обов`язок буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 по справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні за наслідками здійснення господарської операції з виконання робіт за договором № 128-Ш-20 від 12.03.2020 і неможливістю включення суми ПДВ у розмірі 9658,56 грн до складу податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 9658,56 грн збитків є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, код 41340574) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, код 03328913) 9658,56 грн (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн 56 коп.) збитків та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.10.2023.
Суддя О.О. Рябцева
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2023 |
Оприлюднено | 20.10.2023 |
Номер документу | 114258124 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Київської області
Рябцева О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні