Ухвала

від 28.06.2023 по справі 761/21923/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21923/23

Провадження № 1-кс/761/14290/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

детектива ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023 про арешт тимчасово вилученого майна

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023 про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, провидиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаеного ч. 3 ст. 212 КК України.

15.06.2023 детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2023 було проведено обшук офісних та складських приміщень, що на праві власності належать ОСОБА_6 , які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номерорм 8000000000:78:141:0072 яка орендується ОСОБА_6 .

В ході вказаного обшуку було виявлено та вилучено предмети, речі, документи та грошові кошти, як не зазначені в ухвалі слідчого судді, а саме на: чорнові записи, що оформлені як товарні чеки ФОП « ОСОБА_7 », ФОП « ОСОБА_8 », чорнові записи, що відображають замовлення ФОП « ОСОБА_9 », чорнові записи, що відображають процес формування замовлень на контрений період «збірні листи», вказані записи знаходилися в коробці №1 загальною кількістю аркушів 2385; Експрес -накладні,що відображаютьвідправку автомобільнихшин,через поштовіслужби ТОВ«Нова пошта»,«Делівері»,«Автолюкс Пошта»,реєстри поштовихвідправлень ФОП« ОСОБА_10 »,ФОП « ОСОБА_11 »,ФОП « ОСОБА_12 »вказані записизнаходилися вкоробках №2,№3,загальною кількістюаркушів 5012;чорнові записи,що оформленіяк товарнічеки ФОП« ОСОБА_7 »,вказані записизнаходилися вкоробці №4,№5,№6,загальною кількістюаркушів 9414;оригінали нотаріальнихдовіреностей відфізичних осібна отриманняготівкових коштіву всіхпунктах наданняфінансових послугТОВ «НоваПей»,оригінали нотаріальнихдовіреностей напредставлення інтересіввід фізичнихосіб -підприємців,які поміщенідо коробки№9загальною кількістюаркушів 874;чорнові записи,що відображаютьприйняття коштіввід кінцевихспоживачі,за реалізаціютоварів зокремаавтомобільних шинта дисків,що оформленіу виглядівнутрішніх чеківвід ФОП« ОСОБА_8 »ФОП « ОСОБА_13 »,які поміщенідо коробки№7загальною кількістюаркушів 638;грошові коштивиявленні вприміщенні знадписом «Каса»,а саме:200гривень -100купюр;200гривень -100купюр;200гривень -100купюр;200гривень -100купюр;500гривень -100купюр;500гривень -100купюр;500гривень -100купюр;500гривень -100купюр;500гривень -100купюр;500гривень -100купюр;500гривень -100купюр;1000гривень -73купюри;500гривень -69купюр;100гривень -50купюр;200гривень -6купюр;100гривень -26купюр;50гривень -25купюр;50гривень -34купюр;50гривень -9купюр;20гривень -2купюри;5гривень -4купюри;2гривні -1купюра;1гривня -5купюр;печатки фізичнихосіб -підприємців: ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_1 ); ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_2 ); ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_3 ); ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_4 ); ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_5 ); Дві печатки «ІпґоБпіпа» №1, №3; Відтиск ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_5 ).

15.06.2023 вище перелічене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У зв`язку із чим, порушуються питання про накладення арешту на вище вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації.

Прокурор ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 всудовому засіданні клопотання підтримали з мотивів у ньому наведених та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представника власників майна ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що воно не обґрунтоване належними доказами, та речі які вилучені під час обшуку не мають відношення до вказаного кримінального провадження, також зазначив, що грошові кошти належать ОСОБА_18 , яка не має відношення до кримінального провадження та обставин за якими воно розслідується.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, детектива та власника майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів клопотання прокурор порушує питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023, яке було вилучено 15.06.2023 під час обшуку офісних та складських приміщень, що на праві власності належать ОСОБА_6 , які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:141:0072 яка орендується ОСОБА_6 .

Однак, до клопотання не долучено жодних відомостей, що вказане майно належить на праві власності ОСОБА_6 та відомостей, які б вказували на відповідність вказаного майна критеріям речового доказу.

Відповідно до витягу з ЄРДР № 72023000110000036 від 03.05.2023 кримінальне провадження розслідується за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за матеріалами правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, за наступною фабулою «ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_6 ), будучи зареєстрованим у якості фізичної особи-підприємця, в період із 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, з метою прикриття незаконної діяльності та мінімізації сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, здійснюючи підприємницьку діяльність во ввезенню (імпорту) на митну територію України автомобільних шин та дисків, відобразив у бухгалтерському обліку та податкові звітності операції по нібито реалізації ввезенню товарно-матеріальних цінностей на користь «транзитних» та «ризикових» підприємств, а саме: ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43399059), ТзОВ «Аквілон-Торг» (код ЄДРПОУ 39111315), ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ» (код ЄДРПОУ 38264787), ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 42876087), ТзОВ «Л К О» (код ЄДРПОУ 333237188), ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ» (код ЄДРПОУ 42746752), ТзОВ «ВІКАР ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 36574296), ТзОВ «ТД ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 41323370), ТзОВ «УКРТОРГШИНА» (ЄДРПОУ 42325342), фактично реалізовуючи при цьому товарно-матеріальні цінності кінцевим споживачам ввід імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_7 ), ОСОБА_19 (іпн. НОМЕР_7 ), ОСОБА_19 (іпн. НОМЕР_8 ), ОСОБА_13 (іпн. НОМЕР_9 ), ОСОБА_17 (іпн. НОМЕР_4 ), отримавши від зазначеної схеми грошові кошти у сумі 63576604, 08 грн, ухилився від слати податку з доходів фізичних осіб та військового збору на суму 12397437 грн, що є особливо великим розміром та підтверджується аналітичного продукту № 9.3/3.3.3/2935-23 від 01.05.2023 року.»

Разом з тим, аналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів, свідчить про те, що прокурором не доведено правову підставу для арешту вказаного майна, можливість використання його як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб. У матеріалах долучених до клопотання єдиним доказом на підтвердження можливого ухилення ФОП «ОСОБА_6 » від сплати податку здоходів фізичнихосіб тавійськового збору є аналітичне дослідження фінансово-господарських операцій переліку підприємств за період діяльності з 01.01.2020 по 01.05.2023.

На підтвердження обґрунтованості підозри прокурор посилається на висновки аналітичного продукту № 9.3/3.3.3/2935-23 від 01.05.2023.

Слідчий суддя зазначає, що на початкових стадіях досудового розслідування будь які аналітичні дослідження можуть свідчити про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, але в подальшому такі дослідження спеціалістів повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема висновками експертів.

Враховуючи, що у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, ВС зробив висновок, про те, що жодні аналітичні довідки чи висновки експертів не в змозі замінити узгоджене Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу, а будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом ухилення від сплати податків.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 106/3364/19 від 07.07.2022, зазначено, що Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, порушуючи питання про арешт тимчасово вилученого майна, прокурор зазначає про відповідність цього майна критеріям речових доказів, визначених ст.98 КПК України, про що детектив також зазначив у своїй постанові про визнання речовими доказами від 16.06.2023, а необхідність накладення арешту на вищезазначене вилучене майно, обґрунтує тим, що вони могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.

Разом з тим, прокурор, стверджуючи, що речі на які він просить накласти арешт відповідають критеріям речових доказів, при цьому не конкретизує у клопотанні та не вказав під час судового засідання, які саме сліди злочину (злочинів), що розслідується або які саме відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023 ці речі містять.

Разом з цим, постанова про визнання речових доказів від 16.06.2023, також належним чином не обґрунтована, оскільки в ній відсутні відомості та мотивування, у зв`язку із якими детектив дійшов до висновку, який би давав підстави вважати, що тимчасово вилучене майно в ході обшуку відповідає критеріям речових доказів.

Так, майно, що було вилучено в ході проведення обшуку 15.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2023 в офісних та складських приміщеннях, що на праві власності належать ОСОБА_6 , які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:141:0072 яка орендується ОСОБА_6 , не може бути використано як доказ у кримінальному провадженні за кваліфікацією ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки об`єктом злочину відповідно до ст. 212 КК України є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов`язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України є грошові кошти, які підлягають сплаті, як податки і збори (обов`язкові платежі), що входять в систему оподаткування і введені в установленому порядку.

Печатки тадокументи,які поміщеніу коробки,даними,що містятьсяу клопотаннята додаткахдо ньогоне підтверджують,те щоці речіта документимають відношеннядо обставинкримінального правопорушення,що розслідується. До клопотання не долучено ні протоколу огляду вказаних документів, ні їх копій, у зв`язку із чим слідчий суддя не може дійти висновку про зміст вказаних документів та причетність їх до обставин що розслідуються.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що грошові кошти, що були вилучені під час вказаного обшуку належать ФОП ОСОБА_20 , яка на підставі договору оренди орендує приміщення у ОСОБА_6 , що підтверджуються копіями документів та чеків наданими представником ОСОБА_18 .

До доводівдетектива,щодо необхідностінадання поясненьвласником вказанихгрошових коштів,щодо їхпоходження,слідчий суддязазначає,що відповіднодо положеньст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто обов`язок доведення необхідності накладення арешту на вказані грошові кошти ОСОБА_18 повинні бути обґрунтовані саме стороною обвинуваченя.

Слід зауважити, що фактично обставини зазначені у клопотанні підведені під фабулу, яка внесена у ЄРДР, доказів на підтвердження таких обставин не надано, а тому правові підстави для арешту вказаного майна відсутні взагалі, оскільки це майно не відповідає критеріям речовому доказу, визначених у ст.98 КПК України, клопотання не містить об`єктивних даних про те, що було вчинено кримінальне правопорушення яке розслідується, порушене питання про арешт майна у даному випадку не відповідає завданням кримінального провадження.

Слід звернути увагу на те, що статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

Таким чином, враховуючи положення Кримінального процесуального кодексу України, практику Європейського суду з прав людини, а також те, що втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним, а тому за відсутності об`єктивних даних, що взагалі було вчинено кримінальне правопорушення, звернення з таким клопотанням за таких обставин не може вважатись законним втручанням, у зв`язку із чим, підстав для накладення арешту на майно яке було вилучене в ході проведення обшуку офісних та складських приміщень, що на праві власності належать ОСОБА_6 , які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:141:0072 яка орендується ОСОБА_6 .

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023 про арешт тимчасово вилученого майна в ході обшуку 15.06.2023 офісних та складських приміщень, що на праві власності належать ОСОБА_6 , які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000078:141:0072, яка орендується ОСОБА_6 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголосити 30.06.2023 о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1