Ухвала

від 16.10.2023 по справі 140/18100/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без руху

16 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18100/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати місячного грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року, грошової компенсації за невикористані 2 дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року, грошової компенсації за невикористані 2 дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

17 липня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Одночасно відповідач подав клопотання про залишення позову без руху у зв`язку із пропуском встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду із цим позовом. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 07 лютого 2020 року. При цьому звернувся до суду тільки 28 червня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Наслідки пропуску строку звернення до суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Як установлено частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, враховано, що ОСОБА_1 наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03 січня 2020 року №4-ос позивач був звільнений з військової служби, а наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07 лютого 2020 року №70-ос виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (грошового та речового).

Спірність питання у цій справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу у період з 30 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року місячного грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні є складовими грошового забезпечення.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2021 року (справа №160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 01 грудня 2019 року (справа №823/726/16) та ін.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі - Закон №2352-ІХ), згідно з яким назва, частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції. Зокрема, відповідно до статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Варто зауважити, що частина друга статті 233 КЗпП України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.

Отже, безпідставними є доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки предметом спору у цій справі є перерахунок та виплата позивачу грошового забезпечення (його складових).

Поряд з тим на момент виключення позивача зі списків особового складу частини у зв`язку із звільненням з військової служби (07 лютого 2020 року), частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

На момент звернення до суду із цим позовом частиною другою статті 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Закон №2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.

Окрім того, відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 року №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З урахуванням наведеного підстав вважати, що позивачем пропущений строк звернення до суду із цим позовом немає.

Таке ж правозастосування положень статті 122 КАС України, статті 233 КЗпП України прослідковується у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 02 березня 2023 року у справі №460/14618/21, від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22.

Таким чином, суд дійшов висновку, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк