Рішення

від 17.10.2023 по справі 917/582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.23 Справа № 917/582/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву вх. №12075 від 26.09.2023 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу по справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд", вул. Клочківська, 98-А, м. Харків, 61058

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера", вул. Бірюзова Маршала, 81-В, оф.303, м. Полтава 36007

про стягнення 6 034 820,04 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" 6 034 820,04 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 11.06.2019 року між сторонами Договору купівлі-продажу № 502.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути на його користь 50 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу № 917/632/23 розподілено судді Ціленко В.А.

Суд ухвалою від 18.04.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, справу ухвалив розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.05.2023 року на 09:00 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 року справу № 917/582/23 розподілено судді Ківшик О.В.

12.09.2023 року судом було прийняте рішення по справі № 917/582/23 яким позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" 4 072 702,50 грн основного боргу; в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 685 285,35 грн інфляційних втрат та 276 832,19 грн 3% річних відмовлено.

26.09.2023 року до суду надійшла заява представника позивача вх. №12075 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу по справі № 917/582/23.

Суд ухвалою від 26.09.2023 призначив розгляд заяви про стягнення судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 05.10.2023 на 11:30. Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 29.06.2023, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 29.06.2023 вважається врученою відповідачу 03.10.2023 р.

02.10.2023 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №12462).

Суд ухвалою від 03.10.2023 відмовив у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" про участь у судовому засіданні 05.10.2023 року об 11:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з огляду на відсутність технічної можливості.

Представники сторін участь у судове засідання 05.10.2023 не забезпечили, останні були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката та судового збору, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" (далі - Клієнт) та адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною (далі - Адвокат) уклали договір про надання професійної правової (правничої) допомоги (далі Договір, т.с. 1, а.с. 107-112).

У Договорі сторони погодили, зокрема, наступне :

- Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін (п. 1.1 Договору);

- на виконання доручення Клієнта Адвокат : надає усні і письмовій довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів; складає заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги, включаючи апеляційні та касаційні, та інші документи правового характеру; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України створених відповідно до законодавства; надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для виконання доручення клієнта (підпункти 2.1.1, 2.1.3, 2.1.5 та 2.1.9 Договору);

- розмір гонорару за надання правової допомоги передбаченої п. 2.1.1- п. 2.1.4, п. 2.1.7- п. 2.1.9 цього Договору встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін (п. 4.1 Договору);

- сторони домовились, що вартість послуг адвоката за договором складає 50 000,00 грн. До послуг з надання правничої допомоги по даному Договору входить : консультаційні послуги, аналіз нормативного матеріалу, пошук судової практики, написання та подання позовної заяви про стягнення коштів, підготовка інших процесуальних документів у разі необхідності, представництво інтересів клієнта під час судових засідань в суді першої інстанції по справі стягнення коштів (п. 4.2 Договору);

- при визначенні розміру гонорару (винагороди) враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, шо стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта; особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвоката з Клієнтом (п. 4.4 Договору);

- сторони домовились, що вартість отриманих послуг за договором буде сплачена клієнтом в місячний термін після набрання рішенням суду першої інстанції по справі про стягнення коштів законної сили (п. 4.5 Договору).

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав суду :

- Акт приймання наданих послуг № б/н від 10.04.2023, згідно якого Адвокат надав Клієнту наступні послуги : консультаційні послуги; аналіз нормативного матеріалу; пошук судової практики; написання та подання позовної заяви про стягнення коштів; підготовка інших процесуальних документів у разі необхідності; представництво інтересів клієнта під час судових засідань в суді першої інстанції по справі стягнення коштів. Вартість послуг, вказаних в п. 1 Акту становить 50 000,00 грн (п. 1 та п. 2 Акту). Даний акт підписаний представниками сторін Договору та скріплений печаткою позивача;

- Звіт про надання правової допомоги № б/н від 10.04.2023, згідно якого Адвокат надав Клієнту наступні послуги : консультаційні послуги (1 година х 5 000,00 грн = 5 000,00 грн); ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі матеріалу (4години х 5 000,00 грн = 20 000,00 грн); підготовка позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується (4години х 5 000,00 грн = 20 000,00 грн); подача позову та представництво інтересів клієнта у Господарському суді полтавської області (1 година х 5 000,00 грн = 5 000,00 грн). Даний звіт підписаний представниками сторін Договору та скріплений печаткою позивача.

Оскільки Адвокат вчинив дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі № 917/582/23, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав суду ні заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, у Звіті до Договору Клієнт та Адвокат узгодили перелік та вартість послуг, які Адвокат надав Клієнту, а саме : консультаційні послуги (1 година х 5 000,00 грн = 5 000,00 грн); ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі матеріалу (4 години х 5 000,00 грн = 20 000,00 грн); підготовка позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується (4 години х 5 000,00 грн = 20 000,00 грн); подача позову та представництво інтересів клієнта у Господарському суді полтавської області (1 година х 5 000,00 грн = 5 000,00 грн). Загальна вартість послуг Адвоката складає 50 000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу за отримані від адвоката послуги в частині аналізу нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини; формування правової позиції по справі; підготовку позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується не є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг, оскільки : послуги адвоката в частині аналізу нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини та формування правової позиції по справі фактично є складовою частиною стадії підготовки позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши обсяг послуг наданих адвокатом, суд дійшов висновку, що доведеними та співрозмірними витратами на оплату послуг адвоката, які були фактичними і неминучими, підтвердженими матеріалами справи та співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг є витрати позивача в сумі 30 000,00 грн.

При цьому, суд враховує, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід складання процесуальних заяв (клопотань) та участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, з урахуванням предмета даного спору та предмета доказування. Крім того, з позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається лише на норми Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють спірні правовідношення і нормативно-правова позиція у даній категорії спорів є сталою. Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в обґрунтування заявлених до стягнення витрат на правову допомогу у позовній заяві позивач посилається на норми КАС України, в той час як у господарському судочинстві розподіл судових витрат регулюється нормами ГПК України.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом ухвалено рішення по справі № 917/582/23 про часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу позивача покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 20 247,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 90 522,30 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково судовий збір у розмірі 61 090,54 грн покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву вх. №12075 від 26.09.2023 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу по справі № 917/582/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (вул. Бірюзова Маршала, 81-В, оф.303, м. Полтава 36007, код ЄДРПОУ 39712901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" (вул. Клочківська, 98-А, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 34392042) 20 247,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 61 090,54 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення складене 17.10.2023 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик