Рішення

від 17.10.2023 по справі 320/13304/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року № 320/13304/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр іноваційних технологій «Екосистем» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр іноваційних технологій «Екосистем» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, з вимогами:

визнати протиправними та скасувати податкову вимогу №0001730-1303-2615 від 28.03.2023 та рішення про опис майна у податкову заставу №0001730-1303-2615 від 28.03.2023, винесених Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сума боргу в розмірі 601 712, 36 грн, визначена в податковій вимозі №0001730-1303-2615 від 28.03.2023 нарахована відповідачем безпідставно, оскільки позивач станом на 28.03.2023 сплатив до бюджету податок на додану вартість у повному обсязі, а сума заборгованості зі сплати податку на прибуток підприємств розрахована не правильно.

Відповідач надав до суду відзив, відповідно до якого, позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити, з підстав наявності у позивача заборгованості з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Центр іноваційних технологій «Екосистем» (код ЄДРПОУ 36867593, місцезнаходження: вул. Сирецька, буд. 9, корп. 12-Ф) зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ Центр іноваційних технологій «Екосистем» станом на 28.03.2023 мав заборгованість з податку на прибуток підприємств на суму 571 972, 36 грн та з податку на додану вартість на сума у 29 749, 00 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві виставлено ТОВ Центр іноваційних технологій «Екосистем» податкову вимогу №0001730-1303-2615 від 28.03.2023 на суму 601 712, 36 грн.

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, податковий борг сформовано у зв`язку із наявністю заборгованості з податку на додану вартість на суму 29 749, 00 грн, з податку на прибуток підприємств на суму 571 972, 36 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено рішення про опис майна у податкову заставу №0001730-1303-2615 від 28.03.2023.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з положеннями пункту 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 42.2 ст.42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Таким чином, податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суму податкового зобов`язання, вказану в поданій ним податковій декларації, у встановлений Податковим Кодексом України строк; платник податків не платить узгоджену суму грошового зобов`язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законами строки. Податкова вимога надсилається якщо є податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Узгодження грошового зобов`язання здійснюється шляхом надіслання контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення - рішення та можливістю оскаржити таке рішення платником податку в адміністративному чи судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбаченопунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

Щодо включення до спірної податкової вимоги податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що заборгованість у нього з податку на прибуток приватних підприємств станом на 28.03.2023 у сумі 571 972, 36 грн визначена не правильно, оскільки відповідач не врахував сплату такого податку у розмірі 67 000,00 грн за минулий період (за 2021 рік).

Згідно із інтегрованою карткою платника з податку на прибуток приватних підприємств станом на 28.03.2023 за позивачем обліковувалась заборгованість у сумі 571 972, 36 грн.

На підтвердження доводів щодо сплати заборгованості у розмірі 67 000,00 грн позивач надав копії платіжних інструкцій №6030 від 07.03.2023, №6168 від 07.04.2023, №5068 від 01.06.2022, №6033 від 09.11.2022, №6200 від 12.04.2023, №6356 від 13.01.2023 та інші.

Суд дослідив відомості інтегрованої картки та встановив, що такі платіжні інструкції відображаються у такій інтегрованій картці, тому розраховуючи борг з податку на прибуток приватних підприємств податковий орган врахував сплачені товариством суми згідно платіжних інструкцій, на які посилається позивач.

Щодо включення до спірної податкової вимоги податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту.14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим звітним (податковим) періодом з сплати податку на додану вартість є календарний місяць. Податкова декларація подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до інтегрованої картки платника з податку на додану вартість станом на 28.03.2023 за позивачем обліковувалась заборгованість у сумі 29 749, 00 грн.

Позивач вказує на відсутність у нього заборгованості з податку на додану вартість, проте належних та допустимихдоказів на підтвердження сплати податку до суду не надав (платіжних доручень, квитанцій про сплату боргу).

З урахуванням підтвердженої матеріалами справи суми заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток, суд доходить висновку, що податкова вимога та рішення про опис майнає обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної податкової вимоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.