Рішення

від 09.10.2023 по справі 160/11413/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Справа № 160/11413/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача Александрової І.І. Полупан О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства "ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

УСТАНОВИВ:

25.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ», в якій просить суд:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 795237,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першоїстатті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2022 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 8 осіб. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 795237,31 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена.

30.05.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 22.06.2023 року, відповідно доч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.06.2023 року представником відповідача до суду було подано відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік відповідачем повністю дотримано, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, за 2022 рік складає 28 осіб, що на 4 працівника більше, ніж передбачено нормативом. Таким чином відповідач наголошує, що ним виконана норма ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Відповідач наголошує, що позивачем при розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників з інвалідністю бралися до уваги лише працівники, яким виплачувалась заробітна плата у період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, при цьому поза увагою залишилися працівники з інвалідністю, з якими були в цей період призупинені трудові договори, хоча трудові відносини з цими працівниками продовжувалися і припинені не були.

19.06.2023 року на адресу суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26.06.2023 року на адресу суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» про витребування доказів, в якому заявник просить витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відомості про період трудових відносин осіб з інвалідністю, які перебувають або/та перебували у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» у 2022 році.

24.07.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадженняза позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністюдоПриватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» - про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задоволено.

Розгляд справи №160/11413/23 призначено за правилами загального позовного провадження.

09.08.2023 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковим поясненнями, в яких зазначено, що позивач отримує інформацію щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке передає Пенсійний фонд України.

24.08.2023 року на адресу суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ», в якому відповідач зазначив, що у податковому розрахунку (основна форма, код рядка 102) відповідачем у 2022 році відображені лице працівники з інвалідністю, яким була нарахована та виплачена заробітна плата, в свою чергу працівники з інвалідністю, з якими була припинена дія трудових договорів у 2022 році у податковому розрахунку не відображена.

25.09.2023 року на адресу суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ», в якому відповідач зазначив, що працівники з інвалідністю, ідентифіковані у Додатку №1 до даного клопотання як такі, що не отримували заробітну плату у певному звітному періодів (місяці), повинні бути додані до кількості працевлаштованих працівників з інвалідністю у відповідача у 2022 році.

28.09.2023 року представник відповідача в підготовчому засіданні заявила про відсутність необхідності у витребуванні доказів, зазначених у клопотанні від 26.06.2023 року.

28.09.2023 усною ухвалою суду із занесенням до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2023 року о 09:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Приватне акціонерне товариство «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 00191052 та перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 594 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» повинна складати 24 осіб.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 16 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Таким чином, станом на 2022 рік 8 робочих місця, призначених для осіб з інвалідністю, залишились не зайнятими.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 795237,31 грн., виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 795237,31 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Вирішуючи спір по суті заявлений позовних вимог суд виходить з наступного.

За ч.2 ст.19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначеніЗаконом України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (тут і надалі Закон №875-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 1, 3 ст.18 Закону №875-XIIзабезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячиз наведених норм, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

-у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч.1 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону №875-XII).

Згідно із ст.20 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно дозаконуза рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цимЗаконом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

В силу положень статті 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, застаттею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч.2 ст.218 Господарського кодексу Україниучасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Судом встановлено, що в 2022 році у Приватному акціонерному товаристві «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» працювало 29 осіб з інвалідністю, згідно нормативу визначеного Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що підтверджується табелями обліку використання робочого часу працівниками з інвалідністю за січень-грудень 2022 року, довідками до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності та рекомендаціями до працевлаштування у кількості 29, наказами про прийняття на роботу, наказами про звільнення з роботи, наказом №66 від 24.05.2022 року про призупинення дії трудових договорів, копіями трудових книжок осіб з інвалідністю у кількості 29, податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 04.02.2022 року, відомостями про трудові відносини та період проходження військової служби від 04.02.2022 року, від 03.06.2022 року, від 05.08.2022 року та від 10.01.2023 року, подані до Державної податкової служби України.

Крім цього суд звертає увагу, що в період 2022 року у Приватному акціонерному товаристві «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» були наявні працівники, яким встановлено інвалідність, та з якими тимчасово було призупинено дію трудових договорів.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

З означеного випливає, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою звільнення особи.

Таким чином особи з інвалідністю, які працевлаштовані у відповідача, та з якими призупинено дію трудового договору, не вважаються звільненими та з вказаними працівниками продовжуються трудові відносини.

В свою чергу суд звертає увагу, що стаття 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачає відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірах, встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, в даному випадку призупинення дії трудового договору не тягне за собою звільнення особи з інвалідністю, а отже не тягне за собою застосування до підприємства адміністративно господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» за не працевлаштування даних осіб.

За наведених обставин суд доходить до висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вживання заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв у прийнятті на роботу осіб з інвалідністю або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.

Отже, із зазначених обставин справи вбачається, що відповідач у 2022 році здійснив усіх залежних від нього заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю на створені ним робочих місць, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з Приватного акціонерного товариства «ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» у розмірі 795237,31 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства Українивідсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Відповідно до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно із ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства "ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 жовтня 2023 року.

Суддя Н.Є. Сліпець