Ухвала

від 16.10.2023 по справі 320/35246/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

16 жовтня 2023 року 320/35246/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву АТ "Коростенський кар`єр" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом АТ "Коростенський кар`єр" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду 09.10.2023 надійшов адміністративний позов АТ "Коростенський кар`єр" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

13.10.2023 АТ "Коростенський кар`єр" подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд:

- зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України №290 від 15.06.2023 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №634 від 16.09.1996 (назва родовища - Коростенське (Стремигородське) родовище, корисна копалина - граніт, місцезнаходження (область) - Житомирська), власником якого є Акціонерне товариство "Коростенський кар`єр" (пункт 1 Додатку до наказу Держгеонадр від 15.06.2023 №290) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами призведе зупинення господарської діяльності товариства, що тягне за собою такі негативні наслідки як неможливість реалізації права на працю та отримання заробітної плати - працівниками підприємства, що в умовах воєнного стану, який діє на території України вже більше року, може позбавити таких працівників засобів до існування; як заподіяння збитків, а відновлення таких прав стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову; неможливість виконання АТ "Коростенський кар`єр" в умовах особливого періоду угод з військовими частинами щодо безоплатних поставок гранітної продукції, паливо-мастильних матеріалів, надання послуг з ремонту військової техніки та перевезення вантажу автомобільним транспортом; неможливість реалізації акціонерами товариства своїх прав, передбачених Законом "Про акціонерні товариства"; не надходження не тільки до бюджету Коростенської міської територіальної громади, а й до бюджету Житомирської області та Державного бюджету України податків та зборів від товариства, що призведе до втрат дохідної частини наведених бюджетів; ймовірні негативні екологічні наслідки, до яких може призвести зупинка товариства.

Дослідивши викладені у заяві мотиви, а також з урахуванням поданих до адміністративної справи матеріалів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що у задоволенні заявленої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити, виходячи з такого.

Частиною 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Крім того, суд наголошує, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17.

Суд зазначає, що перевірка законності наказу №290 від 15.06.2023 на час розгляду заяви про забезпечення позову, є фактично вирішенням справи по суті, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абзаці 4 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову є обґрунтуванням підстав незаконності наказу №290 від 15.06.2023.

Натомість в заяві про забезпечення позову, не наведено обставин, які є підставою для забезпечення позову, а саме обставин, які б свідчили про існування вже очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача, тому суд вважає відсутніми підстави для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви АТ "Коростенський кар`єр" про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лиска І.Г.