Рішення

від 21.09.2023 по справі 915/1030/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року Справа № 915/1030/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Півдня", пр. Богоявленський (Жовтневий), 321, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ34565578)

електронна адреса: reception@metug.com.ua

електронна адреса зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: 34565578@mail.gov.ua

до відповідача Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, вул. Потьомкінська, 95-а, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02930482)

електронна адреса: fizculturasport@mkrada.gov.ua

про стягнення грошових коштів у сумі 2 815 931, 61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кльосова А.Г., адвокат

від відповідача: Малявін Р.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Металург Півдня" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради 2 815 931, 61 грн. - боргу, у т.ч.:

за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022:

394 705, 08 грн. - сума боргу;

73 632, 10 грн. - інфляційне збільшення;

162 531, 98 грн. - штрафні санкції (пеня);

11 289, 65 грн. - 3 % річних, всього 642 158, 81 грн.

за договором про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами Орендарем № 2/а/СКПБ-2022:

1 297 037, 66 грн. - сума боргу;

289 749, 95 грн. - інфляційне збільшення;

547 826, 65 грн. - штрафні санкції (пеня);

39 158, 84 грн. 3 % річних, всього 2 173 772, 80 грн.

Поточний рахунок ТОВ "Металург Південь" - НОМЕР_1 у філії - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 326461.

Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 42 238, 97 грн.

11.09.2023 на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 11823/23 від 11.09.2023), в якій позивач просить суд стягнути з Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради 3 217 435,63 грн. (три мільйона двісті сімнадцять тисяч чотириста тридцяти п`ять грн., 63 коп.). З них по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022: 394 705,08 (сума боргу) + 91 196,67 (інфляційне збільшення) + 228 496,39 (подвійна облікова ставка) + 15 247,51 (3% річних) + 24 735,00 (штраф за несвоєчасне оформлення акту здачі об`єкта), всього 754 380,65 грн.

По договору про відшкодування витрат Власника за користування комунальними послугами Орендарем № 2/а/СКПБ-2022: 1 297 037,66 (сума боргу) + 349 261,00 (інфляційне збільшення) + 764 591,86 (подвійна облікова ставка) + 52 164,46 (3% річних), всього 2 463 054,98 грн.

Позивач просить суд стягнути з Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металург Півдня» сплачений судовий збір у розмірі 48 261, 53 грн.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зміну предмету позову фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, а також заявою про зміну предмету позову в частині стягнення штрафу за несвоєчасне оформлення акту здачі об`єкта відповідно до умов договору. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2023 заява позивача прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. № 11823/23 від 11.09.2023).

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 підготовче засідання відкладено на 04.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області 04.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 915/1030/23. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 21.09.2023.

В судовому засіданні 21.09.2023 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем Управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради умов укладеного між ТОВ «Металург Півдня» (власник) та Управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (орендар) договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022 та договору про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем № 2/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022, а саме зобов`язань щодо здійснення платежів по орендній платі та інших платежів за договорами у порядку та строки, передбачені умовами договорів, внаслідок чого станом на 29.12.2022 утворилась заборгованість у сумі 394 705, 08 грн. за договором оренди індивідуально визначеного майна № 1/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022 та 1 297 037, 66 грн. за договором про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем № 2/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022: 91 196,67 (інфляційне збільшення) та 15 247,51 (3% річних), а також 228 496,39 (подвійна облікова ставка) та 24 735,00 (штраф за несвоєчасне оформлення акту здачі об`єкта) відповідно до умов договору, а по договору про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем № 2/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022: 349 261,00 (інфляційне збільшення), 764 591,86 (подвійна облікова ставка) та 52 164,46 (3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 509, 525, 526, 530, 599, 626, 625, 628, 629 ЦК України, ст. 193, 202, 286 ГК України, умовами договорів та судовою практикою ВС.

2.2. Правова позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 9853/23 від 25.07.2023) просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив наступне:

- відповідач включений до реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- позивачем зі значним запізненням (майже в рік) були надані відповідачу екземпляри актів надання послуг. Оскільки позивачем надані акти в наступному бюджетному періоді 2023, то у відповідача як комунального органу, який фінансується з бюджет,у була відсутня можливість здійснити оплату послуг у 2023;

- лише у позивача була можливість виставити відповідні акти для відшкодування витрат за комунальними послугами, оскільки саме позивачу організації-постачальники комунальних послуг виставляли рахунки з зазначенням конкретних сум в залежності від реальних обсягів споживання комунальних послуг і тільки позивач міг володіти вказаною інформацією.

- керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки це призведе до надмірного навантаження на місцевий бюджет м. Миколаєва, яким асигнування на дані потреби не заплановано.

Заперечення обґрунтовані ст. 551, 614, 616 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 5 БК України, постановою № 590 вiд 09.06.2021 "Про затвердження Порядку виконання повноважень державною казначейською службою в особливому режимi в умовах воєнного стану".

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір оренди.

01.01.2022 між ТОВ "Металург Півдня" (орендодавець) та Управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022.

Додатками до договору є:

- додаток "Акт прийому-передачі"

- додаток "Розрахунок орендної плати".

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів розірвання або визнання недійсним договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір регулює цивільно-правові відносини орендодавця і орендаря, пов`язані з передачею в оренду майна, що є власністю ТОВ "Металург Півдня".

Відповідно до п. 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування нежитлові приміщення - стрибковий комплекс СКПБ "Водолій" (Блок № 2) (надалі - Майно), площею 2 458, 10 кв.м., розміщене за адресою 54052, м. Миколаїв, проспект Богоявленський (Жовтневий), 323.

Відповідно до п. 1.3 договору майно здається в оренду з метою використання згідно його функціонального призначення: під організацію тренувального процесу, спортивно-масові заходи та оздоровлення.

Відповідно до п. 1.4 договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується, та інші відомості за узгодженням сторін (додаток № 1).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.5 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами зворотного акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.7 договору орендоване майно повинно бути повернене орендодавцеві протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення чинності чи строку дії цього договору. Несвоєчасне повернення майна з вини орендаря не звільняє останнього від фінансових зобов`язань в повному обсязі. Крім цього, орендар в безспірному порядку сплачує орендодавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки від вартості всіх нарахованих за цей час (час затримки повернення майна) орендних і комунальних платежів.

Відповідно до п. 2.8 договору обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість орендної плати складає за місяць 394 705, 08 грн., в т.ч. ПДВ.

Вартість визначається згідно додатку № 2 "Розрахунок орендної плати", що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.6 договору в разі закінчення строку дії (розірвання) цього договору оренди орендар сплачує орендну плату, платежі на утримання орендованого майна за користування майном по день фактичної здачі майна орендодавцеві по акту приймання-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. "б" п. 5.2 договору орендар зобов`язується своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов`язується у випадку закінчення, розірвання або дострокового припинення цього договору здати орендодавцю орендоване майно по акту приймання-передачі у справному стані з врахуванням його нормального зносу.

Відповідно до п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов цього договору.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну передачу, повернення або навмисне ухилення від прийняття об`єкта оренди винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен день затримки передачі.

Відповідно до п. 7.1 договору договір діє з 01.01.2022 по 31.01.2022 включно і набирає чинності з моменту підписання.

Відповідно до п. 7.8 договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 7.12 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. Якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п. 7.13 договору майна вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2022 до договору сторони дійшли згоди збільшити загальну вартість договору на суму 394 705, 08 грн., в тому числі ПДВ 20 %, а також продовжити строк дії договору до 28.02.2022.

Загальна вартість договору складає 789 410, 16 грн., в т.ч. ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване майно, про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін акти прийому-передачі від 01.01.2022, який є Додатком № 1 до договору.

За період користування майном з 01.01.2022 по 28.02.2022 позивачем нараховано відповідачу орендну плату в загальній сумі 789 410, 16 грн. (орендна плата в сумі 394 705, 08 грн. в місяць х 2 місяці) та складено акти надання послуг, а саме:

- акт надання послуг № 74 без дати на суму 394 705, 08 грн. за оренду майна за січень 2022;

- акт надання послуг № 161 без дати на суму 394 705, 08 грн. за оренду майна за лютий 2022, який отримано відповідачем 07.02.2023, про що свідчить вхідний штамп відповідача Управління фізичної культури і спорту вх. № 726/16.01-10/23 від 07.02.2023.

Акти підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідачем проведено оплату за оренду приміщення за січень 2022, що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 09.02.2022 на суму 394 705, 08 грн.

3.2. Договір відшкодування витрат.

01.01.2022 між ТОВ "Металург Півдня" (власник) та Управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (орендар) укладено договір про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем № 2/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022.

Додатком до договору є Розрахунок сум відшкодування за комунальні послуги (січень 2022).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів розірвання або визнання недійсним договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору власник забезпечує надання житлово-експлуатаційними організаціями та іншими суб`єктами господарювання комунальних послуг (водозабезпечення, каналізація, електрозабезпечення, газ для газового опалення) будівлі, що знаходиться за адресою: 54052, проспект Богоявленський (Жовтневий), 323, (надалі - будівля), загальною площею 2 458, 10 кв. м., а орендар відшкодовує власнику витрати за користування комунальними послугами.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає 879 685, 43 грн., в т.ч. ПДВ 20 %. Відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами (водозабезпечення, каналізація, електрозабезпечення, газ для газового опалення) здійснюється орендарем на підставі показників лічильників та виданих власником будівлі рахунків за діючими розцінками і тарифами, що встановлені надавачами комунальних послуг.

Відповідно до п. 2.3 договору відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем здійснюється на підставі фактичних розрахунків та підписаних актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3.1 договору орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок власника платежі з відшкодування витрат за користування комунальними послугами.

Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.1 договору договір діє з 01.01.2022 по 31.01.2022 і набирає чинності з моменту підписання.

Відповідно до п. 5.5 договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Додатковою угодою від 01.02.2022 до договору сторони дійшли згоди збільшити загальну вартість договору на суму 613 817, 27 грн. та продовжити строк дії договору до 28.02.2022.

Загальна вартість договору складає 1 493 502, 70 грн.

Додатком до договору є Розрахунок сум відшкодування за комунальні послуги (лютий 2022).

Судом встановлено, що заборгованість з комунальних послуг відповідача перед позивачем за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 1 297 037, 66 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг, а саме:

- акт надання послуг № 240 без дати на суму 894 994, 52 грн. за комунальні послуги в січні 2022, який отримано відповідачем 07.02.2023, про що свідчить вхідний штамп відповідача Управління фізичної культури і спорту вх. № 727/16.01-10/23 від 07.02.2023.

- акт надання послуг № 357 без дати на суму 402 043, 14 грн. за комунальні послуги в лютому 2022, який отримано відповідачем 07.02.2023, про що свідчить вхідний штамп відповідача Управління фізичної культури і спорту вх. № 727/16.01-10/23 від 07.02.2023.

Акти підписано та скріплено печатками сторін.

До акту за лютий 2022 позивачем подано суду також акт зняття показань приладів обліку комунальних послуг від 28.02.2022, підписаний та скріплений печатками сторін.

04.01.2023, 06.02.2023 позивачем направлялись на адресу відповідача претензії вих. № 02 від 04.01.2023, вих. № 06 від 06.02.2023 з вимогою погасити заборгованість, підписати акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до підписаних сторонами та скріплених печатками сторін актів звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем становить:

- по договору № 1/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022 - 394 705, 08 грн.;

- по договору № 2/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022 - 1 297 037, 66 грн.

Суду не подано доказів сплати заборгованості по договорам оренди та відшкодування витрат на комунальні послуги, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.04.2021 року по справі 910/11131/19.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином (постанова ВП ВС від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 922/541/17, від 03.04.2018 року по справі № 924/29/17, від 03.04.2018 року по справі № 908/1076/17, від 11.04.2018 року по справі № 915/13/17, від 12.04.2018 року у справі № 924/22/17.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Судом встановлено, що 01.01.2022 між ТОВ "Металург Півдня" (орендодавець) та Управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022 зі строком дії до 28.02.2022 (в редакції додаткової угоди).

На виконання умов п. 1.4, п. 2.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване майно, про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін акти прийому-передачі від 01.01.2022.

Умовами п. 3.1 договору сторони погодили розмір орендної плати за місяць в сумі 394 705, 08 грн., в т.ч. ПДВ.

За період користування майном з 01.01.2022 по 28.02.2022 позивачем нараховано відповідачу орендну плату в загальній сумі 789 410, 16 грн. (орендна плата в сумі 394 705, 08 грн. в місяць х 2 місяці) та складено акти надання послуг. Відповідачем частково проведено оплату за користування майном в січні 2022 в сумі 394 705, 08 грн.

Отже, заборгованість з орендної плати становить 394 705, 08 грн. В силу умов п. 3.2 договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, а відповідно до п.п. "б" п. 5.2 договору орендар зобов`язується своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього договору.

Отже, умовами договору строк оплати орендної плати не ставиться у залежність від оформлення актів, виставлення рахунків тощо. Таким чином, граничним строком сплати орендної плати за лютий 2022 є 15.03.2022, а з 16.03.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Суду не подано доказів оплати відповідачем орендної плати за користування майном в лютому 2022 в сумі 394 705, 08 грн., строк оплати якої настав, як не спростовано позовних вимог в цій частині. Тобто, відповідачем порушено вимоги ст. 530, 629, 762 ЦК України, ст. 286 ГК України та умов п. 3.2, п.п. «б» п. 5.2 договору. Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 394 705, 08 грн. - суми боргу по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідачем порушено грошове зобов`язання зі сплати орендної плати у порядку та строки, встановлені умовами договору, позивачем обгрунтовано відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 15 247, 51 грн. за період прострочення з 16.03.2022 по 28.06.2023, а також інфляційні втрати в сумі 91 196, 67 грн. за період прострочення з квітня 2022 по червень 2023. Судом перевірено та встановлено, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат виконано позивачем арифметично правильно, відповідно до вимог законодавства (ст. 625 ЦК України), період нарахування визначено правильно, індекси інфляції застосовано правильно. Детальні розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, виконані позивачем, наявні в матеріалах справи. Отже, позовна вимога про стягнення 3 % річних в сумі 15 247, 51 грн., а також інфляційних втрат в сумі 91 196, 67 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що договір припинив свою дію 01.03.2022, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (п. 7.1, п. 7.8 договору з урахуванням додаткової угоди). Отже, після припинення дії договору у орендаря виникає обов`язок повернути орендодавцю орендоване майно. Умовами п. 2.5, 2.7, 2.8, 5.3, 7.12, 7.13 договору передбачено повернення майна протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору на підставі акта приймання-передачі, обов`язок по складанню якого покладається на орендаря. Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу орендованого майна та складання відповідного акту приймання-передачі, у зв`язку з чим позивачем також нараховано та заявлено до стягнення за несвоєчасне повернення об`єкта оренди та оформлення акта приймання-передачі штраф в сумі 24 735, 00 грн., а також подвійну облікову ставку в сумі 228 496, 39 грн.

За несвоєчасне повернення орендованого майна сторони в договорі передбачили нарахування штрафу за в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки повернення майна, виходячи з суми заборгованості з орендної плати, комунальних платежів (п. 2.7 договору). Крім того, за несвоєчасне повернення майна в договорі сторони також передбачили штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен день затримки передачі об`єкта оренди (п. 6.2 договору).

Штраф нараховано позивачем відповідно до умов п. 6.2 договору, а подвійну облікову ставку - відповідно до умов п. 2.7 договору.

Як зазначено судом вище, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України) (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.04.2021 року по справі № 910/11131/19).

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в позові в частині стягнення штрафу в сумі 24 735, 00 грн. та подвійної облікової ставки в сумі 228 496, 39 грн., у зв`язку з безпідставністю.

Судом також встановлено, що 01.01.2022 між ТОВ "Металург Півдня" (власник) та Управлінням у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (орендар) укладено договір про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем № 2/а/СКПБ-2022 від 01.01.2022 зі строком дії до 28.02.2022 (в редакції додаткової угоди).

За період користування орендованим майном з 01.02.2022 по 28.02.2022 позивачем також нараховано відповідачу вартість комунальних послуг на загальну суму 1 297 037, 66 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг, а саме: акт надання послуг № 240 без дати на суму 894 994, 52 грн. за комунальні послуги в січні 2022 та акт надання послуг № 357 без дати на суму 402 043, 14 грн. за комунальні послуги в лютому 2022. Акти отримано відповідачем 07.02.2023, про що свідчать вхідні штампи відповідача Управління фізичної культури і спорту від 07.02.2023 на самих актах.

Позивач зазначає, що акти були вручені відповідачу в лютому 2022, а саме шляхом надання директору КДЮСШ "Україна" Гуменюк С. М. Проте, відповідач зазначає, що акти були вручені відповідачу 07.02.2023.

Відповідно до п. 2.3 договору про відшкодування комунальних витрат відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем здійснюється на підставі фактичних розрахунків та підписаних актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3.1 договору орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок власника платежі з відшкодування витрат за користування комунальними послугами.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні не підписані відповідачем акти надання послуг № 240, № 257 без дати, які містять штамп та підпис директора КДЮСШ "Україна" Гуменюк С. М. без зазначення дати отримання, що унеможливлює встановлення судом дати вручення вказаних актів. Проте, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами у справі на підтвердження факту виставлення позивачем відповідачу актів надання послуг (комунальних послуг) є примірники актів з відміткою саме відповідача Управління про дату їх отримання 07.02.2023, оскільки: 1) договір укладено між позивачем та Управлінням, яке є самостійною юридичною особою; 2) умовами договору не передбачено вручення актів керівнику КДЮСШ "Україна"; 3) факт того, що засновником КДЮСШ "Україна" є Миколаївська міська рада, не свідчить, що КДЮСШ "Україна" має права та/або обов`язки у договірних зобов`язаннях між сторонами або наділена повноваженнями на вчинення дій від імені Управління.

Суду не подано доказів оплати відповідачем позивачу суми заборгованості з відшкодування комунальних послуг, строк оплати якої настав в силу умов п. 2.3 договору, чим порушено приписи ст. 530 ЦК України та умови договору. Відповідачем не спростовано факту наявності вищевказаної заборгованості. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 1 297 037, 66 грн. - суми боргу по договору про відшкодування витрат власника за користування комунальними послугами орендарем № 2/а/СКПБ-2022.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 52 164, 46 грн. за період з 16.02.2022 по 28.06.2023 по кожному зобов`язанню окремо, а також інфляційні втрати в сумі 349 261, 00 грн. за період прострочення з березня 2022 по червень 2023.

Враховуючи, що акти, які в силу умов п. 2.3, п. 3.3.1 договору були вручені відповідачу лише 07.02.2023, судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат. Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 16.02.2023 по 28.06.2023 становлять 14 178, 58 грн., а інфляційні втрати за період прострочення, нараховані з березня 2023 по червень 2023, становлять 39 289, 96 грн. Керуючись ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 3 % річних в сумі 14 178, 58 грн. та інфляційних втрат в сумі 39 289, 96 грн. В решті 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих по договору про відшкодування комунальних витрат, судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

Позивачем також нараховано відповідачу відповідно до умов п. 4.1 договору пеню в сумі 764 591, 86 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 16.02.2022 по 28.06.2023.

Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Приписами ч. 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін, а ст. 3 вказаного Закону передбачено граничний (максимальний) розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ.

Враховуючи, що умовами договору сторони не передбачили відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання у формі пені, як і не погодили відповідного розміру пені, судом відмовлено в задоволенні пені.

Щодо клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву про зменшення розміру неустойки, то суд зазначає, що оскільки даним рішенням судом стягнуто суму основного боргу по двом договорам, а також відповідно до ст. 625 ЦК України - 3 % річних та інфляційні втрати, які не є неустойкою в розумінні приписів ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, то в суду відсутні правові підстави для зменшення розміру вищевказаних сум.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 27 774, 83 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 20 486, 70 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, вул. Потьомкінська, 95-а, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02930482) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Півдня", пр. Богоявленський (Жовтневий), 321, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ34565578):

- 394 705, 08 грн. (триста дев`яносто чотири тисячі сімсот п`ять грн. 08 коп.) - суми боргу по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/а/СКПБ-2022;

- 91 196, 67 грн. (дев`яносто одна тисяча сто дев`яносто шість грн. 67 коп.) - інфляційного збільшення;

- 15 247, 51 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті сорок сім грн. 51 коп.) - 3% річних;

- 1 297 037, 66 грн. (один мільйон двісті дев`яносто сім тисяч тридцять сім грн. 66 коп.) - суми боргу по договору про відшкодування витрат Власника за користування комунальними послугами Орендарем № 2/а/СКПБ-2022;

- 39 289, 96 грн. (тридцять дев`ять тисяч двісіт вісімдесят дев`ять грн. 96 коп.) - інфляційного збільшення;

- 14 178, 58 грн. (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн. 58 коп.) - 3 % річних;

- 27 774, 83 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 83 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.10.2023

Суддя Е.М. Олейняш