Постанова

від 17.10.2023 по справі 910/25456/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/25456/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» - не з`явився,

відповідача-1 - публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» - не з`явився,

відповідача-2 - публічного акціонерного товариства «Златобанк» - Коваль Л.Л., адвокат (дов. від 16.05.2023),

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного банку України - Перетятько С.М., в порядку самопредставництва (дов. від 09.12.2022, витяг з ЄДР від 22.08.2023),

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - компанії «Дженакс Шеарс Лімітед» - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ярошенко А.С., адвокат (дов. від 22.12.2022),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Корпорація» - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.03.2023 (суддя Бойко Р.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (головуючий суддя: Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

у справі № 910/25456/15

за позовом приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»)

до публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» (далі - ПАТ «Юніон Стандарт Банк») та публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк»),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України (далі - НБУ), компанія «Дженакс Шеарс Лімітед» (далі - Компанія),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Корпорація» (далі - ТОВ «Бізнес Корпорація»),

про визнання недійсним договору.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору від 16.12.2014 № 56/57-З застави майнових прав, який (договір) укладений відповідачами у справі.

Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2023 зі справи № 910/25456/15, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що: позивач явку свого представника у судове засідання, призначене на 21.03.2023, не забезпечив, у той час як наведені ним у клопотанні про відкладення розгляду справи причини неявки не можуть бути визнані судом поважними; ні позивач, ані його представник не звертались до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності; позивач ініціював розгляд судової справи № 910/25456/15 ще у вересні 2015 року (через 3 місяці після звернення ПАТ «Златобанк» до суду з позовом про стягнення коштів з ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України») та був обізнаний про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження (тобто, в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін), відповідно ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» як добросовісний суб`єкт господарювання повинне було сприяти якнайшвидшому розгляду справи № 910/25456/15 судом, у тому числі, шляхом забезпечення явки свого представника у засідання по справі.

Таким чином, неявка представника позивача в судове засідання за відсутності поважних причин його неявки, свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, зокрема, скаржник вказує на порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та приписів статей 202, 226 ГПК України.

Скаржник зазначає про те, що неявка позивача (його представника) у судове засідання 21.03.2023 по справі № 910/25456/15 (перше судове засідання по суті справи) відбулася з поважних причин, а саме, у зв`язку з участю представника у цей час в іншому судовому засіданні, про що повідомлено суд у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Доводи інших учасників справи

У письмових поясненнях на касаційну скаргу ФГВФО проти доводів касаційної скарги заперечив, зазначаючи про її необґрунтованість і просив Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

НБУ у відзиві на касаційну скаргу просив Суд залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.

17.10.2023 від ПАТ «Златобанк» надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзивів по справі.

При цьому учасники справи були належним чином повідомлені Судом про дату, час та місце судового засідання у справі.

Розгляд заяв та клопотань учасників справи

17.10.2023 від представника позивача - адвоката Третяка О.С. на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання (скріплене кваліфікованим електронним підписом) про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що представник позивача у період з 11.10.2023 по 18.10.2023 перебуває у відрядженні у м. Кривий Ріг, на підтвердження чого надані посадочні документи для проїзду потягом.

У судовому засіданні 17.10.2023 Суд протокольною ухвалою у задоволенні клопотання відмовив, у зв`язку з тим, що: явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов`язковою; розгляд справи касаційною інстанцією здійснюється в межах статті 300 ГПК України; ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а саме, перебування представника позивача у відрядженні (посадочні документи самі по собі не є підставою як для термінового відрядження, так і для відрядження в цілому); позиція ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» зі справи викладена у поданій ним касаційній скарзі; ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» було завчасно повідомлене про дату, час та місце судового засідання; учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів, у тому числі, й у суді касаційної інстанції, відповідно, учасник справи - ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні 17.10.2023 як в порядку самопредставництва, так і через залучення інших представників, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

При цьому Суд враховує, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 зі справи № 204/2321/22 Велика Палата дійшла висновку, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку (пункти 12.1-12.3).

З метою дотримання строку розгляду касаційної скарги на ухвалу (яка переглянута в апеляційному порядку), визначеного статтею 306 ГПК України, забезпечення принципу рівності прав учасників справи на розгляд справи впродовж строку, визначеного приписами ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, які не забезпечили явку представників у судове засідання.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду міста Києва від 21.03.2023 зі справи № 910/25456/15, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У пункті 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Крім того, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

Водночас у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Судами попередніх інстанцій у справі № 910/25456/15 встановлено, що:

- підготовче засідання у цій справі було відкладено на 28.02.2023;

- у судовому засіданні, призначеному на 28.02.2023, у якому, зокрема, представник позивача був присутнім, під час проголошення протокольної ухвали суду від 28.02.2023 про призначення розгляду справи по суті на 21.03.2023 о 10:00 учасники справи були повідомлені під розписку про час і місце розгляду справи;

- крім того, ухвала господарського суду міста Києва від 01.03.2023 про повідомлення дати, часу та місця засідання на 21.03.2023 була надіслана на електронну адресу представника позивача, вказану ним у клопотанні від 12.12.2022 та була доставлена до електронної скриньки 01.03.2023, що підтверджується повідомленням господарського суду міста Києва про доставку електронного листа;

- 20.03.2023 засобами електронного зв`язку від ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване участю представника позивача (адвоката Третяка О.С.) у розгляді Київським апеляційним судом справи № 758/3456/18, розгляд якої було призначено на 21.03.2023 о 10 год. 15 хв., на підтвердження чого надано роздруківку із сайту Київського апеляційного суду з інформацією про призначення справи № 758/3456/18 до судового розгляду.

Надаючи оцінку на предмет обґрунтованості наведеним позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи причинам, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов, зокрема, таких висновків:

- перед проголошенням протокольної ухвали від 28.02.2023 про призначення розгляду справи по суті, судом погоджувалася з учасниками справи, у тому числі, із представником позивача (адвокатом Третяком О.С.), дата і час судового засідання та пропонувалося призначити засідання на 16.03.2023 чи на 21.03.2023. Жодних заперечень щодо призначення засідання по справі № 910/25456/15 на 21.03.2023 на першу половину дня адвокатом Третяком О.С. не висловлювалось;

- на підтвердження неможливості прийняти участь у судовому засіданні 21.03.2023 адвокатом Третяком О.С. долучено до клопотання звичайну роздруківку із сайту Київського апеляційного суду з інформацією про призначення справи № 758/3456/18 до розгляду у судовому засіданні на 21.03.2023 о 10 год. 15 хв. Жодних доказів наявності представницьких правовідносин між адвокатом Третяком О.С. та одним із учасників справи № 758/3456/18 представником позивача надано суду не було. Тобто фактично представник позивача роздрукував інформацію, яка наявна у вільному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду, та яка могла бути роздрукована будь-якою іншою особою та з такою ж імовірністю кожна особа мала можливість стверджувати, що є представником одного із учасників даної справи.

Суд апеляційної інстанції у зазначеному аспекті додатково зазначив про те, що судові засідання в іншій справі (№ 758/3456/18) відбулися 01.02.2023, 14.02.2023, 21.02.2023, 07.03.2023, 21.03.2023. Отже, при перенесенні засідання в іншій справі № 758/3456/18 саме 07.03.2023 представнику позивача Третяку О.С. вже було відомо про призначення справи № 910/25456/15 до розгляду на 21.03.2023, оскільки таке призначення відбулося 28.02.2023. Тому, діючи добросовісно, представник позивача мав повідомити суд в іншій справі про те, що на цю дату та час вже призначене судове засідання в іншій справі або забезпечити участь в одній із справ іншого представника;

- представником позивача не було надано доказів поважності причин неявки у призначене на 09.02.2023 підготовче засідання. Так, представник позивача вказував, що не може взяти участь у підготовчому засіданні через хворобу, проте ні до свого клопотання, ані в подальшому ним не було надано жодних доказів на підтвердження даних обставин;

- позивач не був позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Крім того, місцевим господарським судом у розгляді клопотання позивача про відкладення розгляду справи враховано і те, що у червні 2015 року ПАТ «Златобанк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення 443 755 143,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2015 зупинено провадження у справі № 910/16365/15 до вирішення по суті справ № 910/25456/15 та № 910/20687/15 та набрання законної сили судовими рішеннями у даних справах, оскільки позовні вимоги ПАТ «Златобанк» у справі № 910/16365/15 ґрунтуються на договорі застави, визнання недійсним якого є предметом розгляду у справі № 910/25456/15.

Таким чином, ПАТ «Златобанк» впродовж майже 9 років не може домогтися розгляду справи щодо стягнення з ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» коштів у розмірі 443 755 143,50 грн., у той час як ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» не сприяє швидкому розгляду справи № 910/25456/15, зокрема, не забезпечує явку свого представника у засідання по даній справі (із трьох призначених у 2023 році судових засідань представник позивача з`явився лише в одне та не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки).

За таких обставин, суди дійшли висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України для залишення позову ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» без розгляду.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки останні насамперед зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, зокрема, в частині розгляду клопотання позивача на предмет обґрунтованості наведених позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи причин.

Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Будь-яких обставин того, що судом було обмежено право позивача на доступ до суду, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, під час розгляду цієї справи встановлено не було.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд касаційної інстанції зазначає, що частиною четвертою статті 226 ГПК України передбачено право особи, позов якої залишено без розгляду, на повторне звернення до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постановлених у справі судових рішень - без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір з касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 21.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 910/25456/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова